Справа № 11 - 845 / 2006 року. * Головуючий в 1-й інстанції: Панченко О.О.
Категорія: ч1 ст. 187 КК України Доповідач: Копитько Л.І.
2006 року липня місяця 7 дня. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі: головуючого - судді Мілаша С.П. суддів: Давиденка Е.В., Копитько Л.І. з участю прокурора Деряги Л.М. засудженого ОСОБА_1 розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Новосанжарського районного суду Полтавської області від 11 травня 2006 року. Цим вироком
ОСОБА_1
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець ІНФОРМАЦІЯ_2, непрацюючий, неписьменний, судимий: - З жовтня 2005 року за ч.З ст. 185, ч. 1 ст. 122 КК України на 4 роки позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки,
засуджений за ч.2 ст. 185 КК України на 2 роки позбавлення волі, за ч. 1 ст. 187 КК України на 3 роки позбавлення волі, а на підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів - на З роки позбавлення волі.
Відповідно до ч.1 ст.71 КК України до призначеного покарання за даним вироком частково приєднано невідбуте покарання за попереднім вироком Новосанжарського районного суду Полтавської області від 3 жовтня 2005'року у виді 1 року 6 місяців позбавлення волі і остаточно до відбуття призначено 4 роки 6 місяців позбавлення волі.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_2 на відшкодування матеріальної шкоди 600 грн.
Вирішено питання речових доказів.
За вироком суду ОСОБА_1визнаний винним в тому, що він 3 жовтня 2005 року, близько 15 години, перебуваючи на подвір'ї домогосподарства ОСОБА_3 в АДРЕСА_1, лід час розпивання спиртних напоїв з останнім та ОСОБА_2 таємно із сумочки останньої викрав належний їй мобільний телефон «Моторола У-150" вартістю 600 грн., чим завдав їй матеріальну шкоду на вказану суму. Викраденим ОСОБА_1 розпорядився на власний розсуд, продавши мобільний телефон мешканцю того ж села ОСОБА_4.
14 січня 2006 року, близько 3 години ранку, знаходячись біля будинку АДРЕСА_2 з метою заволодіння чужим майном, а саме майном ОСОБА_5, з яким в ту ніч розпивали спиртні напої та йшли по вулиці, напав на нього, наніс удар кулаком в обличчя і заволодів майном останнього: мобільним телефоном «Моторола" вартістю 440 грн. зі стартовим пакетом вартістю20 грн. та 9,95 грн. на рахунку, шкіряною курточкою вартістю 800 грн., брюками вартістю 100 грн., а всього на суму 1369,95 грн.
В той же день викрадене було вилучено у ОСОБА_1 працівниками міліції і повернуто потерпшому.
В апеляції засуджений ОСОБА_1просить вирок суду скасувати, як незаконний, оскільки на досудовому слідстві було порушено його право на захист, а також застосовувались недозволені методи слідства, через що він визнав себе винним у вчиненні злочинів, яких не вчиняв, і справу направити на новий судовий розгляд в інший суд.
Інші учасники процесу вирок не оскаржили.
Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого ОСОБА_1, який підтримав свою апеляцію і просив вирок скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в інший суд, міркування прокурора про залишення вироку без зміни, а апеляції без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляція засудженого не підлягає задоволенню.
Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні злочинів за наведених у вироку обставин відповідають фактичним обставинам події злочинів, підтверджені сукупністю розглянутих у судовому засіданні в передбаченому законом порядку доказів, достовірність яких не викликає сумніву, і є обґрунтованими.
Викладені у апеляції засудженого і доповненні до неї доводи про безпідставність засудження його за розбійний напад на ОСОБА_5 і крадіжку майна потерпілої ОСОБА_2 є необгрунтованими, оскільки вони спростовуються матеріалами справи.
Так, потерпіла ОСОБА_2 під час досудового слідства і в судовому засіданні пояснила, що 3 жовтня 2005 року під час перебування в гостях у ОСОБА_3 в с. Руденківка, де були присутні ОСОБА_6 і ОСОБА_1і розпивали спиртні напої, після того як вона, розбороняючи ОСОБА_1 і ОСОБА_3, завела останнього в хату, а ОСОБА_6 і ОСОБА_1 пішли, у неї пропала сумочки, яка лежала на стільці і яку вона знайшла у дворі під виноградником, з якої зник мобільний телефон «Моторола У-150" сірого кольору.
Показання потерпілої підтвердив свідок ОСОБА_3
З показань свідка ОСОБА_7 вбачається, що 8 жовтня 2005 року він прибдав у ОСОБА_1 за 150 грн. мобільний телефон «Моторола У-150" сірого кольору, який останньому з його слів подарувала знайома дівчина.
Свідок ОСОБА_8, мати' засудженого, підтвердила, що бачила у сина мобільний телефон сірого кольору. Також показала, що до неї додому на початку жовтня 2005 року приходила ОСОБА_2 і просила, щоб її син ОСОБА_1 повернув її мобільний телефон, який викрав, коли вони були у ОСОБА_3 й с. Руденківка. На її розпитування про це син відповів, що продав мобільний телефон ОСОБА_4 за 150 грн.
Відповідно довідки вартість мобільного телефону « Моторола У-150" станом на 3.10.2005 року становить 600 грн.(т.2, а.с. 17).
Сам ОСОБА_1під час досудового слідства (т.2, а.с.9-10, 46-47, 50) і в судовому засіданні (т.2, а.с.98) дав пояснення щодо обставин заволодіння мобільним телефоном ОСОБА_2
Суть цих пояснень зводилась до того, що він, перебуваючи на подвір'ї ОСОБА_3, дійсно таємно викрав з сумки ОСОБА_2 мобільний телефон «Моторола" після розпивання спиртних напоїв і виниклого конфлікту з господарем, який через кілька днів продав за 150 грн. ОСОБА_4.
Під час досудового слідства і в судовому засіданні ОСОБА_1визнавав вину і у розбійному нападі на ОСОБА_5 з метою заволодіння його майном (т.1, а.с. 16-18,54-55, т.2, а.с. 114).
При цьому пояснював, що в ніч на 14 січня 2006 року після вживання спиртних напоїв, близько 3 години, коли йшли з ОСОБА_5 по вулиці с. Руденківка, вдарив останнього кулаком в обличчя, від чого той втратив свідомість, і забрав одяг потерпілого - шкіряну курточку і брюки, та мобільний телефон.
В ході відтворення обстановки і обставин події злочину з участю ОСОБА_1 за участю понятих, в умовах, що виключали здійснення будь-якого тиску на останнього з боку слідчого та будь-кого, після роз'яснення йому процесуальних прав, ОСОБА_1 дав детальні пояснення щодо обставин побиття потерпілого ОСОБА_5 і заволодіння майном останнього (т.1, а.с. 16-18). При цьому уточнив, що вдарив ОСОБА_5 кулаком лівої руки в обличчя, від чого він втратив свідомість і впав на дорогу, зняв з останнього дублянку, штани, а з шиї - мобільний телефон, надів на потерпілого свій старий одяг, пересвідчився, що не вбив ОСОБА_5, і тоді пішов додому.
Зміненим показанням ОСОБА_1 в тій частині, що удар він наніс ОСОБА_5 в ході сварки та штанів останнього не забирав, а той з ним обмінявся штаньми під час розпивання спиртних напоїв, суд дав належну оцінку, оскільки така версія спростована об'єктивними даними у справі..
Як вбачається з висновку судово-медичної експертизи НОМЕР_1, потерпілому ОСОБА_5 14 січня 2006 року заподіяні легкі тілесні ушкодження, що потягли за собою короткочасний розлад здоров'я, у вигляді гематоми у навколооковій ділянці справа, яка утворилась від дії обмеженого тупого предмету, яким могла бути рука людини, зжата в кулак. Показання ОСОБА_1, дані при допиті та на відтворенні обстановки і обставин події злочину щодо механізму утворення тілесних ушкоджень у ОСОБА_5, повністю співпадають з об'єктивними судово-медичними даними, виявленими при судово-медичній експертизі на тілі останнього (т.1, а.с.31-32).
В результаті докладного дослідження і належної оцінки сукупності здобутих у справі доказів, а саме: показань потерпілого ОСОБА_5, даних висновку судово-медичної експертизи, показань самого засудженого в ході досудового слідства і в суді, даних протоколу огляду місця події злочину, суд дійшов висновку про те, що тілесні ушкодження потерпілому наніс саме нападник, яким був ОСОБА_1.
Викрадені у ОСОБА_5 речі під час нападу на нього були виявлені і вилучені у засудженого(т.1, а.с.19-20), а речі (одяг) ОСОБА_1, який він надів на потерпілого, був вилучений у ОСОБА_5(т.1.а.с.21-22) та приєднані до справи як речові докази (т.1,а.с.23).
З матеріалів справи видно, що судом досліджено всі обставини, з'ясування яких могло мати істотне значення для справи.
Таким чином, наведеними у вироку доказами спростовані доводи засудженого про непричетність його до вчинення цих злочинів.
Даних про те, що у справі допущені порушення кримінально-процесуального чи матеріального закону, які б могли бути підставою для скасування вироку, не встановлено.
Доводи апеляції засудженого ОСОБА_1 про те, що органами досудового слідства порушено його право на захист безпідставні і спростовуються матеріалами справи.
Як вбачається з матеріалів справи, в ході досудового слідства ОСОБА_1 були роз'яснені його процесуальні права, адвокат ОСОБА_1 був наданий з моменту затримання, всі необхідні слідчі дії проведені з участю захисника, заяв про неналежний його захист він не заявляв (т.1, а.с.48,50-51,54-55,61, т.2, а.с. 42-43,43-45,46-47,50,61).
Доводи апеляції засудженого ОСОБА_1 про застосування до нього в ході досудового слідства недозволених методів колегія суддів вважає надуманими і не приймає до уваги, оскільки з самого початку ОСОБА_1визнавав свою вину по обох епізодах, давав детальні пояснення про обставини вчинення ним злочинів, від своїх показань не відмовлявся, а тому не було необхідності застосовувати до нього будь-який вплив чи тиск. Не заявляв він про застосування до нього недозволених методів дізнання чи слідства і при допитах його з участю захисника та в суді першої інстанції при розгляді справи по суті, а в апеляційній інстанції пояснив, що писали йому апеляції співкамерники.
Що стосується міри покарання, обраної засудженому, то колегія суддів вважає, що вона відповідає вимогам закону і при її обранні в повній мірі враховані як ступінь тяжкості вчинених ОСОБА_1злочинів, так і обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання та дані про особу винного.
Правильно застосовані до ОСОБА_1 і правила ст.ст.70,71 КК України. Підстав до пом'якшення покарання засудженому або звільнення його від відбування покарання колегія суддів не вбачає.
За таких обставин колегія суддів апеляційного суду не знаходить підстав для скасування чи зміни вироку і задоволення апеляції засудженого.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.365.366 КПК України, колегія судів апеляційного суду
Вирок Новосанжарськго районного суду Полтавської області від 11 травня 2006 року відносно ОСОБА_1 залишити без зміни, а його апеляцію -без задоволення.
Мілаш С.П. Давиденко Е.В. Копитько Л.І.