18 липня 2022 року
м. Київ
справа №420/13321/20
адміністративне провадження №Зі/990/51/22
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Жука А.В., розглянувши в порядку письмового провадження
заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Богомолової Ірини Георгіївни
про відвід колегії суддів Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду Білак Мирослави Вікторівни, Губської Олени Анатоліївни та Калашнікової Олени Володимирівни від участі у судовому провадженні №К/990/8404/22
у справі №420/13321/20
за позовом ОСОБА_1
до Офісу Генерального прокурора, Одеської обласної прокуратури
про визнання протиправним та скасування рішень визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
У провадженні Верховного Суду перебуває касаційна скарга Офісу Генерального прокурора на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2022 року у справі №420/13321/20 (касаційне провадження № К/990/8404/22).
14 липня 2022 року до Верховного Суду від представника позивача надійшла заява про відвід колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Білак М.В., Губської О.А., Калашнікової О.В. від участі у судовому провадженні №К/990/8404/22 у справі №420/13321/20.
Ухвалою Верховного Суду від 14 липня 2022 року вказану заяву визнано необґрунтованою та передано до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для проведення автоматизованого розподілу щодо визначення судді для її вирішення.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 14.07.2022 заяву про відвід суддів Білак М.В., Губської О.А., Калашнікової О.В. від участі у судовому провадженні №К/990/8404/22 у справі №420/13321/20 розподілено на суддю Жука А.В.
Відповідно до частини восьмої статті 40 КАС України суддя, якому передано заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження.
Заявник мотивує свою заяву про відвід суддів Білак М.В., Губської О.А., Калашнікової О.В. тим, що вказані судді у цій справі безпідставно, за твердженнями представника позивача, відкрили провадження за касаційною скаргою Офісу Генерального прокурора, яка була надіслана за посередництвом Тернопільської обласної прокуратури.
Представник позивача вважає, що у цій справі відбулося порушення приписів статей 328, 329, 331 КАС України у зв'язку з безпідставністю відкриття касаційного провадження у справі незначної складності, а саме порушення принципу правової визначеності. Також ОСОБА_2 вказує на безпідставність та непослідовність дій суду, який ухвалою від 28 квітня 2022 року відмовив у задоволенні клопотання Офісу Генерального прокурора про зупинення виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2022 року у справі №420/13321/20, однак при цьому, вирішуючи питання про відкриття провадження за касаційною скаргою Одеської обласної прокуратури, 08 червня 2022 року прийняв ухвалу про зупинення виконання цього ж рішення суду апеляційної інстанції в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу до закінчення касаційного провадження у справі. На переконання заявника, такі дії порушують конституційне право позивача на справедливий суд і доступ до правосуддя.
Також, на думку представника позивача, при визначенні суддів для розгляду цієї справи допущено помилку у спеціалізації суддів, що є порушенням порядку визначення складу суду без урахування спеціалізації, встановленого статтею 31 КАС України, оскільки позивач звернувся до суду з позовом на захист своїх економічних та соціальних прав - право на працю та соціальний захист, стверджуючи про незаконність звільнення з органів прокуратури. На розгляді такої категорії справ спеціалізуються судді Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав. У той же час, судді Білак М.В., Губська О.А. та Калашнікова О.В. входять до складу Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян.
Оцінюючи доводи поданої заяви про відвід, Суд виходить з наступного.
Положення частин першої, другої статті 36 КАС України передбачають випадки, коли суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), а саме:
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, яка встановлює недопустимість повторної участі суддів в розгляді адміністративної справи (частина друга статті 36 КАС України).
При цьому, слід зазначити, що головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, водночас, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, існує необхідність довести стороною наявність відповідних суб'єктивних та об'єктивних критеріїв.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (іі) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
Верховний Суд зауважує, що з урахуванням положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, наявність безсторонності суду має визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями.
При об'єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. При цьому, вирішальним є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду.
Разом з цим, Верховний Суд зазначає, що суб'єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Як вбачається зі змісту заяви про відвід, заявник фактично висловлює незгоду з ухвалами про відкриття провадження у справі за касаційною скаргою Офісу Генерального прокурора та про відмову у зупиненні виконання оскаржуваного рішення від 28.04.2022, а також з вирішенням в ухвалі від 08.06.2022 питання про зупинення виконання судового рішення в частині до закінчення касаційного провадження у справі, які прийнято колегією суддів Верховного Суду у складі суддів Білак М.В., Губської О.А., Калашнікової О.В.
Однак, Верховний Суд звертає увагу на те, що частиною четвертою статті 36 КАС України чітко передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
При цьому Суд зазначає, що визначена заявником підстава для відводу - незаконність відкриття касаційного провадження та вирішення питання про зупинення виконання оскаржуваного судового рішення одночасно з відкриттям касаційного провадження - означає саме незгоду представника позивача з прийнятими рішеннями вказаною судовою колегією, оскільки зміст заяви про відвід зводиться до оцінки представником позивача постановлених ухвал Суду та їх законності з точки зору заявника.
Також, передача справи на розгляд суддів судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян, з чим не погоджується заявник, не свідчить про порушення порядку визначення судді для розгляду справи.
Так, відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, категорія справи №420/13321/20 визначена як прийняття громадян на публічну службу. Предметом спірних правовідносин є визнання протиправним та скасування рішень, визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, тобто предмет спору пов'язаний з проходженням публічної служби, що відповідає спеціалізації Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду, до якої входять судді Білак М.В., Губська О.А., Калашнікова О.В.
На думку Суду, наведені у заяві про відвід обставини не можуть свідчити про необ'єктивність суддів Білак М.В., Губської О.А., Калашнікової О.В. під час прийняття відповідних процесуальних рішень та розгляду цієї справи, оскільки дії суду при вирішенні процесуальних питань, що виникають під час розгляду справи та характер прийнятих судових рішень не можуть вважатися обставинами, які викликають сумнів в безсторонності судді та бути підставою для їх відводу.
Суд наголошує, що відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Втім, будь-яких об'єктивних доказів, які б підтверджували неупередженість або необ'єктивність суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Білак М.В., Губської О.А., Калашнікової О.В. в результаті розгляду цієї справи заявник не надає.
Таким чином, висловлені заявником сумніви щодо необ'єктивності та посилання на невідповідність суддів принципам неупередженості не підтверджуються фактичними обставинами та доказами.
Суд також звертає увагу на відсутність інших підстав, передбачених статтями 36, 37 КАС України, які б унеможливлювали участь у розгляді справи суддів Білак М.В., Губської О.А., Калашнікової О.В. і викликали б необхідність їхнього відводу.
З урахуванням зазначеного, заява представника ОСОБА_1 - адвоката Богомолової Ірини Георгіївни про відвід колегії суддів Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду Білак Мирослави Вікторівни, Губської Олени Анатоліївни та Калашнікової Олени Володимирівни від участі у судовому провадженні №К/990/8404/22 у справі №420/13321/20 задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 36, 40 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
Відмовити у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Богомолової Ірини Георгіївни про відвід колегії суддів Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду Білак Мирослави Вікторівни, Губської Олени Анатоліївни та Калашнікової Олени Володимирівни від участі у судовому провадженні №К/990/8404/22 у справі №420/13321/20.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
А.В. Жук,
Суддя Верховного Суду