про повернення касаційної скарги
18 липня 2022 року
м. Київ
справа № 560/14126/21
адміністративне провадження № К/990/16166/22
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Кравчука В.М.
перевірив касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області
на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 грудня 2021 року (суддя Майстер П.М.) та
постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2022 року (колегія у складі суддів Білої Л.М., Гонтарука В.М., Матохнюка Д.Б.)
у справі № 560/14126/21
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі - ГУ ПФ України в Хмельницькій області; відповідач), у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови у зарахуванні періоду роботи з 15.01.1979 до 15.09.1982 в Ігрімській конторі автотракторного та водного транспорту ВПО «Тюменьгазпром» в місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі, до пільгового стажу та перерахунку його пенсії (рік роботи за один рік і шість місяців) як особі, яка працювала в районах Крайньої Півночі;
- зобов'язати ГУ ПФ України у Хмельницькій області здійснити обчислення пільгового страхового стажу з розрахунку один рік роботи в районах Крайньої Півночі, в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, а саме, за період роботи з 15.01.1979 до 15.09.1982 в Ігрімській конторі автотракторного та водного транспорту ВПО «Тюменьгазпром» (м. Білоярське Тюменська область, Ханти-Мансійський автономний округ, Російська Федерація) за один рік і шість місяців, та провести перерахунок пенсії у зв'язку з обчисленням пільгового страхового стажу з 01.01.2021.
Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 03.12.2021, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.04.2022, задовольнив позов частково:
- визнав протиправною бездіяльність ГУ ПФ України у Хмельницькій області щодо відмови у зарахуванні ОСОБА_1 періоду роботи з 15.01.1979 до 15.09.1982 в Ігрімській конторі автотракторного та водного транспорту ВПО «Тюменьгазпром» в місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі, до пільгового стажу та перерахунку пенсії (рік роботи за один рік і шість місяців) як особі, яка працювала в районах Крайньої Півночі;
- зобов'язав ГУ ПФ України у Хмельницькій області здійснити перерахунок з 01.04.2021 та виплату ОСОБА_1 пільгового страхового стажу з розрахунку - рік роботи за один рік і шість місяців, в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, а саме, за період роботи з 15.01.1979 до 15.09.1982 в Ігрімській конторі автотракторного та водного транспорту ВПО «Тюменьгазпром»;
- відмовив у задоволенні іншої частини позовних вимог;
- стягнув з ГУ ПФ України у Хмельницькій області, за рахунок бюджетних асигнувань відшкодування судового збору у розмірі 908,00 грн на користь ОСОБА_1
27.06.2022 ГУ ПФУ в Хмельницькій області подало до Верховного Суду через підсистему "Електронний суд" касаційну скаргу, в якій, із посиланням на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.12.2021 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.04.2022, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Як на підставу касаційного оскарження покликається на те, що на підтвердження укладення на період роботи в місцевості, прирівняної до районів Крайньої Півночі, ОСОБА_1 не надав до суду трудового договору чи інші докази. Довідки № 33/01/06-583 та № 33/01/05/591 про трудовий стаж та про заробітну плату, видані 30.10.2018 ТОВ «Газпром транс газ Югорськ», не містять відомості про укладення трудових договорів та поширення на позивача пільг, передбачених законодавством. Страховий стаж не обчислюється в грошовій формі.
Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Суд виходить з такого.
Згідно з ч. 1 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених ч. 2 і 3 ст. 353 цього Кодексу.
Вимоги до форми та змісту касаційної скарги передбачені ст. 330 КАС України.
Згідно з п. 4 ч. 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
ГУ ПФУ в Хмельницькій області у касаційній скарзі цитує зміст ч. 4 ст. 328 КАС України, проте не вказує будь-якої із підстав, передбачених цією статтею КАС України, для касаційного оскарження рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.12.2021 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.04.2022, та не наводить відповідного правового обґрунтування, як того вимагає абз. 4 п. 4 ч. 2 ст. 330 КАС України.
Суд зауважує, що у касаційній скарзі мають наводитися мотиви незгоди з судовим рішенням із урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду (судів), рішення якого (яких) оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом.
У разі подання касаційної скарги на підставі п. 1, 2 ч. 4 ст. 328 КАС України має бути чітко вказано, яку саме норму права судами першої та/або апеляційної інстанцій застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі ж подання касаційної скарги на підставі п. 3 ч. 4 статті 328 КАС України заявник повинен чітко вказати, щодо яких саме правовідносин Верховний Суд ще не сформував правового висновку, а не абстрактно на це покликатися.
У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права (п. 4 ч. 4 ст. 328 КАС України) щодо неналежного дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права, за умови заявлення у касаційній скарзі також підстав касаційного оскарження, передбачених п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 328 КАС України.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені ст. 341 КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження судових рішень та належного правового обґрунтування унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.
Зважаючи на наведене, Суд вважає, що ГУ ПФУ в Хмельницькій області слід повернути касаційну скаргу відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 332 КАС України.
Зазначене не позбавляє відповідача права на повторне звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою в межах розумних строків та при дотриманні вимог КАС України.
Керуючись ст. 328, 330, 332 КАС України, Суд,-
1. Повернути Головному управлінню Пенсійного фонду України в Хмельницькій області касаційну скаргу на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 грудня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2022 року у справі № 560/14126/21.
2. Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не перешкоджає особі, яка її подала, реалізувати право на повторне звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
3. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач В.М. Кравчук