18 липня 2022 року
м. Київ
справа №420/7937/21
адміністративне провадження № К/990/17809/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Уханенка С.А.,
суддів - Кашпур О.В., Радишевської О.Р.,
перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 липня 2021 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати грошового забезпечення,
У травні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1, в якому просила: визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати їй в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року включно, із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базовий місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року; зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на її користь індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року включно, із застосуванням місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базовий місяць) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року в сумі 86054,90 грн, із одночасним відрахуванням 1,5 % військового збору та з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44 (далі - Порядок №44); визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати їй в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 07 липня 2020 року включно, із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 4258,75 грн, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 (далі - Порядок №1078) та зобов'язати військову частину НОМЕР_1 встановити їй щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення у сумі 4258,75 грн за указаний період, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, із одночасним відрахуванням 1,5 % військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку №44.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19 липня 2021 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо виплати ОСОБА_1 не в повному обсязі індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 07 липня 2020 року. Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року, а у період з 01 березня 2018 року по 07 липня 2020 року - березень 2018 року, з урахуванням абзацу 4 пункту 5 постанови КМУ №1078. У задоволенні іншої частині позову відмовлено.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2022 року змінено рішення суду першої інстанції в мотивувальній частині з мотивів, викладених у цій постанові та виключено із 3 абзацу його резолютивної частини текст: «Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року».
08 липня 2022 року представник ОСОБА_1 - Дяченко О.В. подав касаційну скаргу на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 липня 2021 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2022 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм процесуального та матеріального права, просить переглянути і скасувати оскаржені судові рішення та задовольнити позов у повному обсязі.
Предметом спору у цій справі є перерахунок індексації грошового забезпечення та стягнення компенсації.
Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Наведене означає, що положеннями пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України передбачено можливість перегляду, в якості винятку, судового рішення, що не підлягає касаційному оскарженню судом касаційної інстанції у разі, якщо заявником зазначені випадки, передбачені підпунктами "а" - "г" цієї норми та викладені підстави, визначені частиною четвертою статті 328 КАС України.
За змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Відомостей про те, що позивач є військовою посадовою особою вищого офіцерського складу відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України у системному зв'язку з положеннями Закону України "Про запобігання корупції" суду касаційної інстанції не надано і у судових рішеннях така інформація відсутня.
Підстав, за яких судові рішення, постановлені у зазначеній справі можливо віднести до випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України судом касаційної інстанції не встановлено.
У касаційній скарзі заявник зазначив, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а справа становить значний суспільний інтерес та виняткове значення для позивача.
Суд відхиляє такі доводи через їхню необґрунтованість, так як вирішуючи спір та відмовляючи в позові в частині, суди виходили із індивідуальних обставин, притаманних саме для цієї справи, а у касаційній скарзі не наведено обґрунтованих підстав на спростування висновків судів першої та апеляційної інстанції. Так, аргументи представника ОСОБА_1 зводяться до великої кількості подібних справ, з посиланням на відсутність правової позиції щодо виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям у фіксованому розмірі, починаючи з березня 2018 року. Разом з тим, вирішуючи такі спори, суди надають правову оцінку в залежності від обставин, установлених у кожному конкретному випадку, а доводи представника позивача зводяться до загальних фраз щодо порушення прав військовослужбовців під час нарахування та виплати індексації грошового забезпечення, великої кількості подібних справ, що перебувають на розгляді у судах, обов'язку держави вжити усіх заходів для забезпечення реалізації прав на виплату індексації грошового забезпечення та загальних висловлювань щодо порушення принципу юридичної визначеності, з посиланням на практику Європейського суду з прав людини. Заявник не зазначає новітніх, проблемних та раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, а лише посилається на загальні критерії розрахунку сум індексації без системного зв'язку з обставинами цієї справи, що мають індивідуальний характер.
Суд також не бере до уваги доводи представника заявника про те, що позивач, відповідно до цього Кодексу позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи, так як зміст постанови суду апеляційної інстанції свідчить про те, що відмовляючи в частині позову, суди виходили з інших мотивів, а питання щодо встановлення базового місяця саме у цій справі було похідним від інших вимог. Водночас представником Пономарь О.М. не конкретизовано щодо яких справ можуть бути використані висновки, установлені судами у цій справі. Тому лише загальні посилання на такі обставини, за відсутності вмотивованих аргументів, не дають підстав для висновку, що є підстави для відкриття касаційного провадження, з посиланням на підпункт "б" частини п'ятої статті 328 КАС України.
Інші аргументи скарги зводяться до переоцінки доказів та неповного з'ясування обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій, що виключає можливість перегляду судового рішення з цих підстав судом касаційної інстанції, повноваження якого визначені статтею 341 КАС України.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з пунктом 8 частини другої якої, основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та, у визначених законом випадках, на касаційне оскарження судового рішення.
Зазначена конституційна норма кореспондується з положеннями частини першої статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на відхилення Верховним Судом зазначені заявником виняткових обставин, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, які є передумовою для перевірки вмотивованості підстав касаційного оскарження цих рішень, встановлених пунктами 1, 2, 3, 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу визначених частиною четвертою статті 328 КАС України, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.
За таких обставин, Суд не вирішує клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку.
Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд
1. У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 липня 2021 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати грошового забезпечення відмовити.
2. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: С.А. Уханенко
Судді: О.В. Кашпур
О.Р. Радишевська