18 липня 2022 року
м. Київ
справа № 140/7580/21
адміністративне провадження № К/990/16778/22
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Тацій Л.В., перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.04.2022 у справі № 140/7580/21 за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру про визнання протиправними та скасування рішення та наказу, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Волинського окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, в якому просив:
- визнати протиправними та скасувати рішення Кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у формі подання від 03.03.2021 № 21/162 в частині анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера - землевпорядника ОСОБА_1 від 30.01.2013 №001690; наказ Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 04.03.2021 №141 "Про анулювання кваліфікаційних сертифікатів" в частині анулювання кваліфікаційного сертифікату №001690 від 30.01.2013 інженера-землевпорядника ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Кваліфікаційну комісію Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру вчинити дії щодо поновлення в Державному реєстрі сертифікованих інженерів-землевпорядників інформацію про кваліфікаційний сертифікат №001690 від 30.01.2013 інженера-землевпорядника ОСОБА_1 .
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 19.10.2021 адміністративний позов задоволено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.04.2022 рішення Волинського окружного адміністративного суду від 19.10.2021 у справі № 140/7580/21 скасовано, ухвалено нове, яким у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції у вказаній справі, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, позивач звернувся із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.04.2022, рішення Волинського окружного адміністративного суду від 19.10.2021 залишити без змін.
При вирішенні питання про наявність підстав до відкриття касаційного провадження за означеною скаргою, Верховний Суд виходить з такого.
Статтею 328 КАС України передбачено право на касаційне оскарження.
Частиною першою статті 328 КАС України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Стаття 330 КАС України містить вимоги щодо форми та змісту касаційної скарги.
Так, відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко зазначити норму матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; висновок апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним; у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.
У випадку посилання скаржником на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційну оскарження, скаржнику необхідно зіслатися на конкретний пункт частин другої або третьої статті 353 цього Кодексу з належним обґрунтуванням, яке могло б давати підстави для висновку про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права.
У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо неналежного дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.
Із системного аналізу наведених положень процесуального закону можна зробити висновок, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.
Дослідивши касаційну скаргу на предмет відповідності вищенаведеним вимогам процесуального закону, суд встановив, що у скарзі не зазначені та не викладені, передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Касаційна скарга містить посилання на постанови Верховного Суду, однак, Суд зазначає, що недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов'язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.
Подібність правовідносин означає, зокрема, подібність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. При цьому, обставини, які формують зміст таких правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, самі по собі не формують подібності правовідносин, важливими факторами є також доводи і аргументи сторін, які складають межі судового розгляду справи.
У разі посилання на висновки Верховного Суду необхідно посилатися на ті висновки, які були зроблені на підставі дослідження норм, що підлягають застосуванню у спірних правовідносинах за однакових умов.
Аналізуючи касаційну скаргу, Верховний Суд приходить до висновку, що у скарзі лише викладено обставини справи, процитовано норми, що регулюють спірні правовідносини, зроблено вказівку на постанови Верховного Суду та на приписи пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, з якими законодавець обумовлює можливість перегляду у касаційному порядку малозначних справ.
Отже, загальне посилання на ухвалення судом апеляційної інстанції рішення з неправильним застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права, з абстрактним посиланням на постанови Верховного Суду не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Також слід зауважити, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
При цьому, такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України .
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин, касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження.
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України, Суд, -
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.04.2022 у справі № 140/7580/21 за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру про визнання протиправними та скасування рішення та наказу, зобов'язання вчинити дії - повернути заявнику.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи, скаржнику - копію даної ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Роз'яснити заявнику касаційної скарги, що її повернення не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Л.В. Тацій