Провадження №1-кп/447/188/22
Справа №447/750/22
18.07.2022 Миколаївський районний суд Львівської області в складі судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Миколаїв Львівської області матеріали кримінального провадження №12022141250000074, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.02.2022, про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Велика Горожанна, Миколаївського району Львівської області, українця, громадянина України, із середньою освітою, одруженого, який має на утриманні неповнолітню дитину, раніше не судимого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні злочину, передбаченого ст. 126-1 КК України,
прокурор ОСОБА_4 ,
обвинувачений ОСОБА_3 ,
У період часу з 01.02.2021 до 12.02.2022 ОСОБА_3 , перебуваючи за місцем свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , з мотивів неповаги до усталених існуючих норм спільного проживання, сімейного життя, діючи умисно, систематично вчиняв психологічне насильство стосовно своєї дружини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що призвело до її психологічних страждань.
Зокрема, 01.02.2021 близько 19:45 год. за місцем проживання ОСОБА_3 вчинив сімейний конфлікт відносно своєї дружини ОСОБА_5 , а саме умисні дії психологічного характеру, що полягали у висловлюванні в її сторону нецензурною лайкою та шарпанні за одяг, чим завдав шкоди психічному здоров'ю потерпілої.
За вищевказані неправомірні дії постановою Миколаївського районного суду Львівської області від 25.02.2021 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Крім цього, 24.04.2021 о 18:00 год. на подвір'ї свого житлового будинку, що за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, у присутності неповнолітньої доньки, вчинив сімейний конфлікт із своєю дружиною, під час якого голосно кричав, висловлювався нецензурною лексикою на адресу потерпілої, чим своїми діями вчинив домашнє насильство та завдав шкоди її психічному здоров'ю.
За вищевказані неправомірні дії постановою Миколаївського районного суду Львівської області від 22.07.2021 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Крім цього, 28.11.2021 близько 00:03 год. ОСОБА_3 за місцем свого проживання, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, вчинив домашнє насильство відносно своєї дружини, у ході якого голосно кричав, використовуючи нецензурну лексику, внаслідок чого завдав шкоди психічному здоров'ю потерпілої.
За вищевказані неправомірні дії постановою Миколаївського районного суду Львівської області від 28.12.2021 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Незважаючи на неодноразове вчинення ОСОБА_3 упродовж тривалого часу дій психологічного характеру стосовно його дружини ОСОБА_5 , із якою він спільно проживає, внаслідок чого була завдана шкода її психологічному здоров'ю, ОСОБА_3 на шлях виправлення не став і продовжуючи свої неправомірні та систематичні дії, спрямовані на вчинення домашнього насильства, 12.02.2022 близько 19:40 год., перебуваючи за місцем свого спільного проживання з дружиною ОСОБА_5 по АДРЕСА_1 , умисно вчинив з останньою сімейний конфлікт, під час якого голосно кричав на неї, висловлювався нецензурними словами, що призвело до психологічних страждань потерпілої ОСОБА_5 .
Вищевказаними умисними насильницькими діями ОСОБА_3 заподіяв потерпілій - його дружині ОСОБА_5 , тобто близькою особою, з якою спільно проживає та має спільний побут, систематичне психологічне насильство, яке виражалось словесними образами, приниженнями, що призвело до психологічних страждань останньої.
Таким чином, ОСОБА_3 умисно систематично вчиняв психологічне насильство відносно своєї дружини ОСОБА_5 , що призвело до психологічних страждань потерпілої (домашнє насильство), тобто вчинив злочин, передбачений ст. 126-1 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснив, що суть обвинувачення йому зрозуміла, вину у вчиненому визнав, погодився надати суду показання. Обвинувачений повідомив, що погоджується із викладеними в обвинувальному акті обставинами вчинених ним правопорушень, вказав, що його дії відображені в такому. Зазначив, що із дружиною конфліктував, до адміністративної відповідальності притягувався.
Враховуючи те, що обвинувачений визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування злочині та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини кримінального провадження і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви у добровільності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорювалися, а саме: протоколу допиту потерпілої ОСОБА_5 ; протоколів допитів свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ; протоколу допиту підозрюваного ОСОБА_3 .
У судовому засіданні були досліджені докази, що характеризують особу обвинуваченого: копія паспорту; вимога про судимість; довідки, видані КНП «Миколаївська міська лікарня» Миколаївської міської ради Стрийського району Львівської області, про те, що ОСОБА_3 на «Д» обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не числиться; довідка, видана 30.03.2022 старостою Великогорожанського старостинського округу Миколаївської міської ради Стрийського району Львівської області про склад сім'ї ОСОБА_3 ; характеристика, видана старостою Великогорожанського старостинського округу Миколаївської міської ради Стрийського району Львівської області, згідно якої ОСОБА_3 характеризується позитивно; відповідь на запит з Стрийського РВ філії №1 ДУ «Центр пробації».
Враховуючи викладене, суд, дослідивши письмові докази та матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, заяву потерпілої, яка просила проводити розгляд справи за її відсутності, приходить висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому злочині за обставин, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю і його дії вірно кваліфіковані за ст. 126-1 КК України як домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо дружини, що призводить до психологічних страждань потерпілої.
При призначенні обвинуваченому покарання, суд враховує тяжкість вчиненого злочину, а саме те, що ОСОБА_3 вчинив нетяжкий злочин, обставини вчинення злочину, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, його вік, сімейний стан - одружений, має на утриманні неповнолітню доньку, наявність обставин, які пом'якшують покарання - щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, а також відсутність обставин, що обтяжують покарання.
Згідно з досудовою доповіддю ймовірність вчинення обвинуваченим ОСОБА_3 злочину повторно - середня, ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб - середній, орган пробації вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без обмеження або позбавлення волі на певний строк та не становить високої небезпеки для суспільства, у тому числі окремих осіб.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що ОСОБА_3 слід визнати винним у вчиненні інкримінованого йому злочині та призначити покарання у виді громадських робіт.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_3 не обирався.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено, речові докази відсутні, судових витрат не понесено.
Керуючись ст. 370, 374 КПК України, суд,
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 126-1 КК України, та призначити йому покарання у виді 150 (ста п'ятдесяти) годин громадських робіт.
Вирок може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду через Миколаївський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду першої інстанції не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1