Справа № 450/399/22 Провадження № 2/450/1025/22
"06" червня 2022 р. Пустомитівський районний суд Львівської області у складі:
головуючого - судді Данилів Є.О.
при секретарі Ориняк Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2
про (предмет позову) з урахуванням уточнених позовних вимог:
припинити стягувати із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 щомісячно в розмірі 1/ 6 частини заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку,
підстава позову (позиція позивача): невиконання відповідачем батьківських обов'язків, в частині фінансового утримання.
Позиція відповідача: відповідач подала до суду заяву про визнання позовних вимог безумовно, просила розгляд справи проводити у її відсутності.
Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі.
24.02.2022 року ухвала суду про відкриття провадження у справі; 12.04.2022 року уточнена позовна заява про припинення стягнення аліментів; 20.04.2022 року клопотання про розгляд справи за відсутності позивача; 06.06.2022 року заява відповідача про визнання позовних вимог, розгляд справи у її відсутності.
Встановлені судом фактичні обставини та оцінка суду.
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 16.03.2006 року, виданого виконавчим комітетом Винниківської міської ради м. Львова, ОСОБА_3 , народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , в м. Львів, про що складено актовий запис № 13. Батько - ОСОБА_1 , мати - ОСОБА_2 .
Згідно довідки (виписки з домової книги про склад сім'ї та реєстрацію) за № 26 від 06.04.2022 року виданої головою правління ОСББ «Квартал» Гаврих В.М. відповідач разом з неповнолітнім сином - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно акту обстеження матеріально-побутових умов сім'ї - ОСОБА_4 від 06 квітня 2022 року за адресою: АДРЕСА_1 , відповідач разом з неповнолітнім сином - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 зареєстрований та проживає за вищевказаною адресою.
Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 03.07.2018 року яке набрало законної сили 03.08.2018 року у справі № 450/1198/18 позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено повністю. Суд вирішив стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 щомісячно в розмірі 1/ 3 частини заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, починаючи стягувати від дня подачі позовної заяви до суду, тобто з 24.04.2018 року та до досягнення дітьми повноліття.
На даний час донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 досягла повноліття, а тому відповідач втратила право на утримання аліментів на повнолітню дитину.
У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до частин першої-другої статті 27 Конвенції держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до статей 150 , 180 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
Згідно з ч. 3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом із яким проживає дитина.
Згідно з положеннями статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
З аналізу вказаних норм СК України вбачається, що право на отримання аліментів на утримання дитини має той із батьків, з ким проживає дитина.
Так, судом встановлено, що неповнолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає з позивачем та фактично знаходиться на його утриманні, але фактично позивач продовжує сплачувати аліменти на утримання сина на користь відповідача.
Згідно із ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» № 14 від 18.12.2009 року, визначено, що у разі визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у мотивувальній частині рішення може вказати лише про визнання позову та прийняття його судом.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верхового Суду України у п. 24 Постанови від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.
Згідно з ч. 4 ст. 273 ЦПК України якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з позивача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує матеріальне становище платника аліментів. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (частина третя статті 181 СК України). Суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону (частина перша, друга статті 184 СК України).
Відповідно до частини першої статті 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Наведені норми імперативно закріплюють обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Сторони не можуть домовитися про розмір аліментів на утримання дитини. Відповідач допомоги на утримання дитини не надає, вихованням доньки не займається, а тому кошти на утримання дитини (аліменти) підлягають присудженню за рішенням суду.
Положеннями частини першої та другої статті 95 ЦПК України встановлено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Частиною четвертою та п'ятою статті 95 ЦПК України визначено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Згідно зі статтями 76, 81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Разом з тим, згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів.
При цьому згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи викладене, під час судового розгляду встановлено та підтверджується матеріалами справи, що на даний час неповнолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає разом з позивачем ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 який є батьком неповнолітнього, дані обставини підтверджуються копією свідоцтва про народження, копією акту обстеження матеріально-побутових умов сім'ї від 06.04.2022 року, довідки (виписки з домової книги про склад сім'ї та реєстрацію) за № 26 від 06.04.2022 року. Також судом встановлено, що позивач продовжує сплачувати аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , на підставі рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 03.07.2018 року, яким було присуджено стягнення аліментів.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, оскільки у судовому засіданні встановлено та підтверджено належними доказами, що неповнолітній син сторін ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 проживає з позивачем ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копіями рішень, довідок. Проте позивач продовжує сплачувати аліменти на користь відповідачки на утримання неповнолітнього сина, який фактично проживає з відповідачем, а тому суд вважає можливим припинити стягнення аліментів з позивача на утримання неповнолітньої дитини на користь відповідачки.
Так як відповідач позовні вимоги позивача визнала у повному обсязі, суд вважає за можливе ухвалити рішення в підготовчому судовому засіданні в порядку частини третьої статті 200 ЦПК України. Визнання позову відповідачем приймається судом як належне.
Питання судових витрат підлягає вирішенню у відповідності до ст. 141 ЦПК України.
На підставі наведеного та керуючись ч. 2 ст. 247, ст.ст. 259, 263- 265, 268 ЦПК України, суд,
ухвалив:
позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволити повністю.
Припинити стягувати із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 щомісячно в розмірі 1/ 6 частини заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в дохід держави 992,40 грн. судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - денний строк з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення суду складено 06.06.2022 року.
Учасники справи: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ; ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 .
СуддяЄ. О. Данилів