18.07.2022 м. Івано-ФранківськСправа № 909/316/22
Господарський суд Івано-Франківської області у складі: судді Фанди О.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськгаз збут",
до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ,
про стягнення заборгованості за договором на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів в сумі 13 960,24 грн., з них: 10 995,13 грн. - основний борг, 684,18 грн. - 3% річних, 2280,93 грн. - інфляційні
установив: Товариство з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськгаз збут" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за договором на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів в сумі 13 960,24 грн., з них: 10 995,13 грн. - основний борг, 684,18 грн. - 3% річних, 2280,93 грн. - інфляційні.
Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем по справі умов Договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №11416UBFBQBP016 від 04.01.2016 в частині здійснення оплати за переданий позивачем газ в період січень-квітень 2020 року, внаслідок чого виникла основна заборгованість в сумі 10 995 грн 13к. та заборгованість щодо сплати річних та інфляційних втрат за весь час прострочення заборгованості.
Господарський суд Івано-Франківської області ухвалою від 16.05.2022 року прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження та ухвалив здійснювати розгляд справи відповідно до приписів ст.252 ГПК України за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами та встановив сторонам строк для подання заяви у разі наявності заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з відповідним обґрунтуванням. Вказаною ухвалою надано відповідачу строк подачі суду (протягом 15 (п'ятнадцяти) календарних днів з дня вручення цієї ухвали) відзиву на позовну заяву і всіх письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду).
Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило та з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.
Ухвалою суду від 16.05.22 позивач повідомлений про відкриття провадження у справі, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №76501 0227754 6 (вх.№ 6500/22 від 23.05.22).
Відповідач по справі про розгляд даної справи повідомлявся теж належним чином, про що свідчить відмітка на оригіналі ухвали суду від 16.05.2022 про направлення останньому (відповідачу) даної копії ухвали. Разом з тим, на адресу суду повернулась копія ухвали суду від 16.05.2022 з відміткою поштового зв'язку "адресат відмовився" та "за закінченням терміну зберігання".
Наведені обставини свідчать про належне повідомлення відповідача про розгляд у суді щодо нього справи про стягнення заборгованості на користь ТзОВ "Івано-Франківськгаз збут" за договором на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів в сумі 13 960,24 грн., з них: 10 995,13 грн. - основний борг, 684,18 грн. - 3% річних, 2280,93 грн. - інфляційні.
На виконання вимог суду щодо надання відзиву по справі відповідач не виконав. Будь-яких інших клопотань по справі суду не надав.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
При розгляді даної справи суд також керується положеннями п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 р. про те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, що кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 р. у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Крім того, судом взято до уваги, що обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням п. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 р. у справі Смірнова проти України). Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи Федіна проти України від 02 вересня 2010 р., Смірнова проти України від 08 листопада 2005 р., Матіка проти Румунії від 02 листопада 2006 р., Літоселітіс проти Греції від 05 лютого 2004 р. та інші).
Розглянувши та дослідивши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини.
04 січня 2016 року між Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (по договору - споживач/по справі - відповідач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськгаз збут" (по договору - постачальк/по справі - позивач) укладено Договір на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №11416UBFBQBP016.
Вказаний договір підписаний сторонами , скріплений печатками та, як встановлено судом, в судовому порядку недійсним не визнавався.
Відповідно до умов договору (п.1.1. Договору) зобов'язався передати у власність відповідача по справі у 2016 році природний газ (далі - газ), а останній в свою чергу зобов'язався прийняти та оплатити вартість газу у розмірах та порядку, що визначені договором.
Разом з тим, сторонами по справі було укладено ряд Додаткових угод (Додаткові угоди 3 від 03.01.2017, №6 від 29.12.2017, №11 від 29.12.2018 до Договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №11416UBFBQBP016 від 04.01.2016), якими продовжено термін дії договору.
28.12.2019 року сторонами укладено Додаткову угоду №17 до Договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №11416UBFBQBP016 від 04.01.2016, якою теж продовжено термін дії договору та погоджено зміну ціни природного газу. Відповідно до внесених змін до Договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №11416UBFBQBP016 від 04.01.2016 ціна газу за 1 куб м. становить 6,823857 грн без ПДВ, всього з ПДВ 8,1886284 грн.
Пунктом 3.4 Договору сторони домовились, що ціна газу, розрахована до умов договору застосовується сторонами при складанні Актів приймання-передачі газу та розрахунках за цим Договором.
Загальна сума договору складається із місячних сум вартості газу поставленого споживачеві за даним договором (п.3.6 Договору).
Розрахунковий період за договором становить один календарний місяць з 07.00 години першого дня місяця до 07.00 години першого дня наступного місяця включно (п. 4.1).
Відповідно до п.4.2 Договору Договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №11416UBFBQBP016 від 04.01.2016 оплата газу здійснюється споживачем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника в наступному порядку:
- 100% місячної вартості запланованого обсягу газу сплачується до 25 числа місяця, що передує місяцю постачання. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці;
- остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу.
Датою оплати (здійснення розрахунку) є дата зарахування коштів на банківський рахунок постачальника (п. 4.3).
Постачальник має право отримувати від споживача оплату поставленого газу відповідно до умов розділів ІІІ, ІV договору; визначати в порядку, передбаченому розділом ІІ договору, обсяг споживання газу (п. 5.1.1, 5.1.6).
Постачальник зобов'язується забезпечувати постачання газу до пунктів призначення за умови та в обсягах, визначених договором, за умови дотримання споживачем дисциплін відбору газу та розрахунків за його постачання (п. 5.2.1).
Споживач має право отримувати природний газ в обсягах та на умовах, визначених цим договором; на зміну постачальника у порядку, передбаченому договором та нормативно-правовими актами з цього питання (п. 5.3.1, 5.3.4).
Споживач зобов'язується оплачувати постачальнику вартість газу на умовах та в обсягах, визначених договором (п. 5.4.2).
Як встановлено судом, на виконання умов договору, позивач у період з січня 2020 року по квітень 2020 року передав у власність відповідача природний газ, про що свідчать акти приймання передачі природного газу до Договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №11416UBFBQBP016 від 04.01.2016, копії яких долучені до матеріалів справи, зокрема акт №ЗІФ80002110 від 31.01.2020 на суму 1547 грн 82 к., акт №ЗІФ80006357 від 29.02.2020 на суму 2830 грн 64 к., акт №ЗІФ800010083 від 31.03.2020 на суму 3453 грн 40к., акт №ЗІФ800013261 від 30.04.2020 на суму 3163 грн 27к.
На виконання умов договору зазначені вище Акти направлені відповідачу по справі для підписання, докази направлення яких (Лист №767-СЛ-8167-1021 від 19.10.2021 про направлення актів, опис вкладення та поштова квитанція про направлення) місяться в матеріалах справи (а.с. 23-26).
Відповідно до п.2.9.3 Договору споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі природного газу зобов'язується повернути один примірник оригіналу акта приймання-передачі природного газу підписаний уповноваженим представником споживача та скріплений печаткою споживача або надати в письмовій формі мотивовану та обгрунтовану відмову від підписання акта приймання-передачі природного газу.
Однак, зазначені акти зі сторони відповідача не підписані та не заперченні.
З урахуванням наведеного, Листом №767-СК8158-1021 від 19.10.2021 року позивач звернувся до відповідача із вимогою про сплату заборгованості за спожитий природний газ.
Однак, відповідач відповіді на вказаний лист не надав заборгованість не сплатив. Вказані обставини зумовили позивача звернутись з даним позовом до суду.
За наведеного, суд виходить з наступного.
За змістом положень ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Як визначено у ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
За змістом ч. 1 ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами, що встановлено ст. 629 ЦК України.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як встановлено у ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Предметом даного спору є вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 692 ЦК України, обов'зок покупця з оплати товару виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на товар, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
За наведених обставин, суд приходить до наступних висновків.
Як встановлено судом між сторонами по справі виникли правовідносини на підставі Договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №11416UBFBQBP016 від 04.01.2016 (із змінами та доповненнями).
На виконання умов договору у період з січня 2020 року по квітень 2020 року позивач здійснював постачання природного газу відповідачу на загальну суму 10 995 грн 13 к., що підтверджується актами приймання передачі природного газу до Договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №11416UBFBQBP016 від 04.01.2016, копії яких долучені до матеріалів справи, зокрема акт №ЗІФ80002110 від 31.01.2020 на суму 1547 грн 82 к., акт №ЗІФ80006357 від 29.02.2020 на суму 2830 грн 64 к., акт №ЗІФ800010083 від 31.03.2020 на суму 3453 грн 40к., акт №ЗІФ800013261 від 30.04.2020 на суму 3163 грн 27к. Зазначені акти підписані зі сторони позивача.
Відповідно до п. 2.9.4 Договору із мінами та доповненнями у випадку відмови від підписання акта приймання-передачі природного газу споживачем, обсяг постачання (споживання) газу встановлюється постачальником в односторонньому порядку , на підставі даних Оператора ГРМ. Споживач в такому разі не позбавлений права звернутися до суду за вирішенням спору з приводу обсягів спожитого газу. До прийняття рішення судом та набранням таким рішенням законної сили, обсяг спожитого газу та вартість послуг з його постачання встановлюється відповідно до даних постачальника.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог в частині стягнення основної заборгованості в сумі 10 995 грн 13 к. та такої, що підлягає задоволенню.
Разом з тим частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем заявлено до стягнення 684 грн 18 к. - 3 % річних та 2 280 грн 93 к. - інфляційні.
Враховуючи встановлення судом обставин прострочення виконання відповідачем договірних зобов'язань по оплаті за спожитий газ, наданих позивачем, з відповідача належить стягнути 684 грн 18 к. - 3 % річних та 2 280 грн 93 к. - інфляційні, які у відповідності до здійсненого судом перерахунку є арифметично правильними.
Суд зазначає, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених Господарським процесуальним кодексом.
Відповідно до статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ст.86 ГПК України).
За аналізу наведеного вище, суд вважає позовні вимоги позивача обгрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
З урахуванням приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір по справі слід відшкодувати позивачу за рахунок відповідача.
Разом з тим, у позовній заяві позивач зазначив про можливі витрати на професійну правову допомогу, орієнтовний розмір яких зазначив у розмірі 5000 грн 00к. Докази у разі їх понесення, як зазначив позивач, будуть надані в порядку та строки передбачені ст. 126 , 129 Господарського процесуального кодексу України.
Станом на момент ухвалення рішення позивач доказів понесення витрат на правову допомогу по даній справі суду не надав.
Керуючись ст. 73, 74, 86, 123, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов товариства з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськгаз збут" до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів в сумі 13 960,24 грн., з них: 10 995,13 грн. - основний борг, 684,18 грн. - 3% річних, 2280,93 грн. - інфляційні - задовольнити.
Стягнути з Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськгаз збут" (вул. Ленкавського, 20, м. Івано-Франківськ, 76010, код 39595350) - 13 960 грн 24 к. (тринадцять тисяч дев'ятсот шістдесят гривень двадцять чотири копійки), з них: 10 995 грн 13 к. (десять тисяч дев'ятсот дев'яносто п'ять гривень тринадцять копійки) - основний борг, 684 грн 18 к. (шістсот вісімдесят чотири гривні вісімнадцять копійки) - 3% річних, 2 280 грн 93 к. (дві тисячі двісті вісімдесят гривень дев'яносто три копійки) - інфляційні та 2 481 грн 00к. (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня) - судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Західного апеляційного Господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя О. М. Фанда