про залишення апеляційної скарги без руху
19 липня 2022 року м. Харків Справа № 917/809/14
Східний апеляційний господарський суд у складі судді Пуль О.А.,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) (вх.№673П/2) на ухвалу господарського суду Полтавської області від 02.06.2022 у справі №917/809/14 (повний текст ухвали складено та підписано 03.06.2022 суддею Кльоповим І.Г. у приміщенні господарського суду Полтавської області)
за результатом розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Онур Конструкціон Інтернешнл", м.Київ, на бездіяльність державного виконавця ВПВР Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Лукмасло Миколи Миколайовича, м.Полтава, у справі №917/809/14
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Онур Конструкціон Інтернешнл", м.Київ,
до Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м.Полтава,
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Служби автомобільних доріг у Полтавській області, м.Полтава,
про стягнення 14805370,40 грн, -
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 02.06.2022 у справі №917/809/14 скаргу ТОВ “Онур Конструкціон Інтернешнл” на бездіяльність державного виконавця ВПВР Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Лукмасло Миколи Миколайовича задоволено. Визнано протиправною бездіяльність головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиціі (м.Суми) Лукмасло Миколи Миколайовича у здійсненні зведеного виконавчого провадження №34007292, яка полягає у не продовженні примусового виконання виконавчих документів за зведеним виконавчим провадженням ЗВП №34007292, у тому числі відносно судових наказів про примусове виконання рішень на користь ТОВ “Онур Конструкціон Інтернешнл”. Зобов'язано головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиціі (м.Суми) Лукмасло Миколи Миколайовича (якщо останній не здійснює відповідну діяльність, то зобов'язати іншу посадову особу, до компетенції якої належить вирішення питання про усунення порушення права заявника) усунути порушення (поновити порушене право заявника), а саме, зобов'язати невідкладно продовжити примусове виконання виконавчих документів за зведеним виконавчим провадженням ЗВП №34007292, у тому числі відносно судових наказів про примусове виконання рішень на користь ТОВ “Онур Конструкціон Інтернешнл”. Зобов'язано державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Лукмасло Миколу Миколайовича (якщо останній не здійснює відповідну діяльність то зобов'язати іншу посадову особу, до компетенції якої належить вирішення питання про усунення порушення права заявника) усунути порушення (поновити порушене право заявника), а саме, зобов'язати невідкладно в рамках зведеного виконавчого провадження ЗВД №34007292 вжити заходи на розподіл грошових коштів у сумі 42016298,58 грн, стягнутих з ДП “Полтавський облавтодор” ВАТ “ДАК “Автомобільні дороги України” та які перебувають на рахунку Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) №318201720355249002002159854, відкритому в Головному управлінні Державної казначейської служби у Сумській області.
23.06.2022 Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу господарського суду Полтавської області від 02.06.2022 у справі №917/809/14 скасувати та постановити нову, якою провадження за скаргою ТОВ «Онур Конструкціон Інтернешнл» на бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Пвнічно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Лукмасло Миколи Миколайовича - закрити.
Також заявник просить відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення рішення у справі.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 27.06.2022 витребувано у господарського суду Полтавської області матеріали справи №917/809/14, необхідні для розгляду скарги, та ухвалено невідкладно надіслати їх до Східного апеляційного господарського суду. Відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги до надходження матеріалів справи №917/809/14.
15.07.2022 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали оскарження у справі №917/809/14.
Дослідивши апеляційну скаргу та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України, виходячи з такого.
Згідно з пунктом 2 частини 3 ст.258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Розмір та порядок оплати судового збору за подання апеляційної скарги визначено Законом України “Про судовий збір”.
Статтею 8 Закону України “Про судовий збір” передбачено, що, ураховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
2. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18, зокрема, зазначено, що Законом України “Про судовий збір” визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним.
З аналізу ж статті 8 Закону України “Про судовий збір” чітко убачається, що законодавець, застосувавши конструкцію “суд, ураховуючи майновий стан сторони, може…”, тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Що ж до самих умов, визначених статтею 8, то вони диференційовані за суб'єктним та предметним застосуванням.
Так, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України “Про судовий збір”, можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою, - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Щодо третьої умови, визначеної у пункті 3 частини першої статті 8 Закону України “Про судовий збір” законодавець, застосувавши слово “або”, не визначив можливість її застосування за суб'єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, тобто особистих майнових та особистих немайнових прав фізичних осіб.
Слід також зазначити, що встановлений статтею 8 Закону України “Про судовий збір” перелік умов, за яких особа може бути звільнена від сплати судового збору, також є вичерпним.
Виходячи із системного аналізу змісту норм зазначеної статті, суд наголошує, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України “Про судовий збір” не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України “Про судовий збір” можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд звертає увагу, що предметом даної справи не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, а тому відсутні підстави для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.
В обґрунтування своєї заяви заявник посилається на те, що Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) є бюджетною установою, фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України, розрахунково-касове обслуговування якої відповідно до Бюджетного кодексу України здійснюється Державною казначейською службою України та лише в межах відкритих асигнувань. У зв'язку з досить стислими строками виготовлення та подачі апеляційної скарги на ухвалу суду, просить відстрочити сплату судового збору до ухвалення рішення у справі.
Посилання апелянта на зазначені обставини як на підставу для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору суд вважає неправомірними, оскільки перелік, наведений у статті 8 Закону України “Про судовий збір”, зокрема, і щодо підстав відстрочення, є вичерпним.
Суд також ураховує позицію, викладену у рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі “Пелевін проти України” та від 30.05.2013 у справі “Наталія Михайленко проти України”, в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Креуз проти Польщі” від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини положення пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (рішення суду від 28.10.1998 року у справі “Ейрі проти Ірландії”, серія А, N 32, п. 25 - 26).
Отже, заявником не наведено та не підтверджено належними доказами наявність умов для відстрочення сплати судового збору, передбачених статтею 8 Закону України "Про судовий збір".
Підсумовуючи вищенаведене, у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання даної апеляційної скарги з викладених скаржником мотивів слід відмовити.
Відповідно до частини 1 ст.4 Закону України “Про судовий збір” судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з частиною 7 ст.2 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду підлягає сплаті 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних громадян.
Ураховуючи викладене, судовий збір за подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Полтавської області від 02.06.2022 у справі №917/809/14 складає 2481,00 грн.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що заявником апеляційної скарги не виконано вимоги пункту 2 частини 3 ст.258 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з пунктом 3 частини 3 ст.258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.
Особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення (ст.259 Господарського процесуального кодексу України).
З матеріалів апеляційної скарги убачається, що до них скаржником додано фіскальні чеки від 14.06.2022 на ім'я ДП «Полтавський облавтодор» (36000, Полтава) та ТОВ «Онур Конструкціон» (03078, Київ) як доказ надсилання копії апеляційної скарги учасникам справи, а саме: позивачу та відповідачу.
Ураховуючи наведене, надані скаржником фіскальні чеки від 14.06.2022 на ім'я ДП «Полтавський облавтодор» (36000, Полтава) та ТОВ «Онур Конструкціон» (03078, Київ) без відповідного опису вкладення не може вважатись належним та допустимим доказом надсилання копії апеляційної скарги учасникам справи, зокрема, позивачу та відповідачу, оскільки у зазначених фіскальних чеках не міститься відомостей про те, які саме документи ним надсилались та за якими адресами.
Крім того, заявником не надано доказів надсилання копії апеляційної скарги третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Служби автомобільних доріг у Полтавській області
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що апелянтом не виконано вимоги пункту 3 частини 3 ст.258 Господарського процесуального кодексу України.
Ураховуючи відсутність у матеріалах апеляційної скарги доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі та порядку, а також належних доказів надсилання копії апеляційної скарги сторонам у справі - листом з описом вкладення, суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст.174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-
1.Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) залишити без руху.
2.Встановити заявнику апеляційної скарги десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.
3.Наслідки не усунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, передбачені статтями 174, 260 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя О.А. Пуль