Справа № 461/184/22 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/811/407/22 Доповідач: ОСОБА_2
14 липня 2022 року м. Львів
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:
Головуючого - судді ОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому в режимі відеоконференції засіданні матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_6 на ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 06 травня 2022 року про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_6 про зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання,
з участю прокурора - ОСОБА_7
засудженого ОСОБА_6
захисника засудженого - адвоката ОСОБА_8
оскарженою ухвалою у задоволенні клопотання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання - відмовити за безпідставністю.
Не погоджуючись із оскарженою ухвалою ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, у якій просить оскаржену ухвалу скасувати та зарахувати у строк покарання строк попереднього ув'язнення, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі за наступні періоди: з 23.05.2019 року по 16.12.2019 року (198 днів), з 20.05.2019 року по 22.12.2020 року ( 1 рік 2 дні), з 18.02.2021 року по 03.06.2021 року (107 днів), з 08.07.2021 року по 17.12.2021 року (163 дні), з 23.12.2021 року по набрання законної сили рішенням у даній справі.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог покликається на те, що, 07 грудня 2017 року вироком Сихівського районного суду м. Львова у справі № 441/845/17-к ОСОБА_6 винним у вчиненні злочину, передбаченого п.4 ч.2 ст.115, ч.1 ст.129 КК України та йому призначено покарання 15 років позбавлення волі. Ухвалою Львівського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишено без задоволення, а вирок Сихівського районного суду м. Львова від 07.12.2017 р. - без змін. Згідно ч.5 ст. 72 КК України в строк покарання ОСОБА_6 , зарахований строк попереднього ув'язнення з 16.04.2017 до вступу вироку в законну силу з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі. Вирок набув законної сили 19.07.2018 року. Однак, ОСОБА_6 просить зарахувати у строк покарання період з 22.01.2020 року, тобто з моменту поступлення до Державної установи «Львівська установа виконання покарань (№19) до часу розгляду судом вказаного клопотання з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Засуджений просить зарахувати у строк покарання строк попереднього ув'язнення, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі за наступні періоди: з 23.05.2019 року по 16.12.2019 року (198 днів), з 20.05.2019 року по 22.12.2020 року ( 1 рік 2 дні), з 18.02.2021 року по 03.06.2021 року (107 днів), з 08.07.2021 року по 17.12.2021 року (163 дні), з 23.12.2021 року по набрання законної сили рішенням у даній справі, оскільки він перебував в установах попереднього ув'язнення та брав участь в судовому розгляді нового кримінального провадження.
У судовому засіданні засуджений ОСОБА_6 просив повторно відкласти розгляд справи та забезпечити участь його захисника - адвоката ОСОБА_9 .
Справа призначалась до розгляду на 30.06.2022 року, однак була відкладена , оскільки засуджений ОСОБА_6 заявив клопотання про необхідність виклику у судове засідання адвоката ОСОБА_9 для здійснення захисту його інтересів.
Адвокат ОСОБА_9 , будучи належним чином повідомлений про день розгляду справи в судове засідання не прибув. В телефонному режимі повідомив колегію суддів про те, що в межах даного провадження угода із ОСОБА_6 на захист його інтересів не укладалась, а його інтереси представляє адвокат ОСОБА_8 . Загальна угода між адвокатом ОСОБА_9 та ОСОБА_6 існує, однак не на дане провадження.
ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію, згідно з якою відкладення розгляду справи має бути з об'єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки. Так, у рішенні у справі «Цихановський проти України» (Tsykhanovsky v. Ukraine) ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні. Аналогічну позицію висловлено у рішеннях ЄСПЛ «Смірнова проти України» (Smirnov v. Ukraine, Application N 36655/02), «Карнаушенко проти України»(Karnaushenko v. Ukraine, Application N 23853/02).
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожна особа має право на справедливий суд.
Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з права людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відтак, колегія суддів звертає увагу на недопустимість занадто тривалого розгляду справи та необхідність розгляду апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_6 у розумні строки та приходить до висновку про відсутність підстав для повторного відкладення розгляду справи та залучення адвоката ОСОБА_9 ..
Заслухавши доповідь головуючого, думку засудженого ОСОБА_6 та його захисника - адвоката ОСОБА_8 , які підтримали вимоги апеляційної скарги, прокурора, який заперечив проти апеляційних вимог, дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи із наступного.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. При цьому, законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Колегія суддів вважає, що дані вимоги закону судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного вироку щодо ОСОБА_6 дотримані.
Так апеляційним судом встановлено, що вироком Сихівського районного суду м. Львова від 07.12.2017 року ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.4 ч.2 ст. 115, ч.1 ст.129 КК України, та з урахуванням ст.70 КК України призначено остаточне покарання у виді 15 років позбавлення волі; на підставі ч.5 ст.72 КК України (в редакції Закону України №838- VІІІ від 26.11.2015) у строк відбуття покарання зараховано строк попереднього ув'язнення з 16.04.2017 до вступу вироку в законну силу включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 19.07.2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишено без задоволення, а вирок Сихівського районного суду м. Львова від 07.12.2017 року залишено без змін.
Вирок Сихівського районного суду м. Львова від 07.12.2017 року набрав законної сили 19.07.2018 року.
Згідно довідки від 11.02.2022 року ДУ «Львівська установа виконання покарань (№19)» вбачається, що засуджений ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до державної установ «Львівська установа виконання покарань (№ 19)» поступив 18.04.20i7 року. Засуджений 07.12.2017 Сихівським районним судом м. Львова за п.4 ч.2 ст.115, ч.І ст.129, ч.І ст.70 КК України до 15 років позбавлення волі. Згідно ч.5 ст. 72 КК України в строк відбуття покарання зарахований строк попереднього ув'язнення з 16.04.2017 до вступу вироку в законну силу з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі. Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 19.07.2018 вирок Сихівського районного суду м. Львова від 07.12.2017 залишений без змін. Направлений 23.08.2018 для відбування покарання до ДУ «Дрогобицька виправна колонія (№ 40)». Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 29.12.2018 відмовлено в зарахуванні строку попереднього ув'язнення. Ухвалою Львівського апеляційного суду від 08.05.2019 ухвала Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 29.12.2018 залишена без змін. Поступив до багатопрофільної лікарні (№19) Львівської філії «Центр охорони здоров'я ДКВС України» у Львівській області з ДУ «Дрогобицька виправна колонія (№ 40)» 23.05.2019 на лікування. Направлений 11.06.2019 з до багатопрофільної лікарні (№19) Львівської філії «Центр охорони здоров'я ДКВС України» у Львівській області до ДУ «Київський слідчий ізолятор» на підставі ухвали Касаційного кримінального суду Верховного суду від 06.02.2019 для розгляду касаційного кримінального провадження за касаційними скаргами на вирок Сихівського районного суду м. Львова від 07.ї*2.2017 та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 19.07.2018. Постановою Верховного Суду України від 19.11.20219 вирок Сихівського районного суду м. Львова від 07.12.2017 та ухвалу Апеляційного .суду Львівської області від 19.07.2018 залишені без змін, а касаційна скарги без задоволення. Поступив до ДУ «Львівська установа виконання покарань (№ 19)» 28.11.2019 плановою залізничною вартою Київ-Львів, як особа, яка прямує транзитом для направлення до ДУ «Дрогобицька виправна колонія (№ 40)». Направлений 06.12.2019 ДУ «Дрогобицька виправна колонія (№,40)». До ДУ «Львівська установа виконання покарань (№ 19)» поступив 20.12.2019 з ДУ «Дрогобицька виправна колонія (№ 40)» на підставі ухвали Львівського апеляційного суду від 03.12.2019 для забезпечення участі під час розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 25.03.2019 про повернення скарги. Ухвалою Львівського апеляційного суду від 02.03.2020 ухвала слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 25.03.2019 про повернення скарги на бездіяльність органу досудового розслідування повернута особі, яка подала апеляційну скаргу. Направлений 22.12.2020 для подальшого відбування покарання до ДУ «Дрогобицька виправна колонія (№ 40)». До ДУ «Львівська установа виконання покарань (№ 19)» поступив 18.02.2021 з ДУ «Дрогобицька В К (№ 40)» на підставі ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 26.01.2021 для подальшої доставки в судові засідання для розгляду скарги на бездіяльність уповноважений осіб прокуратури Львівської області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 26.03.2021 у задоволенні скарги відмовлено. Направлений 03.06.2021 для подальшого відбування покарання до ДУ «Дрогобицька виправна колонія (№ 40)». До ДУ «Львівська установа виконання покарань (№ 19)» поступив 07.08.2021 з ДУ «Дрогобицька виправна колонія (№ 40)»на підставі ухвали Галицького районного суду м. Львова від 06.07.2021 для подальшої доставки в судові засідання для розгляду скарги на бездіяльність посадових осіб прокуратури Львівської області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та ухвали Сихівського районного суду м. Львова від 06.07.2021 для розгляду заяви засудженого про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження. Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 12.07.2021 у задоволення скарги відмовлено за безпідставністю заявлених вимог. Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 07.12.2021 закрито розгляд заяви засудженого про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження. Направлений 17.12.2021 для подальшого відбування покарання до ДУ «Дрогобицька виправна колонія (№ 40)». До ДУ «Львівська установа виконання покарань (№ 19)» поступив 23.12.2021 з ДУ «Дрогобицька виправна колонія Д№ 40)» на підставі ухвали Галицького районного суду м. Львова від 17.12.2021 для доставки в судове засідання для розгляду скарги на рішення, дію, бездіяльність слідчого, прокурора в порядку ст. 303 КПК України.
Відповідно до ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 539 КПК України, клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 2-4, 6, 7 (крім клопотання про припинення примусового лікування, яке подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться установа або заклад, в якому засуджений перебуває на лікуванні), 13-1, 14 частини першої статті 537 цього Кодексу.
Відповідно до Закону України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» від 26 листопада 2015 року, у ч.5 ст.72 КК України внесено зміни, у відповідності до яких зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Згідно з пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» від 26 листопада 2015 року, даний закон застосовується до всіх осіб, щодо яких на момент набрання чинності цим Законом набрав законної сили обвинувальний вирок, покарання за яким не відбуто повністю.
У ч.5 ст.72 КК України зазначено, що в строк попереднього ув'язнення включається строк затримання особи без ухвали слідчого судді та тримання особи під вартою як запобіжний захід.
Відповідно до ст.1 Закону України від 30 червня 1993 року «Про попереднє ув'язнення» таке ув'язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених КПК України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.
Зміст абзацу 1 ч. 5 ст. 72 КК України (у редакції від 26 листопада 2015 року) указує на те, що вказана норма визначає правила зарахування у строк покарання строку саме попереднього ув'язнення, а не будь-якого періоду перебування особи в установах попереднього ув'язнення.
При цьому вказівка в пункті «ґ» ч. 5 ст. 72 КК України (у редакції від 26 листопада 2015 року) на те, що у строк попереднього ув'язнення включається строк «перебування особи, яка відбуває покарання, в установах попереднього ув'язнення для проведення слідчих дій або участі у судовому розгляді кримінального провадження», стосується випадків, коли особа, яка відбуває покарання, до якого вона була засуджена в іншому кримінальному провадженні (іншій кримінальній справі), залишається в установі попереднього ув'язнення або тимчасово переводиться до неї з метою участі в слідчих діях або судовому розгляді нового кримінального провадження, що прирівнюється до попереднього ув'язнення в межах цього нового кримінального провадження до набрання вироком законної сили.
При цьому положення пункті «ґ» ч. 5 ст. 72 КК України (у редакції від 26 листопада ; 2015 року) не поширюються на час перебування особи в установі попереднього ув'язнення після набрання вироком законної сили, у тому числі у зв'язку з участю в і касаційному розгляді відповідного кримінального провадження, у судових засіданнях щодо розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, щодо роз'яснення судового рішення чи виправлення в ньому описки, а також щодо вирішення інших питань, що виникають на стадії виконання вироку, адже після набрання вироком законної сили ув 'язнення вже не є попереднім.
У постанові Верховного Суду від 29.08.2018 року у справі №663/537/17 викладено правовий висновок з якого вбачається, що якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно) і щодо неї продовжували застосовуватись заходи попереднього ув'язнення після 21 червня 2017 року, тобто після набрання чинності Законом №2046-VІІІ, то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону №838-VІІІ.
ОСОБА_6 просив зарахувати його перебування в ДУ «Львівська установа відбування покарань №19» за періоди: з 23.05.2019 року по 16.12.2019 року (198 днів), з 20.05.2019 року по 22.12.2020 року ( 1 рік 2 дні), з 18.02.2021 року по 03.06.2021 року (107 днів), з 08.07.2021 року по 17.12.2021 року (163 дні), з 23.12.2021 року по набрання законної сили рішенням у даній справі, оскільки він перебував в установах попереднього ув'язнення та брав участь в судовому розгляді нового кримінального провадження. Однак, такі строки не підпадають під дію ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону №838-VІІІ від 26.11.2015 року, оскільки заходи попереднього ув'язнення щодо нього припинили застосовуватись з набранням законної сили вироком Сихівського районного суду м. Львова від 07.12.2017 року. Участь ОСОБА_6 у провадженнях з розгляду скарг не є новим кримінальними провадженнями оскільки стосуються того ж провадження. З набранням вироком Сихівського районного суду м. Львова законної сили ув'язнення засудженого не є попереднім.
Таким чином, доводи засудженого ОСОБА_6 , викладені у апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та не заслуговують на увагу.
Суд першої інстанції належно та повно оцінив і перевірив усі зібрані по справі докази. Істотних порушень кримінального процесуального закону, які б могли слугувати причиною скасування чи зміни ухвали суду першої інстанції, колегією суддів не встановлено. Відтак ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, тому її слід залишити без змін, а апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_6 - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 404, 405,407, 419 КПК України, колегія суддів
ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 06 травня 2022 року про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_6 про зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання залишити без змін, а апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_6 - без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4