про залишення позовної заяви без розгляду
18 липня 2022 року Справа № 480/3895/22
Суддя Сумського окружного адміністративного суду Савицька Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Суми клопотання Сумської міської ради про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до Сумської міської ради, виконавчого комітету Сумської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку,-
До Сумського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) з позовом до Сумської міської ради, виконавчого комітету Сумської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку, і просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Сумської міської ради від 13.04.2022 №3003- МР “Про звільнення ОСОБА_1 ” в повному обсязі;
- поновити позивача - ОСОБА_1 на посаді заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради з дати звільнення і в цій частині судове рішення звернути до негайного виконання;
- стягнути з відповідача - виконавчого комітету Сумської міської ради на користь позивача - ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу починаючи з 14.04.2022 в сумі 64803,20 грн і в частині стягнення за один місяць звернути рішення до негайного виконання.
Ухвалою суду від 09.06.2022 вказану позовну заяву було залишено без руху, у зв'язку з порушенням вимог КАС України. На виконання вказаної ухвали позивем усунуто недоліки та приведено позовну заяву у відповідність вимогам ст.ст. 160,161 КАС України.
Ухвалою суду від 16.06.2022 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Крім того, задоволено клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду.
05.07.2022 до суду надійшло клопотання Сумської міської ради про залишення позову без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.
У клопотанні відповідачем зазначено, що позивач щонайменше з засобів масової інформації 13.04.2022, офіційної інформацій з сайту міської ради про оприлюднення 15.04.2022 оскаржуваного рішення та отримання 02.05.2022 листів про необхідність отримати трудову книжку, могла та повинна була дізнатися про наявність рішення Сумської міської ради про її звільнення і саме з цього моменту розпочався відлік строку звернення до суду, а не з моменту отримання копії рішення та трудової книжки.
12.07.2022 позивачем було подано до суду заперечення на клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.
Так, у запереченні на клопотання зазначено, що позивач не мала об'єктивної можливості звернутись до суду у місячний строк з дати прийняття оскаржуваного рішення, а звернулася до суду у місячний строк, з дати фактичного отримання оскаржуваного рішення та трудової книжки, тобто, з 06 травня 2022 року, оскільки у період з 13 квітня 2022 року по 06 травня 2022 року позивач тривалий час перебувала на лікарняному стаціонарному лікуванні, що об'єктивно унеможливлювало дізнатися про звільнення, а після лікування - повідомлена про факт свого звільнення та вжила всіх можливих заходів для отримання та ознайомлення із рішенням про своє звільнення та трудової книжки.
Дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначено Кодексом адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України), частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Право звернення до суду є невід'ємним особистим правом, яке реалізовується особою в порядку, встановленому КАС України. Способом реалізації цього права є звернення зацікавленої особи з позовом до суду.
У свою чергу, звернення до суду з позовом є підставою для виникнення процесуальних відносин, пов'язаних з вирішенням спору по суті. Звернення до суду і судове провадження повинно здійснюватись у відповідності до вимог чинного законодавства, зокрема, процесуальних норм щодо порядку провадження в адміністративних справах.
Крім цього, законодавець встановлює певні обмеження такого права, зокрема, шляхом встановлення строку звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав.
Так, приписами частини першої ст. 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Частиною 1 ст. 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Згідно з ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк. Відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За змістом наведеної процесуальної норми законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
Зокрема, причини пропуску строку звернення до адміністративного суду можуть бути визнані судом поважними лише якщо відповідні обставини виникли об'єктивно, незалежно від волі особи, безпосередньо унеможливлюють або ускладнюють подання позову у визначений законом строк, виникли протягом строку, який пропущено та підтверджується належними і допустимими доказами. Такі висновки викладені, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі 240/12017/19 від 31.03.2021.
Суд, зазначає, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналіз практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
Судом встановлено, що предметом даного позову є визнання протиправним та скасування рішення Сумської міської ради від 13.04.2022 №3003-МР “Про звільнення ОСОБА_1 " в повному обсязі, поновлення її на посаді заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради з дати звільнення та стягнення з виконавчого комітету Сумської міської ради середнього заробітку за час вимушеного прогулу, починаючи з 14.04.2022.
Тобто, місячний строк з моменту прийняття зазначеного рішення закінчився 13.05.2022.
У той же час, рішення № 3003-МР від 13.04.2022 "Про звільнення ОСОБА_1 " оприлюднено на офіційному сайті Сумської міської ради 27.04.2022, що не заперечується сторонами.
Відтак, суд вважає, що позивач щонайменше з цієї дати могла і повинна була дізнатися про факти прийняття такого рішення та порушення своїх прав.
Однак позов з додатками відправлено ОСОБА_1 на адресу суду 06.06.2022, що підтверджується відповідною позначкою на поштовому конверті, тобто з порушенням місячного строку, навіть за умови початку перебігу строку з 27.04.2022 чи з 02.05.2022 - часу отримання нею листів про звільнення та необхідність отримання трудової книжки у відділі організаційно-кадрової роботи (а.с.133).
Суд вважає, що отримання позивачем рішення 06.05.2022 не змінює моменту, з якого позивач могла і повиненна була дізнатись про порушення своїх прав. Наведені позивачем причини пропуску строку звернення до суду, наведені у запереченні на клопотання відповідача про залишення позову без розгляду, не підтверджують об'єктивну неможливість чи ускладнення для звернення до суду з позовом у встановлений законом строк та не можуть бути визнані поважними.
Крім того, суд зауважує, що посилання позивача у запереченні на те, що без документів, отриманих від відповідача 16.05.2022 та 23.05.2022, вона не мала можливості сформувати свою правову позицію та звернутися до суду із даним позовом, не свідчать про неможливість звернення нею до суду із даним позовом, після отримання нею всіх необхідних документів 23.05.2022, у місячний строк з 27.04.2022, тобто до 27.05.2022.
Суд зауважує, що сторона, яка зацікавлена в ході судового розгляду справи, зобов'язана добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до висновків Європейського суду з прав людини, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії», справа «Креуз проти Польщі»).
Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
За приписами ч. 4 ст. 123 КАС України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Враховуючи пропуск позивачем строку звернення до суду без причин, що підтверджували б об'єктивну неможливість чи ускладнення для звернення до суду з позовом у встановлений законом строк, а також передчасність висновку суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, суд доходить висновку про задоволення клопотання відповідача та залишення позовної заяви без розгляду.
Керуючись ст. ст. 122, 123, 240, 248, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Клопотання Сумської міської ради про залишення позову без розгляду - задовольнити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Сумської міської ради, виконавчого комітету Сумської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Н.В. Савицька