вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"14" липня 2022 р. м. Київ Справа № 911/118/22
Суддя Карпечкін Т.П., розглянувши позовну заяву і додані до неї документи
Громадскої організації “Боярський християнський центр милосердя “Надія”
до ОСОБА_1
ОСОБА_2
Релігійної громади євангельських християн “Кашперівський цегельний завод”
про визнання недійсним рішення, скасування державної реєстрації, визнання недійсним договорів дарування та визнання права власності
встановив:
До Господарського суду Київської області звернулася Громадска організація “Боярський християнський центр милосердя “Надія” (далі - позивач, заявник) із позовною заявою б/н та б/д до ОСОБА_1 (далі - відповідач 1), ОСОБА_2 (далі - відповідач 2) та Релігійної громади євангельських християн “Кашперівський цегельний завод” (далі - відповідач 3) про визнання недійсним рішення, скасування державної реєстрації, визнання недійсним договорів дарування та визнання права власності.
Як визначено ч. 1 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України якщо відповідачем вказана фізична особа, яка не є підприємцем, суд відкриває провадження протягом п'яти днів з дня отримання судом у порядку, передбаченому частиною восьмою цієї статті, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача.
До Господарського суду Київської області надійшла інформація про зареєстроване місце проживання відповідачів 1 та 2.
Дослідивши матеріали позовної заяви судом встановлено, що подана позовна заява не відповідає вимогам розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, вказана позивачем адреса місцезнаходження відповідача 1 не відповідає фактичним даним, згідно відповіді Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації зареєстрована адреса відповідача є: АДРЕСА_1 .
Окрім того, згідно відповіді Ярмолинецької селищної ради повідомлено суд, що відповідач 2 на території села Соснівка не зареєстрований та не проживає.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
Позивач в позові зазначає про необхідність участі в справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Київ), ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , проте в порушення п. 5 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, позивачем не обґрунтовано необхідності залучення вищезазначених осіб, не зазначено на які права чи обов'язки таких осіб та яким чином може вплинути рішення суду у справі.
Крім того, позивачем не визначено статусу третіх осіб, зокрема, на стороні кого їх необхідно залучити.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Позивачем не дотримано вказаних вимог. Як доказ відправлення відповідачам копії позовної заяви з доданими до неї документами позивачем до позовної заяви додано опис вкладення в цінний лист від 29.12.2021 року.
З яких вбачається, що позовну заяву з додатками було надіслано відповідачу 1 на адресу: АДРЕСА_2 , проте, згідно відповіді Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації зареєстрована адреса відповідача є: АДРЕСА_1 ; відповідачу 2 на адресу: АДРЕСА_3 , однак згідно відповіді Ярмолинецької селищної ради повідомлено суд, що відповідач 2 на території села Соснівка не зареєстрований та не проживає.
Окрім того, правилами надання послуг поштового зв'язку, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 року встановлено, що про прийняття для пересилання реєстрованого поштового відправлення (поштового переказу) відправникові з додержанням вимог Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” видається розрахунковий документ, що підтверджує надання такої послуги (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
Отже, зазначеною нормою передбачена видача відправнику розрахункового документа, який є доказом прийняття для пересилання реєстрованого поштового відправлення.
Таким чином, тільки опис вкладення у цінний лист не може бути належним доказом надсилання відповідачам копії позовної заяви та доданих до неї документів, оскільки до нього не додано розрахункового документу, що підтверджує надання послуги з пересилання.
Належним доказом відправлення відповідачу копії позовної заяви з доданими до неї документами є чек (квитанція) з описом вкладення у цінний лист.
Таким чином, суд доходить висновку, що позивачем не подано доказів надсилання відповідачам копії позовної заяви та доданих до неї документів на юридичну адресу відповідача.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно п. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” за подання до господарського суду: позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позовної заяви немайнового характеру 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України “Про Державний бюджет України на 2021 рік” встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2021 року становить 2 270,00 грн.
В позові заявлено вісім вимоги:
- сім вимоги немайнового характеру, які оплачуються судовим збором по 2 270,00 грн. кожна;
- одну вимогу майнового характеру - визнання права власності, що становить 1,5% від ціни позову.
Нормами статті 163 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що ціна позову визначається, зокрема, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Позивачем заявлено вимогу визнання права власності на майно та визначено ціну позову в розмірі 1 500 000,00 грн., при цьому позивач не зазначає жодного доказу, яким підтверджуються відповідні обставини; документів, які підтверджують вартість спірного майна у визначеному позивачем розмірі, до позовної заяви також не додано.
Отже судом встановлено, що в порушення приписів ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України позивачем не виконано обов'язку щодо долучення до позовної заяви всіх наявних у нього доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме - позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження вартості спірного об'єкта нерухомого майна та не зазначено відповідну наданим письмовим доказам його вартість.
Будь-яких пояснень щодо неможливості надання зазначеної інформації та/або відповідного клопотання про витребування доказів позовна заява також не містить.
З огляду на викладене суд позбавлений можливості перевірити правильність визначення розміру судового збору, сплаченого позивачем, оскільки до позову не додано належних документів, які підтверджують вартість спірного майна.
За наведених обставин позивачу необхідно вказати ціну позову з наданням до суду доказів на підтвердження вартості майна на яке потрібно визнати право власності, а також доплатити судовий збір як за сім немайнових вимог, з урахуванням вже сплаченого судового збору (10 000,00 грн).
Таким чином, позовна заява подана з порушенням п. п. 2, 3 ст. 162, ст. 163, п. п. 1, 2 ч. 1, 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене та керуючись 162, 164, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву Громадскої організації “Боярський християнський центр милосердя “Надія” залишити без руху.
2. Запропонувати позивачу усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду:
- достовірних відомостей про адресу місцезнаходження відповідача 1 та 2;
- обґрунтованих письмових пояснень щодо необхідності залучення до участі в справі в якості третіх осіб: Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Київ), ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , із зазначенням на які права чи обов'язки таких осіб та яким чином може вплинути рішення суду у справі та на стороні кого їх необхідно залучити;
- доказів надіслання на юридичну адресу відповідачів позовної заяви, поданої до господарського суду, з доданими до неї матеріалами.
- достовірних відомостей, які підтверджують вартість спірного майна;
- доказів сплати судового збору в передбаченому законом розмірі.
3. На підставі ст. 174 Господарського процесуального кодексу України встановити позивачу десятиденний строк на усунення недоліків, перебіг якого, в силу положень ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, розпочинається з дня наступного за днем вручення даної ухвали.
4. Зобов'язати позивача заяву про усунення недоліків разом з доданими до неї документами надіслати відповідачу, докази надіслання надати суду у відповідності до ч. 9 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України
5. Копію ухвали Господарського суду Київської області надіслати позивачу.
6. Згідно ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
7. Відповідно до приписів ст. 255 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя Т.П. Карпечкін