Справа № 449/371/22
"07" липня 2022 р. м. Перемишляни
Перемишлянський районний суд Львівської області в складі :
судді: Гуняк О.Я.,
за участю секретаря судових засідань: Байдали Н.Г.,
розглянувши в судовому засіданні в залі суду в м. Перемишляни цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини, -
ОСОБА_1 , звернулася до Перемишлянського районного суду з позовом, в якому просить: розірвати шлюб, укладений між нею - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , укладений - 27.07.2021 р., актовий запис №70, а також стягнути з ОСОБА_2 , аліменти на її користь на утримання доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі - 5000 грн, щомісячно на дитину, починаючи стягнення з дня подання заяви та до досягнення дитиною повноліття. Позов мотивує тим, що подальше спільне життя і збереження шлюбу не можливе, насамперед виходячи з її інтересів та інтересів дитини, що в свою чергу має істотне значення. Зазначає, що за останній рік подружнього життя між нею та відповідачем часто виникали непорозуміння, сварки через різнобічність та несумісність характерів. Стверджує, що відповідач має відмінні погляди на спільне життя, наносить образи, вживає алкогольні напої, неналежно ставиться до неї, як до дружини, зраджує в подружній вірності, тим самим створив ненормальні умови для спільного проживання, оскільки на даний час вони не проживають разом, а відповідач проживає з іншою жінкою і запропонував її розлучитись, присвоївши та розтративши їхні спільні заощадження. Наголошує, що відповідач працює робітником на підприємстві Адмар Ворк м.Велюнь Польща і отримує середній заробіток 20-25 тисяч гривень в місяць. Звертає увагу, що на даний час відповідач не бажає належним чином забезпечувати матеріально дитину, не турбується про неї, тобто уникає від виконання батьківського обов'язку, незважаючи на те, що їй одній важко утримувати доньку, забезпечувати її всім необхідним для нормального розвитку та проживання.
Позивач в судове засідання не з'явилася, проте від неї надійшла заява, в якій остання зазначила, що позовні вимоги вона підтримує повністю та просить проводити розгляд справи без її участі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоч про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення, які знаходиться в матеріалах справи,
У відповідності до вимог ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно з ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Як вбачається зі свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 27.07.2021 р, між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , був укладений шлюб, про що зроблено відповідний актовий запис за № 70. Після укладення шлюбу, дружині присвоєно прізвище: « ОСОБА_5 ». Шлюб було зареєстровано Олевським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Коростенському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький).
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 05.05.2022 року, батьками ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
В судовому засіданні встановлено, що шлюб існує формально, сторони не підтримують подружніх стосунків, примирення та збереження їх сім'ї є неможливим. Причинами розпаду сім'ї є непорозуміння, втрата взаєморозуміння, взаємоповаги та любові.
Належної матеріальної допомоги на утримання дитини відповідач не надає.
Відповідно до статті 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Відповідно до вимог частини другої статті 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Суд задовольняє позовні вимоги позивача про розірвання шлюбу, оскільки побудова сімейних відносин повинна здійснюватися на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки (ст. 1 СК України) та не може будуватись на примушуванні сторони до навіть формального знаходження в зареєстрованому шлюбі, а тим більш в подружніх відносинах.
З огляду на вищенаведене, суд вважає, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, а тому шлюб між ними слід розірвати.
Відповідно до чч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Як випливає зі змісту положень принципу 6 Декларації прав дитини проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН від 20.11.1959р. - дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння, вона повинна, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків, в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.
Згідно ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Згідно зі ст.150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати честь та гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Згідно з ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч. 3 ст. 181, ст. 183 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
При визначенні розміру аліментів, суд враховує стан здоров'я дитини, її потреби у цьому віці, стан здоров'я батька, його матеріальне становище та матеріальне становище дитини, відсутність у відповідача інших малолітніх чи неповнолітніх дітей, визнання позову відповідачем, обов'язок обох батьків утримувати дитину, виходячи з принципів справедливості, добросовісності та розумності, які є одними з загальних засад регулювання сімейних відносин.
Судом встановлено, що відповідач офіційно працює робітником на підприємстві «ADMAR WORK» в Республіці Польща та отримує згідно п.1 абзацу 4 Договору доручення від 16.08.2021 року - 1665, 00 зл. Брутто.
Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову, оскільки обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька.
У відповідності до ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути судовий збір.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-82, 247, 259, 263-265 ЦПК України, суд -
ухвалив :
Позов задовольнити.
Розірвати шлюб укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований - 27.07.2021 р., Олевським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Коростенському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький), актовий запис №70.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання доньки - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 5000 (п'ять тисяч) гривень щомісячно, починаючи з 11.05.2022 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , сплачений судовий збір в розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) гривені 40 копійок судового збору.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) гривені 40 копійок судового збору.
Допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі протягом 30 днів з дня його проголошення апеляційної скарги.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , проживаюча за адресою: с.Великі Глібовичі Львівського району Львівської області.
Відповідач: ОСОБА_2 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя О. Я. Гуняк