ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
19.07.2022Справа № 910/1210/22
Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., за участю секретаря судового засідання Росущан К.О., розглянув у відкритому судовому засіданні
справу № 910/1210/22
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ЕСКО» (ідентифікаційний код 22579667; 01015, м. Київ, вул. Старонаводницька, буд.4, кв.55; адреса для листування: 04073, м. Київ, вул. Сирецька, буд. 33-Ш; e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1)
до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» (ідентифікаційний код 20033533; 04112, м. Київ, вул. Олени Теліги, буд.6, літ. «В»)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «AРКС» (СК "ARX") [попереднє найменування АТ СК «АХА Страхування»] (ідентифікаційний код 20474912; 04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8),
про стягнення 581 078,88 грн,
за участю представників:
позивача Берездецький Ю.М. ордер серії КВ №802053 від 21.02.22, ;
від відповідача та третьої особи - не з'явились
Товариство з обмеженою відповідальністю ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ЕСКО» (далі - позивач, Підприємство) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» (далі - відповідач, Компанія) про стягнення заборгованості у розмірі 581 078,88 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не в повному обсязі здійснено виплату страхового відшкодування за страховою подією. За розрахунком позивача недоплаченою залишилась сума страхової виплати в розмірі 566 816,82 грн. Крім суми страхового відшкодування позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 3 457,58 грн за неналежне виконання зобов'язань, інфляційні втрати - 7 962,63 грн і 3% річних за період прострочення - 2 841,85 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2022 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання суду належних доказів надіслання відповідачу копії позовної заяви з доданими до неї додатками на адресу місцезнаходження відповідача згідно з ЄДРЮОФОП: 04112, м. Київ, вул. Олени Теліги, буд.6, літ. «В».
31.01.2022 позивачем подано заяву про усунення недоліків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.02.2022 прийнято позовну заяву до розгляду; відкрито провадження у справі №910/1210/22; постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 22.02.2022.
21.02.2022 відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому Компанія заперечила проти задоволення позовних вимог повністю.
22.02.2022 позивач подав суду клопотання про виправлення описок у позовній заяві.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.02.2022 відкладено підготовче засідання на 22.03.2022 та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «AРКС» (СК "ARX") [попереднє найменування АТ СК «АХА Страхування»] (далі - третя особа, Товариство).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.04.2022 повідомлено учасників справи про те, що через непровоковану і невиправдану війну росії проти України, основану на відвертій умисній російській брехні, неможливо на час засідання встановити остаточне волевиявлення учасників справи та належно повідомити їх представників про/для вирішення завдань судочинства, про відкладення засідання; про дату, час і місце засідання учасники справи будуть повідомлені в установленому Господарського процесуального кодексу України порядку.
02.05.2022 позивач подав суду документи, що підтверджують надсилання на адресу третьої особи копії позовної заяви з додатками.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.05.2022 сторони були повідомлені про призначення підготовчого засідання на 07.06.2022.
24.05.2022 третя особа подала суду пояснення щодо позову, в яких просила відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
За результатами підготовчого засідання 07.06.2022 суд постановив протокольну ухвалу, якою закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 05.07.2022.
У судовому засіданні 05.07.2022 представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Суд, заслухавши вступне слово представника позивача, з'ясувавши обставини, дослідив в порядку статей 209-210 Господарського процесуального кодексу України докази у справі.
У судовому засіданні 05.07.2022 оголошено перерву перед стадією судових дебатів до 19.07.2022.
У судове засідання 19.07.2022 представники відповідача та третьої особи не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час і місце розгляду повідомлені належним чином.
Суд перейшов до судових дебатів.
У судовому засіданні 19.07.2022 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України.
Судом, відповідно до вимог статей 222-223 Господарського процесуального кодексу України, здійснювалося повне фіксування судового засідання технічними засобами та секретарем судового засідання велися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.
Указами Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022, від 14.03.2022 №133/2022, від 18.04.2022 року №259/2022 та від 17.05.2022 №341/2022 затвердженими Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, зі змінами, внесеними Указами від 14.03.2022 №133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 №2119-IX, та від 18.04.2022 №259/2022, від 21.04.2022 №2212-IX) введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року та продовжено з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб строком на 30 діб у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
З урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Києві у Господарському суді міста Києва встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи.
Справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив на позовну заяву, письмові пояснення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
11.09.2020 Підприємством (страхувальник) і Компанією (страховик) укладено договір добровільного страхування майна №030529/0211/0000029 (далі - Договір).
Текст умов страхування структурно складається з самого Договору та Умов добровільного страхування майна, що є невід'ємною частиною Договору (далі - Умови добровільного страхування майна).
Відповідно до умов Договору сторони домовились про таке:
- умови страхування застрахованого майна визначені страховиком та страхувальником у відповідності до Правил добровільного страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ від 05.11.2015 та Правил добровільного страхування майна (крім залізничного, наземного, повітряного, водного транспорту, вантажів та багажу)» від 14.01.201 (далі - Правила страхування) [Преамбула Договору та Преамбула Умов добровільного страхування майна];
- предметом Договору є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов'язані з володінням та (або) користуванням та (або) розпорядженням майном (далі - Застраховане майно), що застраховане за Договором (далі - Майновий збиток) [пункту 3 Договору];
- вигодонабувач: Підприємство (пункт 2.1 Договору);
- територія страхування: м. Київ, вул. Сирецька, буд. 33-Ш (пункт 4 Договору);
- страховий випадок: факт понесення збитків страхувальником (вигодонабувачем) в наслідок пошкодження, знищення чи втрати Застрахованого майна в результаті настання подій (страхових ризиків) [пункт 5 Договору];
- страхові ризики: в тому числі, але не виключно стихійні лиха (пункт 5.9 Договору);
- вартість для визначення страхової суми: ринкова вартість або оціночна вартість (пункт 6.1 Договору);
- Застраховане майно (назва, опис, категорія): рухоме майно - товар, а саме: електричні та ручні інструменти, запасні частини та комплектуючі до них; с/х та будівельний інвентар, запасні частини та комплектуючі до них, інше (пункт 6.2.1 Договору);
- страхова сума Застрахованого майна: 25 200 000 грн; франшиза: 1%, але не менше 1 000 грн; страховий платіж: 23 940 грн (пункт 6.2.1 Договору);
- загальна страхова сума: 25 200 000 грн (пункт 6.3 Договору);
- строк дії Договору: з 00 годин (за київським часом) [дата початку строку дії Договору] 18 вересня 2020 року до 24 годин (за київським часом) [дата закінчення строку дії Договору] 17 вересня 2021 року (пункт 8 Договору).
Договір підписано уповноваженими особами та скріплено печатками; у встановленому порядку Договір не оспорений та не визнаний недійсним.
Таким чином, Договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 979 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Отже, укладений сторонами Договір за своєю правовою природою є договором страхування майна.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Позивач вказує, що 19.07.2021 сталася страхова подія, а саме: у зв'язку з аномальною зливою та різким підйомом води в річці Сирець було знищено та пошкоджено частину Застрахованого майна Підприємства, що знаходилось на Території страхування (далі - Страхова подія).
В підтвердження аномальної зливи позивачем подано копії довідок Українського гідрометеорологічного центру від 13.08.2021 №01-18/1077 та від 27.08.2021 №01-18/1119.
Страхувальник у відповідності до вимог Договору та Умов добровільного страхування майна, виконав такі свої договірні зобов'язання:
- 18.09.2020 позивач в повному обсязі здійснив оплату страховику страхового платежу, що підтверджується платіжним дорученням від 18.09.2020 №1622 на суму 23 940 грн;
- відповідно до розділу 7 Умов добровільного страхування майна Підприємство повідомило Компанію про подію, що має ознаки страхового випадку, а саме: 19.07.2021 телефоном (20.07.2021 аварійним комісаром відповідача Губарем Я.В. здійснено огляд місця Страхової події), а 21.07.2021 відповідачем на підставі наданої позивачем інформації та документів, було відкрито страхову справу №00445025;
- позивачем відповідно до умов Договору (пункт 6.2.7 Умов добровільного страхування майна) вживалось всіх можливих заходів щодо запобігання та зменшення розміру збитків, завданих Застрахованому майну:
в день страхової події: повідомлено про подію органи МНС Україні, які прибули на виклик, але не змогли надати належну допомогу; повідомлено про подію КП «Плесо», але його представники не прибули на виклик; позивач організував своїх працівників для рятування від підтоплення Застрахованого майна та зменшенню розміру збитків, завданих підтопленому Застрахованому майну, які піднімали Застраховане майно на столи, вільні стелажі, підвіконня тощо (флеш/накопичувач із відеозаписами та фото додані до матеріалів справи); відкликані працівники з місцевих відряджень для виконання робіт з метою зменшення розміру збитків, завданих підтопленому Застрахованому майну; здійснювались інші заходи, зокрема, але не виключно, оперативні рятувальні заходи;
протягом доби після страхової події: прийнято рішення про проведення інвентаризації підтопленого Застрахованого майна (копія наказу від 20.07.2021 Про створення інвентаризаційної комісії, надано позивачем); розпочато огляд підтопленого Застрахованого майна; визначено заходи щодо залучення сервісного центру позивача щодо діагностики та підновленню, зокрема, ремонту підтопленого Застрахованого майна; здійснювались інші заходи;
протягом наступного періоду часу: виконувались роботи з діагностики та відновлення, зокрема, ремонт підтопленого Застрахованого майна; здійснювались інші заходи, зокрема, але не виключно, позивач інформував відповідача про необхідність прийняття ним необхідних рішень для зменшення розміру збитків, завданих підтопленому Застрахованому майну (лист від 21.07.2021 №155/2021);
- відповідно до умов Договору (пункт 6.2.3 Умов добровільного страхування майна) позивачем повідомлено відповідача про інші діючі договори страхування щодо предмету Договору (лист від 19.08.2021 №178/2021), а саме про договір добровільного страхування майна підприємств від 28.09.2020 №342ип0к5 (далі - Договір страхування предмету застави), що укладено позивачем, Товариством та акціонерним товариством «ОТП Банк» (далі - AT «ОТП Банк» або Вигодонабувач).
- згідно з Договором (пункт 6.2.13 Умов добровільного страхування майна) позивачем надано відповідачу всі необхідні документи для здійснення страхового відшкодування (листи від 19.08.2021 №178/2021; від 01.09.2021 №189/2021; від 22.09.2021 №207/202);
- відповідно до Договору (пункт 6.2.18 та пункт 6.2.19 Умов добровільного страхування майна) Підприємством здійснювалось ведення обліку, бухгалтерського обліку та надано документи, що підтверджують їх здійснення Компанії (листи від 19.08.2021 №178/2021, від 01.09.2021 №189 та від 22.09.2021 №207/2021).
У свою чергу, відповідач 20.10.2021 надіслав на електронну пошту позивача листа, в якому вказано таке:
- Компанія визнала Страхову подію такою, що є страховим випадком згідно з Договором;
- за результатами опрацювання документів наданих позивачем щодо обліку, бухгалтерського обліку майна тощо, відповідач визнав, що на дату настання Страхової події (19.07.2021) ринкова вартість товару позивача, що зберігався за адресою: м. Київ, вул. Сирецька, буд. 33-Ш становила 68 734 110,16 грн;
- відповідач визнав розмір заподіяного матеріального збитку відповідно до страхового випадку за Договором у розмірі 3 686 316,04 грн;
- Компанія повідомило Підприємство про здійснення розрахунку суми страхового відшкодування (далі - Розрахунок) та запросив надати документи для фінансового моніторингу, з метою здійснення ним виплати страхового відшкодування.
Також, відповідачем надані пояснення до Розрахунку, з яких вбачається, що Компанією визначено коефіцієнт недострахування (0,3666) та враховано частку відповідача у подвійному страхуванні.
За Розрахунком Компанії розмір страхового відшкодування до виплати склав 532 698,36 грн ([(3 686 316,04 х 0,3666) - 252 000] х 0,484534).
Позивач не погодився із вказаним Розрахунком відповідача та надіслав листа від 21.10.2021 №238/2021, надавши свої зауваження до Розрахунку та новий розрахунок суми страхового відшкодування ([(3 686 316,04 х 0,7566658) х 0,484534) - 252 000] = 1 099 515,18 грн).
Листом від 04.11.2021 №256/2021 (вх.№7280) позивач обґрунтував відповідачу відсутність подвійного страхування товару, зазначивши, що:
- подвійне страхування - це перевищення страхової суми над страховою вартістю (дійсною (ринковою) вартістю) майна внаслідок страхування одного майна за декількома договорами страхування; наявність декількох страхових зобов'язань укладених з різними страховиками з приводу одного і того ж майна (рухомого майна - товарів в обороті) не завжди тягне за собою подвійне страхування;
- для подвійного страхування необхідним є наявність сукупності таких умов: предметом страхування щодо всіх страхових зобов'язань повинен бути один і той же страховий інтерес (страхові інтереси за Договором і Договором страхування предмету застави є різними); однаковим для всіх договорів страхування повинен бути період відповідальності страховика (договори страхування майна у відповідача та третьої особи мають різний період відповідальності кожного з страховиків); уповноваженою на отримання страхового відшкодування у всіх договорах страхування повинна бути одна і та ж сама особа (вигодонабувачем за Договором є позивач, а за Договором страхування предмету застави - AT «ОТП Банк»); загальна страхова сума по всіх договорах страхування не повинна перевищувати страхової вартості (дійсної (ринкової) вартості) майна (загальна страхова сума товару згідно двох договорів страхування складає 52 008 750 грн (25 200 000 + 26 808 750.00) та відповідно не перевищує страхової вартості (дійсної (ринкової) вартості) майна (товару) позивача - 68 734 110,16 грн).
- отже, має місце часткове страхування частини товару двома страховиками, а не подвійне страхування;
- в черговий раз не погодився з Розрахунком відповідача, вказавши, що у страховика немає підстав для застосування у Розрахунку положень пункту 9.8 Договору (щодо подвійного страхування) та повідомив, що у разі порушення Компанією вимог чинного законодавства та умов Договору щодо врегулювання збитку (страховий випадок №00445025), позивач буде звертатися за захистом порушених прав та законних інтересів до суду.
Також, до вказаного листа позивач додав документи для фінансового моніторингу виплати страхового відшкодування.
12.11.2021 на електронну пошту позивача від відповідача надійшов лист вих.№00445025, відповідно до якого: повідомлено про прийняття рішення про виплату страхового відшкодування (оформлення Страхового акту) у розмірі 532 698,36 грн; надано розрахунок суми страхового відшкодування, який повторював Розрахунок наданий в листі від 20.10.2021; надано коментарі на лист від 04.11.2021 №256/2021.
16.11.2021 відповідачем сплачена на користь позивача грошова сума у розмірі 532 698,36 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 16.11.2021 №259576.
Водночас, позивач вважає, що відповідач повинен сплатити ще 566 816,82 грн страхового відшкодування (1 099 515,18 грн [розмір страхового відшкодування за розрахунком позивача] - 532 698,36 грн [сума, яка сплачена відповідачем позивачу]).
Позивач також вказує, що з 13.11.2021 почав обчислюватися строк для виплати страхового відшкодування (пункт 8.6 Умов добровільного страхування майна), у свою чергу, відповідач повинен був сплатити страхове відшкодування не пізніше 26.11.2021.
Відповідач і третя особа, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, вказували на необґрунтованість розрахунку позивача, та необхідність урахування подвійного страхування.
Відповідно до частини першої статті 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
Згідно зі статтею Закону України «Про страхування» страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.
Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.
Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Непрямі збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування. У разі коли страхова сума становить певну частку вартості застрахованого предмета договору страхування, страхове відшкодування виплачується у такій же частці від визначених по страховій події збитків, якщо інше не передбачено умовами страхування.
Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
Якщо майно застраховане у кількох страховиків і загальна страхова сума перевищує дійсну вартість майна, то страхове відшкодування, що виплачується усіма страховиками, не може перевищувати дійсної вартості майна. При цьому кожний страховик здійснює виплату пропорційно розміру страхової суми за укладеним ним договором страхування.
Відповідач не підтвердив наявність підстав для проведення розрахунку страхового відшкодування з урахуванням подвійного страхування.
Зі змісту Договору та Договору страхування предмету застави вбачається, що вказані правочини свідчать про часткове страхування частини товару двома страховиками, а не подвійне страхування.
Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 566 816,82 грн, яка виникла внаслідок несплати у повному обсязі страхового відшкодування відповідачем, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Крім основного боргу позивач заявив до стягнення 3 457,58 грн пені, 2 841,85 грн 3% річних (період нарахування з 26.11.2021 по 26.01.2022) та 7 962,63 грн втрат від інфляції (період нарахування з 26.11.2021 по 31.12.2021).
За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних у порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Відповідно до пункту 11.3 Договору у випадку несвоєчасної виплати страхового відшкодування, страховик сплачує страхувальнику пеню в розмірі 0,01% за кожен несплати від суми страхового відшкодування, але небільше подвійної облікової ставки НБУ.
У частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).
Так, перевіривши здійснені позивачем розрахунки, Господарський суд міста Києва дійшов висновку, що вони неправильні.
Так, за розрахунком суду за визначений позивачем період розмір втрат від інфляції складає 3 400,90 грн, пені - 3 514,26 грн і 3 % річних - 2 888,44 грн.
Відповідно до частини другої статті 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.
Таким чином, враховуючи положення частини другої статті 237 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача підлягає до стягнення 3 457,58 грн пені, 3 400,90 грн втрат від інфляції та 2 841,85 грн 3% річних.
Що ж до решти доводів і тверджень учасників процесу, які викладені у позові, відзиві на позов і письмових поясненнях, то слід вказати таке.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників процесу та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки до яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно із статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За таких обставин, враховуючи подані учасниками справи докази, які оцінені судом у порядку статті 86 Господарського процесуального кодексу України, позов підлягає частковому задоволенню.
За приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 240 та 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ЕСКО» до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА», за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «AРКС» (СК "ARX") [попереднє найменування АТ СК «АХА Страхування»], про стягнення 581 078,88 грн задовольнити частково.
2. Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» (ідентифікаційний код 20033533; 04112, м. Київ, вул. Олени Теліги, буд.6, літ. «В») на користь товариства з обмеженою відповідальністю ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ЕСКО» (ідентифікаційний код 22579667; 01015, м. Київ, вул. Старонаводницька, буд.4, кв.55; адреса для листування: 04073, м. Київ, вул. Сирецька, буд. 33-Ш; e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1): 566 816 (п'ятсот шістдесят шість тисяч вісімсот шістнадцять) грн 82 коп. заборгованості; 3 400 (три тисячі чотириста) грн 90 коп. інфляційних втрат; 2 841 (дві тисячі вісімсот сорок одну) грн 85 коп. 3 % річних; 3 457 (три тисячі чотириста п'ятдесят сім) грн 58 коп. пені та 8 647 (вісім тисяч шістсот сорок сім) грн 76 коп. судового збору.
3. У задоволенні решти позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 19.07.2022.
Суддя Ігор Курдельчук