Справа № 459/958/20
Провадження № 1-кп/444/40/2022
судового засідання
18 липня 2022 року м. Жовква
Жовківський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5 , ОСОБА_6
потерпілої ОСОБА_7
під час проведення судового засідання в залі суду в м. Жовкві Львівської області у кримінальному провадженні, внесеному до єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013150150000137,
щодо обвинуваченого ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця, проживаючого та зареєстрованого АДРЕСА_1 , українець, громадянин України, освіта середня, не працює, не одружений, не адвокат, не депутат, раніше не судимий,
у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого п. 7 ч. 2 ст. 115 КК України,
В провадженні Жовківського районного суду перебуває дане кримінальне провадження.
Дана справа згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю ОСОБА_1 та склад колегії суддів: ОСОБА_8 ОСОБА_9 .
Справа призначена до судового розгляду на 18.07.2022 року.
Однак, суддя ОСОБА_9 станом на 18.07.2022 р. перебуває на лікарняному.
Прокурор подав клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 на 60 днів з підстав зазначених у клопотанні.
Відповідно до п. п. 1, 5 ч. 1 Закону України "Про внесення зміни до пункту 20-5 розділу XI "Перехідні положення" Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні та розгляду окремих питань під час судового провадження на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 13.04.2020 року тимчасово, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), встановити такі особливості судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях та розгляду окремих питань під час судового провадження. У разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.
У зв'язку з вищенаведеним, суд приходить до висновку про слухання клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою головуючим суддею ОСОБА_1 одноособово.
Клопотання прокурора обгрунтоване тим, що ОСОБА_4 обгрунтовано обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, вчиненого з хуліганських мотивів, що підтверджується зібраними доказами, які на даний час в ході розгляду справи судом не досліджено, ОСОБА_4 може покинути місце свого проживання, так як переховувався від органів слідства впродовж тривалого періоду часу 19-ти років, йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 10-ти до 15 років або довічне позбавлення волі, може впливати на свідків, зокрема ОСОБА_10 , оскільки не виключено можливості його додаткового допиту, з метою зміни наданих ним суду показань. Зазначає, що обгрунтованість обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, які на даний час не досліджені.
Захисник ОСОБА_6 заперечив проти поданого клопотання та зазначив, що таке подано не у відповідності до вимог КПК України, а саме вручено копію самого клопотання обвинуваченому менше ніж за три години та без додатків. Також вказує, що ним подано заяву про відвід судді ОСОБА_8 і на його думку питання про продовження запобіжного заходу слід вирішувати після вирішення питання про відвід.
Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав позицію. захисника ОСОБА_6
ОСОБА_4 підтримав думку своїх захисників.
Потерпіла просила кллопотання прокурора задоволити.
Заслухавши сторони кримінального провадження, суд прийшов до наступного висновку.
Згідно ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань, суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду. Сама лише тяжкість вчиненого злочину, хоча і є визначаючим елементом при оцінці ризику ухилення від суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.
Наведені прокурором ризики є дійсними та триваючими, і вони виключають на даний час можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинуваченого на більш м'який. Оцінюючи особу обвинуваченого, з огляду наявності обґрунтованого обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, суд вважає, що ризики, передбачені п. п. 1, 3 ст. 177 КПК України, які слугували підставою для обрання та неодноразового продовження запобіжного заходу ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою є актуальними та не відпали, зокрема:
- ОСОБА_4 може переховуватися від суду. Даний ризик підтверджується тим, що тяжкість інкримінованого правопорушення та усвідомлення можливості засудження до тривалого терміну позбавлення волі ( ОСОБА_4 загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічне позбавлення волі) може стимулювати обвинуваченого ОСОБА_4 до втечі. Крім цього, обвинувачений ОСОБА_4 19 років переховувався від органів досудового розслідування та перебував у розшуку.
Відповідно по п. 36 Рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Москаленко проти України», Європейський суд зазначив, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.
ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідка ОСОБА_10 , шляхом його переконання та залякування і схилити його до зміни даних ними показань, що підтверджується насильницьким характером злочину, в якому ОСОБА_4 обвинувачується, який в судовомук засіданні вже допитаний, однак не виключено питання його повторного допиту.
Зокрема, про неможливість запобігти такому ризику свідчить і той факт, що обвинувачений зареєстрований у одному населеному пункті із свідком у кримінальному провадженні, що суттєво спрощує йому можливість чинити тиск на такого.
Як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів (п. 35 рішення ЄСПЛ №12369/86 від 26.06.1991 року «Летельє проти Франції»).
Стан здоров'я обвинуваченого не перешкоджає перебуванню у місці попереднього ув'язнення, а альтернативні запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну поведінку обвинуваченого, тому наявна необхідність у збереженні такої міри запобіжного заходу із визначенням строку.
Тяжкість злочину, в якому обвинувачує ОСОБА_4 хоча і є визначаючим елементом при оцінці ризику ухилення від суду, однак не є єдиною підставою для законності тримання особи під вартою.
Таким чином, враховуючи наведене вище, за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистостей обвинуваченого (характеру, моральних якостей), сімейних зв'язків, працевлаштування, поведінки під час розслідування злочину, способу життя взагалі, способу самозабезпечення, є обґрунтовані підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду, може впливати будь-яким чином на свідків, потерпілих чим перешкоджати встановленню істини у справі чи продовжити вчиняти нові кримінальні правопорушення. У зв'язку з наведеним, а також тим, що підстав для обрання обвинуваченому більш м'якого запобіжного заходу не має, суд приходить до висновку, що обвинуваченому слід продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до двох місяців.
Керуючись ст.ст. 177, 325, 327, 331, 350 КПК України, суд -
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, дата закінчення дії запобіжного заходу - 16.09.2022 року включно.
Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому, захиснику та направити начальнику СІЗО УДПСУ в Львівській області.
На ухвалу суду протягом 7-ми діб з дня її оголошення може бути подана апеляція до Львівського апеляційного суду через Жовківський районний суд Львівської області.
Головуючий суддя ОСОБА_1