вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"13" липня 2022 р. Справа№ 927/1149/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Мальченко А.О.
суддів: Агрикової О.В.
Чорногуза М.Г.
при секретарі судового засідання Линник А.М.,
розглянувши апеляційні скарги Акціонерного товариства "Чернігівобленерго" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Електро-Профі"
на рішення Господарського суду Чернігівської області від 12.01.2022
у справі № 927/1149/21 (суддя Фесюра М.В.)
за позовом Акціонерного товариства "Чернігівобленерго"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Електро-Профі"
про стягнення 600 880,00 грн
за участю представників сторін:
від позивача: Тарабанько О.М.;
від відповідача: не з'явився,
Акціонерне товариство "Чернігівобленерго" (надалі - АТ "Чернігівобленерго", позивач) звернулось до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Електро-Профі" (надалі - ТОВ "Електро-Профі", відповідач) про стягнення 600 880,00 грн збитків, посилаючись на невиконання відповідачем зобов'язань щодо своєчасної реєстрації податкових накладних за укладеним сторонами договором підряду № 3681 від 17.04.2020, внаслідок чого позивач був позбавлений права на включення суми ПДВ до податкового кредиту.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 12.01.2022 у справі № 927/1149/21 позов задоволено частково; з ТОВ "Електро-Профі" стягнуто на користь АТ "Чернігівобленерго" 180 264,00 грн збитків та 2 703,96 грн витрат зі сплати судового збору; у решті позову відмовлено.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач допустив порушення вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, а саме, не зареєстрував податкові накладні, у зв'язку з чим позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту; обставини справи свідчать про наявність прямого причинно-наслідкового зв'язку між бездіяльністю відповідача з невиконання визначеного законом обов'язку належним чином скласти та зареєструвати податкові накладні та неможливістю позивача включити суми ПДВ до свого податкового кредиту та, відповідно, зменшення податкового зобов'язання. Водночас позовні вимоги задоволено частково на суму 180 264,00 грн, оскільки рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.06.21 у справі № 160/17143/20 визнано протиправними дії головного управління ДПС у Дніпропетровській області щодо відмови у реєстрації податкових накладних ТОВ "Електро-Профі", зокрема податкової накладної № 11 від 27.07.2020 та скасовано рішення головного управління Державної податкової служби про відмову у реєстрації податкових накладних від 23.09.2020 № 51662/41654341/2, від 21.08.2020 № 1859714/41654341, від 21.08.2020 № 1859707/41654341, а також зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкові накладні подані ТОВ "Електро-Профі", в тому числі податкову накладну № 11 від 27.07.2020.
Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням, ТОВ "Електро-Профі" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та постановити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Апеляційну скаргу мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції прийняте при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права, у зв'язку з чим висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.
В обґрунтування скарги відповідач зазначає про оскарження дій головного управління ДПС у Дніпропетровській області щодо відмови у реєстрації податкових накладних ТОВ "Електро-Профі"; позивач надав докази сплати коштів за укладеним сторонами договором підряду від 17.04.2020 № 3681 на суму 581 854,00 грн, але виписка АТ "КБ "Приватбанк" від 30.12.2020 містить також повернення помилково перерахованих коштів від відповідача позивачу на суму 581 854,00 грн в той же день, а тому при зарахуванні помилкових коштів податкова накладна не складається; позивач не виконав взятих на себе зобов'язань в частині оплати виконаних відповідачем будівельних робіт за договором підряду від 17.04.2020 № 3681 на суму 581 854,00 грн.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.02.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Електро-Профі" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 12.01.2022 у справі № 927/1149/21; розгляд апеляційної скарги призначено на 16.03.2022; АТ "Чернігівобленерго" встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу; витребувано з Господарського суду Чернігівської області матеріали справи № 927/1149/21.
Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням, 03.02.2022 АТ "Чернігівобленерго" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та постановити нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Апеляційну скаргу мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції прийняте при неповному з'ясуванні обставин, у зв'язку з чим висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.
В обґрунтування скарги позивач зазначає, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду 03.06.2021 у справі № 160/17143/20 не набрало законної сили; Державна податкова служба України не виконує рішення суду, які набрали законної сили; станом на момент розгляду даної справи податкова накладна № 11 від 27.07.2020 не зареєстрована, що спричиняє позивачу збитки.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.02.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ "Чернігівобленерго" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 12.01.2022 у справі № 927/1149/21; спільний розгляд апеляційних скарг призначено на 16.03.2022; ТОВ "Електро-Профі" встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.
Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням, 07.02.2022 ТОВ "Електро-Профі" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з двома апеляційними скаргами, в якій викладено аналогічні апеляційні доводи.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами ТОВ "Електро-Профі" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 12.01.2022 у справі № 927/1149/21; спільний розгляд апеляційних скарг призначено на 16.03.2022; АТ "Чернігівобленерго" встановлено строк для подання відзивів на апеляційні скарги ТОВ "Електро-Профі".
Позивач скористався правом, наданим статтею 263 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Господарського суду Чернігівської області в частині задоволення позовних вимог - без змін.
Заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги, позивач вказував на те, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.06.2021 у справі № 160/17143/20 не набрало законної сили; Державна податкова служба України не виконує рішення суду, які набрали законної сили; станом на момент розгляду даної справи податкова накладна № 11 від 27.07.2020 не зареєстрована, що спричиняє позивачу збитки. Водночас рішення про відмову у реєстрації податкових накладних в ЄРПН від 19.07.2021 № 2879568/41654341 є чинним, інших доказів оскарження рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної № 8 від 30.09.2020 в ЄРПН від 19.07.2021 у встановлені Податковим кодексом України та Кодексом адміністративного судочинства України строки відповідач суду не надав, що свідчить про його бездіяльність. Щодо посилань відповідача на повернення коштів в сумі 581 584,00 грн як помилково перерахованих, позивач зазначає, що, по-перше, відповідачем визнається факт отримання цих коштів, а, по-друге, вказані грошові кошти були перераховані на виконання договору підряду № 3681 від 17.04.2020.
Судове засідання, призначене на 16.03.2022, не відбулося, у зв'язку із початком широкомасштабної збройної агресії російської федерації проти України.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.04.2022 призначено до спільного розгляду апеляційні скарги ТОВ "Електро-Профі" та апеляційну скаргу АТ "Чернігівобленерго" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 12.01.2022 у справі № 927/1149/21 на 08.06.2022.
23.05.2022 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.05.2022 клопотання АТ "Чернігівобленерго" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.
06.06.2022 в системі "Електронний суд" відповідачем сформовано клопотання про долучення доказів.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.06.2022 розгляд апеляційних скарг ТОВ "Електро-Профі" та апеляційної скарги АТ "Чернігівобленерго" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 12.01.2022 у справі № 927/1149/21 відкладено на 13.07.2022.
21.06.2022 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.06.2022 клопотання АТ "Чернігівобленерго" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.
13.07.2022 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшло клопотання про відкликання апеляційних скарг на рішення Господарського суду Чернігівської області від 12.01.2022 у справі № 927/1149/21.
У судове засідання 13.07.2022 представник відповідача не з'явився, клопотання про відкладення судового засідання не подав.
Відповідно до частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.
За приписами ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку у разі першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Водночас відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представника сторони, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Крім того, враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 -IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції зазначає, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.
Обговоривши питання щодо можливості розгляду апеляційної скарги за відсутності представника відповідача, враховуючи відсутність клопотань від останнього про відкладення розгляду справи, судова колегія, порадившись на місці, ухвалила здійснити розгляд скарги за відсутності представника відповідача.
У судовому засіданні 13.07.2022 представник позивача вимоги своєї апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, рішення суду в частині відмови у задоволенні позову скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю. Водночас проти вимог апеляційної скарги відповідача заперечив, просив відмовити в її задоволенні, рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову зилишити без змін.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційних скарг, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційні скарги позивача та відповідача не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 17.04.2020 між Акціонерним товариством "Чернігівобленерго" (замовник за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Електро-Профі" (підрядник за договором) укладено договір підряду № 3681 (далі - договір), відповідно до умов якого підрядник зобов'язується виконати та здати замовнику в установлений договором строк закінчені будівельно-монтажні роботи (далі - роботи), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.
Найменування робіт: «Капітальний ремонт ПЛ 0,4 кВ Л-1, Л-2, Л-3 від КТП 19-7 с. Озерне Козелецького району» (далі - об'єкт) (пункт 1.2. договору).
Обсяги, склад, характер виконуваних за цим договором робіт визначені в проектній документації (пункт 1.3. договору).
За змістом пунктів 3.1., 3.2., 3.3. договору ціна договору визначається згідно з кошторисною документацією (договірною ціною та кошторисами), яка є додатком № 1 до цього договору.
Ціна договору становить 3 004 400,00 грн, крім того ПДВ (20%) в розмірі 600 880,00 грн. Загальна ціна договору з ПДВ складає 3 605 280,00 грн.
Ціна у договорі визначена на основі кошторису та є твердою. Ціна договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін.
У пункті 4.2. (підпункти 4.2.1., 4.2.2.) договору визначено, що розрахунки проводяться замовником у наступному порядку:
4.2.1. оплата у розмірі 100 % ціни договору здійснюється протягом 180 банківських днів після повного закінчення підрядником всіх робіт, підписання останнього акта приймання виконаних будівельних робіт замовникові здачі об'єкта в експлуатацію. Розрахунок за виконані роботи замовник має право здійснити на свій виріб або шляхом перерахування грошових коштів, або шляхом емісії простого векселя (векселів).
4.2.2. за наявності фінансування замовник має право, але не зобов'язаний здійснити повну або часткову попередню оплату робіт.
Згідно з пунктом 4.3 договору підрядник зобов'язується надати замовнику податкові накладні, складені в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, з електронним підписом уповноваженої особи, та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних в строк не пізніше визначеного Податковим кодексом України. Замовник для реєстрації та обміну податковими накладними використовує програмний комплекс "M.E.Doc IS".
Цей договір набирає чинності з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (пункт 14.1. договору).
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов укладеного сторонами договору підряду від 17.04.2020 № 3681 позивач перерахував відповідачу кошти як оплату за ремонтні роботи, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень: № 0003226745 від 27.07.2020 на суму 2 523 696,00 грн, у тому числі ПДВ 420 616,00 грн; № 0003238559 від 30.09.2020 на суму 500 000,00 грн, у тому числі ПДВ 83333,33 грн; № 0003254236 від 30.12.2020 на суму 581 584,00 грн, у тому числі ПДВ 96930,67 грн.
Усього позивач перерахував відповідачу коштів на суму 3 605 280,00 грн, у тому числі ПДВ - 600 880,00 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог, з урахуванням зміни предмета позову, позивач зазначив, що відповідач в порушення вимог ст. 201 Податкового кодексу України не оформив та не зареєстрував податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), а також не надав їх позивачу.
Як вказує позивач, відсутність реєстрації податкових накладних в ЄРПН підтверджується рішеннями про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних:
від 21.08.2020 № 1859707/41654341, відповідно до якої в реєстрації податкової накладної № 11 від 27.07.2020 на загальну суму 2 523 696,00 грн (в т.ч. ПДВ 420 616,00 грн) було відмовлено у зв'язку з ненаданням платником податків копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних);
від 19.07.2021 № 2879568/41654341, відповідно до якої в реєстрації податкової накладної № 8 від 30.09.2020 на загальну суму 500 000,00 грн (в т.ч. ПДВ 83 333,33 грн) було відмовлено у зв'язку з наданням платником податків копій документів складених із порушенням законодавства, а саме відсутні договори на придбання матеріалів, у повному обсязі платіжні документи, КБ-2, ТТН, 361, 681 рахунки, накази на відрядження та інше.
Крім того, позивач зазначає, що податкова накладна, яку відповідач повинен був скласти та зареєструвати в ЄРПН - 30.12.2020 на загальну суму 581 584,00 грн, (в т.ч. ПДВ 96 930,67 грн) відповідачем станом на момент звернення із позовом до суду взагалі не була надана та не складена.
Позивач вважає, що вказаними діями відповідача йому завдано збитків, що стало підставою для звернення з позовом до суду, та з врахуванням того, що докази адміністративного або судового оскарження вказаних рішень та їх скасування відсутні, ці рішення є чинними.
05.04.2021 позивач звернувся до відповідача із претензією від 29.03.2021 № 14/2061/01-14, у якій вимагав сплатити на поточний рахунок протягом 5 календарних днів з дня направлення вимоги штраф у розмірі суми ПДВ - 600 880,00 грн. Вказана претензія була отримана останнім 21.04.2021, однак залишена без відповіді та задоволення.
Оскільки відповідач у порушення вимог діючого законодавства, зокрема, статті 201 Податкового кодексу України, не оформив податкові накладні та не зареєстрував їх в Єдиному реєстрі податкових накладних, позивач вважає, що він був позбавлений права на включення суми ПДВ до складу податкового кредиту і права на зменшення податкового зобов'язання на загальну суму 600 880,00 грн, яка фактично є збитками позивача.
Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з рішенням суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог, а доводи скаржника вважає безпідставними та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, з огляду на наступне.
Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з частиною 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).
Даючи оцінку правовідносинам, що склались між сторонами в ході виконання даного договору, колегія суддів зазначає, що такий за своєю правовою природою є договором підряду, за яким, відповідно до статті 837 ЦК України, одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Отже, укладення ТОВ "Електро-Профі" та АТ "Чернігівобленерго" вказаного договору підряду було спрямоване на отримання останнім результатів виконаних робіт та обов'язку по здійсненню їх оплати.
За приписами статті 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.
Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч. 1 ст. 854 ЦК України).
За приписами статей 509, 526 ЦК України, статей 173, 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Колегія суддів зазначає, що факт здійснення господарської операції з оплати робіт підтверджується, зокрема, первинними бухгалтерськими документами.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (в редакції Закону України № 1724-VIII від 03.11.2016) первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.
Підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 (далі - Положення) визначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження факту виконання господарської операції про оплату робіт позивачем було надано суду платіжні доручення № 0003226745 від 27.07.2020 на суму 2 523 696,00 грн, у тому числі ПДВ 420 616,00 грн; № 0003238559 від 30.09.2020 на суму 500 000,00 грн, у тому числі ПДВ 83333,33 грн; № 0003254236 від 30.12.2020 на суму 581 584,00 грн, у тому числі ПДВ 96930,67 грн.
Згідно з пунктом 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу
Підпунктом "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі ввезення їх на митну територію України) та послуг.
Відповідно до пункту 201.10. статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на дату виникнення правовідносин) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Як зазначено судом вище, відповідачем у зв'язку з наданням послуг позивачу на підставі договору підряду № 3681 від 17.04.2020 складались податкові накладні № 11 від 27.07.2020 та № 8 від 30.09.2020, які були скеровані для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до п. 56.1, п. 56.3 ст. 56 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент прийняття рішень про відмову у реєстрації податкових накладних) рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Відповідно до наявної в матеріалах справи квитанції № 9202578054 про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 15.08.2020 реєстрація податкової накладної № 11 від 27.07.2020 була зупинена контролюючим органом. Комісією контролюючого органу прийнято рішення про відмову у реєстрації податкових накладних в ЄРПН від 21.08.2020 № 1859707/41654341, відповідно до якої в реєстрації податкової накладної № 11 від 27.07.2020 на загальну суму 2 523 696,00 грн (в т.ч. ПДВ 420 616,00 грн) було відмовлено у зв'язку з ненаданням платником податків копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних).
Відповідно до квитанції № 9266330356 про реєстрацію податкової накладної/рахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 15.10.2020 реєстрація податкової накладної № 8 від 30.09.2020 була зупинена контролюючим органом. Відповідачем подано повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено - 15.07.2021. Комісією контролюючого органу прийнято рішення про відмову у реєстрації податкових накладних в ЄРПН від 19.07.2021 № 2879568/41654341, відповідно до якої в реєстрації податкової накладної № 8 від 30.09.2020 на загальну суму 500 000,00 грн (в т.ч. ПДВ 83 333,33 грн) було відмовлено у зв'язку з наданням платником податків копій документів складених із порушенням законодавства, а саме, відсутні договори на придбання матеріалів, у повному обсязі платіжні документи, КБ-2, ТТН, 361, 681 рахунки, накази на відрядження та інше.
Водночас рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.06.2021 у справі № 160/17143/20 позов ТОВ "Електро-Профі" до Головного управління ДФС про визнання протиправним дій, скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково; визнано протиправними дії ГУ ДПС у Дніпропетровській області щодо відмови у реєстрації податкових накладних ТОВ "Електро-Профі" № 1 від 05.08.2020, № 7 від 22.07.2020, № 11 від 27.07.2020 та скасовано рішення ГУ Державної податкової служби про відмову у реєстрації податкових накладних від 23.09.2020 № 51662/41654341/2, від 21.08.2020 № 1859714/41654341, від 21.08.2020 № 1859707/41654341; зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкові накладні подані ТОВ "Електро-Профі" датою їх фактичного отримання, а саме: податкову накладну № 1 від 05.08.2020 - датою 05.08.2020, податкову накладну № 7 від 22.07.2020 - датою 22.07.2020, податкову накладну № 11 від 27.07.2020 - датою 27.07.2020. Вказане рішення набрало законної сили та є чинним.
Відповідно до частини 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення збитків на суму 420 616,00 грн, оскільки рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.06.2021 у справі № 160/17143/20 визнано протиправними дії ГУ ДПС у Дніпропетровській області щодо відмови у реєстрації податкової накладної ТОВ "Електро-Профі" № 11 від 27.07.2020, яка є підставою позову у даній справі.
Колегія суддів відхиляє доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі про те, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду 03.06.2021 у справі № 160/17143/20 не набрало законної сили, у зв'язку з тим, що ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 18.11.2021 у справі № 160/17143/20 у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 3 червня 2021 року у справі № 160/17143/20 відмовлено, відтак, рішення набрало законної сили.
Твердження позивача про те, що податкова накладна № 11 від 27.07.2020 залишається не зареєстрованою також відхиляються колегією суддів, оскільки, як вже встановлено судом вище, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.06.2021 у справі № 160/17143/20 визнано протиправними дії ГУ ДПС у Дніпропетровській області щодо відмови у реєстрації податкової накладної ТОВ "Електро-Профі" № 11 від 27.07.2020, з огляду на що в діях відповідача у даній справі відсутні всі елементи складу цивільного (господарського) правопорушення, зокрема, протиправність поведінки, причинний зв'язок між протиправною поведінкою і збитками, а також вина.
Разом з тим, наведеним вище рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.06.2021 у справі № 160/17143/20 було відмовлено у задоволенні вимоги позивача про визнання протиправними дій ГУ ДПС у Дніпропетровській області щодо відмови у реєстрації податкової накладної ТОВ "Електро-Профі" № 8 від 30.09.2020 та зобов'язання ДПСУ внести до ЄРПН відомості щодо реєстрації податкових накладних ТОВ "Електро-Профі" датою їх фактичного отримання, зокрема, податкової накладної № 8 від 30.09.2020. Так, у рішенні встановлено, що позивачем здійснено не всі етапи стосовно реєстрації податкової накладної, в тому числі № 8 від 30.09.2020, зокрема, не надані пояснення копії документів, достатніх для прийнятті рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, які були витребувані у позивача відповідачем.
Таким чином, станом на момент ухвалення рішення судом першої інстанції, в адміністративному провадженні не було встановлено протиправності дій ГУ ДПС у Дніпропетровській області щодо відмови у реєстрації податкової накладної № 8 від 30.09.2020.
Крім того, місцевим господарським судом обґрунтовано відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про застосування терміну позовної давності в один рік щодо нарахування позивачем штрафу на підставі п.9.16 договору підряду № 3681 від 17.04.2020, оскільки з урахуванням заяви позивача про зміну предмета позову, предметом спору є стягнення збитків, завданих внаслідок порушення відповідачем свого обов'язку щодо складення та реєстрації податкових накладних, а не штрафу на підставі п. 9.16.
Стосовно заперечень відповідача, викладених у відзиві та апеляційній скарзі, про те, що позивач має прострочену заборгованість у сумі 581 584,00 грн за договором підряду № 3681 від 17.04.2020, та, як наслідок, відповідачем не оформлено та не зареєстровано податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також не надано її позивачу, суд зазначає, що згідно наявної в матеріалах справи копії платіжного доручення № 0003254236 від 30.12.2020 позивач перерахував відповідачу кошти як оплату за ремонтні роботи за договором № 3681 від 17.04.2020 на суму 581 584,00 грн, у тому числі ПДВ 96930,67 грн, що спростовує твердження апелянта. Водночас правовою підставою для перерахування вказаних коштів був договір підряду № 3681 від 17.04.2020.
За таких обставин, суд доходить висновку про наявність в діях відповідача протиправної поведінки, яка виявилась у невжитті належних заходів щодо складання та реєстрації податкової накладної на суму 581 584,00 грн, у тому числі ПДВ 96930,67 грн.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.
Згідно зі ст. 20 ГК України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, зокрема, відшкодування збитків.
За змістом ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати порядок у сфері господарювання.
Частиною 1 статті 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права має право на їх відшкодування. У відповідності до частини 2 цієї ж статті збитками є втрати, яких особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки; доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Господарський кодекс України збитками визначає витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (стаття 224 ГК України).
До складу збитків, згідно статті 225 ГК України, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення включаються, зокрема, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства, додаткові витрати, понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язань другою стороною.
У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті доходи, які могли б бути реально отримані при належному виконанні боржником зобов'язання за договором.
При цьому, місцевий господарський суд правильно зазначив, що для застосування такого виду господарської санкції, як стягнення збитків, необхідна наявність усіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою і збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів господарсько-правова відповідальність не настає.
Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.
Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров'я тощо).
Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.
При цьому, саме на позивача покладено обов'язок доведення факту протиправної поведінки, розміру завданої шкоди та прямого причинного зв'язку між порушенням зобов'язання та шкодою.
Враховуючи викладені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач в порушення вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України належним чином не зареєстрував податкові накладні, у зв'язку з чим позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов'язання на суму 180 264,00 грн, а відтак, розмір збитків доведено позивачем належними та допустимими доказами.
З огляду на викладене, у даному випадку є прямий причинно-наслідковий зв'язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов'язку належним чином скласти та зареєструвати податкові накладні та неможливістю позивача включити суми ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно, зменшення податкового зобов'язання на суму 180 264,00 грн.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За приписами частин 1, 3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Обов'язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Водночас, саме позивач повинен довести обставини, які входять до предмету доказування у справі та які підтверджують факт порушення його права відповідачем.
З огляду на те, що позивачем доведено суду належними та допустимими доказами наявність усіх елементів складу господарського правопорушення, а саме, протиправних дій відповідача, понесення ним збитків, а також наявності прямого причинного зв'язку між допущеним порушенням та наявністю збитків, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог Акціонерного товариства "Чернігівобленерго".
Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Зокрема, Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» у рішенні від 18.07.2006 та у справі «Трофимчук проти України» у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених місцевим господарським судом та судом апеляційної інстанції, інші доводи сторін, викладені в апеляційних скаргах та у відзивах на скарги, не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на вирішення спору у даній справі.
Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно зі статтею 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права
За таких обставин, апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду Чернігівської області від 12.01.2022 у справі № 927/1149/21 прийнято відповідно до вимог чинного законодавства, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування чи зміни не вбачається, відповідно, апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Електро-Профі" та Акціонерного товариства "Чернігівобленерго" мають бути залишені без задоволення.
Судовий збір за розгляд апеляційних скарг у зв'язку з відмовою в їх задоволенні, на підставі статті 129 ГПК України, покладається на апелянтів.
Керуючись ст. ст. 253-254, 269, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Електро-Профі" та Акціонерного товариства "Чернігівобленерго" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 12.01.2022 у справі № 927/1149/21 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 12.01.2022 у справі № 927/1149/21 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 927/1149/21 повернути до Господарського суду Чернігівської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів, відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.
Повний текст постанови складено 18.07.2022.
Головуючий суддя А.О. Мальченко
Судді О.В. Агрикова
М.Г. Чорногуз