Справа № 607/8093/22Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/817/215/22 Доповідач - ОСОБА_2
18 липня 2022 р.
Суддя Тернопільського апеляційного суду ОСОБА_2 , 18 липня 2022 року у м. Тернополі перевіривши матеріали за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської обл. від 05 липня 2022 р.,
Ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської обл. від 05 липня 2022 р. скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Тернополі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, ОСОБА_4 від 20 червня 2022 року про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні №42021210000000087 від 25 травня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України, - залишено без задоволення.
Не погоджуючись із даним рішенням, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою скасувати постанову слідчого ОСОБА_4 про відмову у визнанні його потерпілим у кримінальному провадженні №42021210000000087 від 25 травня 2022 року за ч. 1 ст. 367 КК України.
Перевіривши апеляційну скаргу, вважаю, що у відкритті провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05 липня 2022 р. слід відмовити, виходячи з наступного.
Так, з поданої апеляційної скарги вбачається, що ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської обл. зі скаргою на постанову слідчого четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Тернополі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, ОСОБА_4 від 20 червня 2022 р. про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні №42021210000000087 від 25 травня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України.
За результатами розгляду даної скарги слідчий суддя постановив ухвалу про залишення її без задоволення.
Стаття 55 Конституції України гарантує кожному право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
В офіційному тлумаченні частини другої статті 55 Конституції України, викладеному в рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року №19-рп/2011, зазначено, що реалізація конституційного права на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб забезпечується в порядку, визначеному процесуальним законом.
Відповідно до ст. 7 КПК України зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності. При цьому згідно з положеннями ст. 24, ч. 3 ст. 392 КПК України забезпечення гарантованого права на оскарження процесуальних рішень слідчого судді здійснюється в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Оскарження ухвал слідчого судді під час досудового розслідування регламентовано §2 Глави 26 КПК України.
Так, частинами першою та другою статті 309 КПК України визначено вичерпний перелік, що не підлягає розширеному тлумаченню, ухвал слідчого судді під час досудового розслідування, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку.
Водночас частиною третьою статті 309 КПК України встановлено, що скарги на інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Тобто у випадку незгоди сторін з іншими ухвалами слідчого судді їх законність підлягає перевірці судом першої інстанції під час підготовчого провадження.
При цьому зміст вказаної норми закону кореспондується з положеннями ч. 3 ст. 307 КПК України, згідно якої ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, скарги на відмову слідчого, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, визначених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, про скасування повідомлення про підозру та відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру.
Отже, Кримінальним процесуальним кодексом України чітко визначений перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку, і ухвала слідчого судді про залишення без задоволення скарги на постанову слідчого про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні згідно з цим переліком оскаржена бути не може, про що також зазначено і в ухвалі слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської обл. від 05 липня 2022 р.
Таким чином, ухвала слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської обл. від 05 липня 2022 року, якою залишено без задоволення скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні, є рішенням, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Згідно ч. 4 ст. 399 КПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
При цьому, як неодноразово наголошував Верховний Суд, ст. 129 Конституції України гарантує право на апеляційний перегляд справи, а не кожного окремого судового рішення в межах кримінального провадження, у відповідності з чим КПК України визначає, в яких випадках і які рішення слідчих суддів, судів першої інстанції підлягають перегляду в апеляційному порядку (постанова Верховного Суду від 4 квітня 2019 року у справі №494/6/18). У постановах від 17 жовтня 2018 року (справа № 646/5552/17) та від 28 лютого 2019 року (справа № 161/4229/18), які стосувалися права на апеляційне оскарження ухвал слідчих суддів, Верховний Суд підкреслив, що «норми Конституції України та кримінального процесуального закону беззастережно гарантують право на апеляційне оскарження лише судового рішення, постановленого за наслідком розгляду справи (кримінального провадження в суді першої інстанції) по суті, а не всіх судових рішень у межах цієї справи (провадження).
Відповідно до п. 6 ст. 13 Закону України “Про судоустрій та статус суддів” висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
З урахуванням викладеного приходжу до висновку, що у відкритті провадження у відповідності до вимог ст. 399 КПК України за апеляційною скаргою ОСОБА_3 слід відмовити, оскільки вона є такою, що не підлягає розгляду в суді апеляційної інстанції, а скаргу повернути апелянту.
Керуючись ст. 309, ч. 4 ст. 399, 422 КПК України, суддя
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05 липня 2022 р., - відмовити.
Апеляційну скаргу повернути апелянту.
Копію даної ухвали разом з усіма доданими до апеляційної скарги матеріалами невідкладно надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу.
Ухвала набирає чинності з моменту її постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців.
Суддя Тернопільського
апеляційного суду ОСОБА_2