Справа № 1316/4818/12 Провадження № 6/450/24/22
14 лютого 2022 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді Данилів Є.О.
при секретарі Ориняк Н.М.
з участю: заінтересованої особи ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити подання головного державного виконавця Пустомитівського відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Петречко Я.Т. про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстроване у встановленому законом порядку,
головний державний виконавець Пустомитівського відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Петречко Я.Т. звернувся до суду з поданням, в якому просить звернути стягнення на нерухоме майно: на 1/ 2 частки квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 87, 9 кв. м., 1/ 2 частини земельної ділянки площею 0,1290 га згідно Державного акту на землю серії ЯД № 501524, для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель, 1/ 2 частини земельної ділянки площею 0,1066 га для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських споруд згідно Державного акту на право власності на землю зареєстрованого в Книзі записів державних актів, що належить ОСОБА_1 .
Подання обгрунтовує тим, що на примусовому виконанні у Пустомитівському відділі державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) знаходиться виконавчий лист № 1316/4818/12 виданий Пустомитівським районним судом Львівської області 06.10.2016 року про: стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 в користь ПАТ “Креді Агріколь Банк” заборгованість за кредитним договором № 145/719437 від 04.09.2008 року у сумі 46 255,81 доларів США, що еквівалентно 368 783.69 гривень. У добровільному порядку боржник суми боргу не повертає.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, за ОСОБА_3 зареєстровано ряд об'єктів нерухомого майна, в тому числі і 1/ 2 частки квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 87, 9 кв. м., 1/2 частини земельної ділянки площею 0,1290 га згідно Державного акту на землю серії ЯД № 501524, для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель, 1/ 2 частини земельної ділянки площею 0,1066 га для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських споруд згідно Державного акту на право власності на землю зареєстрованого в Книзі записів державних актів, що належить ОСОБА_3 . Згідно інформації, наданої Пустомитівською державною нотаріальною конторою від 19.07.2020 року, 11.07.2018 було заведено спадкову справу №152/2011 після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . До складу спадкового майна входить квартира АДРЕСА_1 , що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав, та земельні ділянки, які розташовані в с. Оброшино, Пустомитівського району Львівської області, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю виданого 22.01.1990 року та Державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЯД № 501524.
Свідоцтво про право на спадщину не видавалося, у зв'язку із відсутністю заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину. З наведеного випливає, що боржник ОСОБА_1 вступила в спадщину за померлим ОСОБА_4 , проте майно - 1/ 2 частки квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 87, 9 кв. м., 1/ 2 частини земельної ділянки площею 0,1290 га згідно Державного акту на землю серії ЯД № 501524, для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель, 1/ 2 частини земельної ділянки площею 0,1066 га для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських споруд згідно Державного акту на право власності на землю зареєстрованого в Книзі записів державних актів, не було зареєстроване у встановленому законом порядку, що у свою чергу перешкоджає фактичному виконанню рішення суду. В зв'язку з наведеним та на підставі ст. 440 ЦПК України, просить подання задовольнити.
Начальник Пустомитівського відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Гнатишин І. в судове засідання не з'явився, проте подав до суду заяву, в якій просить подання задовольнити та розглядати справу без його участі.
Представник Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» Ільків С.М., в судове засідання не з'явилася, подала заяву про розгляд справи у її відсутності, подання підтримує та просить його задоволити.
Заінтересована особа ОСОБА_1 щодо вирішення вказаного подання покликається на розсуд суду.
Розглянувши матеріали подання та цивільної справи, дослідивши письмові докази, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 24.11.2015 року справі № 1316/4818/12 стягнуто зі спадкоємців ОСОБА_4 - з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 в користь Публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» заборгованість за кредитним договором №145/719437 від 04.09.2008 у сумі 46 255,81 доларів США, що еквівалентно 368 783,69 гривень, в межах, який відповідає вартості майна, одержаного ними у спадщину, за ціною, визначеною в ході виконавчого провадження суб'єктом оціночної діяльності відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження».
Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 12.01.2018 року у справі № 1316/4818/12 заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 24 листопада 2015 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, - залишено без задоволення.
Постановою державного виконавця Пустомитівського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Львівській області Кучерепи Х.М. від 13 грудня 2016 року відкрито виконавче провадження № 53101560 на виконання виконавчого листа № 1316/4818/12, виданого Пустомитівським районним судом Львівської області 06 жовтня 2016 року, про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором № 145/719437 від 04.09.2008 року в сумі 46 255, 81 доларів США, що відповіді вартості майна одержаними ними у спадщину.
13.12.2016 року державним виконавцем Пустомитівського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Львівській області Кучерепою Х.М. було винесено постанову про арешт майна боржника.
Стягувач звернувся до органу ДВС із заявою від 18.12.2019 року за вих. № 10451/4077,від 03.02.2020 року за вих. № 10451/371, від 02.07.2020 року за вих. № 10451/2185, від 09.08.2021 року у якій Банк зазначив про те, що ОСОБА_5 є спадкоємцем ОСОБА_4 , з яким укладено Договір іпотеки від 04.09.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Пустомитівського районного нотаріального округу за реєстровим № 1550, предметом якого виступає квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Факт прийняття нею спадщини підтверджується рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області 24.11.2015 року у справі № 1316/4818/12 на підставі якого і видано виконавчий документ перебуває на виконанні Кременецького МВ ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану № 00029324542 від 26.01.2021 року.
Згідно інформації наданої Пустомитівською державною нотаріальною конторою встановлено, що ОСОБА_1 , 02.08.2011 року звернулася з заявою до Пустомитівської нотаріальної контори про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Станом на 29.12.2018 року свідоцтво про право на спадщину спадкоємцям не видавалося.
Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 24.11.2015 року справі № 1316/4818/12 встановлено, що згідно спадкової справи №152/2011 року до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , вбачається, що спадкоємцями померлого є дочка ОСОБА_1 та син ОСОБА_3 .
З наведеного вище вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 успадкували квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 87, 9 кв. м.
З відповіді Пустомитівської державної нотаріальної контори від 19.07.2020 року було заведено спадкову справу №152/2011 після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . До складу спадкового майна входить квартира АДРЕСА_1 , що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав, та земельні ділянки, які розташовані в с. Оброшино, Пустомитівського району Львівської області, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю виданого 22.01.1990 року та Державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЯД № 501524.
Отже, квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 87, 9 кв. м. та земельні ділянки, які розташовані в с. Оброшино, Пустомитівського району Львівської області, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю виданого 22.01.1990 року та Державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЯД № 501524, належить ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на праві спільної часткової власності по 1/ 2 ідеальної частки кожному.
Частиною 5 ст. 1268 ЦК України передбачено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Аналіз норм статей 1216, 1218, 1219, 1231, 1268, 1269, 1296, 1297 ЦК України дає підстав для висновку про те. що спадкові права є майновим об'єктом цивільного права, реалізувавши які, спадкоємець, незалежно від отримання ним свідоцтва про право на спадщину, набуває прав на спадкове майно, в тому числі нерухоме (право володіння, користування), а з моменту оформлення права власності на нерухоме майно і право розпорядження ним. Аналогічні правові позиції висловлені Верховним Судом України у справах №№ 6-33цс15 та 6-96цс13.
Згідно ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім'я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців.
Однак, попри наявну норму права спадкоємці померлого ОСОБА_4 , а саме боржники: ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , не зверталися за видачею їм свідоцтва про право на спадщину, а саме на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 87, 9 кв. м. та на земельні ділянки.
Свідоцтво про право на спадщину не видавалося, у зв'язку із відсутністю заяви про видачу такого.
Таким чином, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 прийняли спадщину після смерті ОСОБА_4 , однак не зверталися до нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину. Таким чином, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 успадкуваликвартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 87, 9 кв. м. та земельні ділянки, які розташовані в с. Оброшино, Пустомитівського району Львівської області, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю виданого 22.01.1990 року та Державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЯД № 501524, проте у встановленому законом порядку останні не зареєстрували своє право власності на вказане нерухоме майно.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів .
За п. 1 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), Корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Частинами 3, 4 статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у разі звернення стягнення на об'єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з'ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом. Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об'єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об'єкт нерухомого майна, заставленого третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам.
У разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.
Пунктом 1 частини 1 статті 26 Закону «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувана про примусове виконання рішення.
За ч. 1 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.
Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 50 Закону «Про виконавче провадження» у разі звернення стягнення на об'єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з'ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом.
Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об'єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об'єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам.
У разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.
Відповідно до ч. 10 ст. 440 ЦПК України питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця.
Верховний Суд у постанові по справі № 676/1314/19 від 10 лютого 2020 року висловив правову позицію, за якою у разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.
Верховний Суд у постанові від 24 січня 2020 року у справі № 910/10987/18 зазначає, що за змістом наведеної норми державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Беручи до уваги, що ОСОБА_1 належить 1/ 2 частки квартири АДРЕСА_1 , 1/ 2 частини земельної ділянки площею 0,1290 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель, 1/ 2 частини земельної ділянки площею 0,1066 га для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських споруд, разом із тим це право боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, що перешкоджає виконанню судового рішення, суд приходить до висновку, що подання державного виконавця підлягає задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст. 10, 247, 260, 440 ЦПК України, ст.ст. 1, 5, 10, 26, 48, 50 Закону України «Про виконавче провадження», суд,
подання головного державного виконавця Пустомитівського відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Петречко Я.Т. про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстроване у встановленому законом порядку, - задовольнити.
Звернути стягнення на 1/ 2 частку квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 87, 9 кв. м., 1/ 2 частину земельної ділянки площею 0,1290 га, згідно Державного акту на землю серії ЯД № 501524, для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель, 1/ 2 частину земельної ділянки площею 0,1066 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських споруд згідно Державного акту на право власності на землю зареєстрованого в Книзі записів державних актів, що належить ОСОБА_1 .
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
СуддяЄ. О. Данилів