Рішення від 15.07.2022 по справі 460/12522/22

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2022 року м. Рівне №460/12522/22

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Нор У.М., розглянувши за правилами письмового провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області

про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправною бездіяльності щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах із зарахуванням періодів роботи з 23.03.1995 по 09.04.2002, 10.04.2002 по 02.12.2002, з 03.12.2002 по 31.03.2005, з 01.04.2005 по 30.06.2005 за Списком №1, починаючи з 22.02.2022 та зобов'язання призначити пенсію за віком на пільгових умовах із зарахуванням вказаних періодів роботи з 22.02.2022.

На обґрунтування позовних вимог вказано, що в лютому 2022 року позивач звернувся до пенсійного органу з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку за Списком №1 відповідно ст.114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. Однак листом від 31.03.2022 позивачу надіслано рішення про відмову у призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. Повідомив, що надав відповідачу усі необхідні та наявні у нього документи на підтвердження пільгового стажу, однак такі безпідставно не були взяті відповідачем до уваги та у зв'язку з незарахуванням вказаного періоду роботи до стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, йому було відмовлено у призначенні пенсії. Вважає відмову відповідача у призначенні пенсії необґрунтованою і протиправною, а тому просив позов задовольнити повністю.

Ухвалою суду від 18.04.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провдаженні).

26.05.2022 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач не визнав позовні вимоги. На обґрунтування своїх заперечень зазначив, що для призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ст.114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” позивачу необхідно мати 10 років пільгової роботи на посадах, віднесених до Списку №1. Однак пільговий стаж позивача становить 09 років 11 місяців 1 день. Вказав, що до пільгового стажу позивача не зараховано період роботи з 20.06.2002 по 29.10.2002, у зв'язку з несвоєчасним проведенням атестації робочих місць. Вважає, що відповідач, відмовляючи позивачу у призначенні пенсії, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені чинним законодавством, а тому просив в задоволенні позову відмовити повністю.

Розглянувши заяви по суті справи, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд встановив наступне.

22.02.2022 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст.114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.

Листом від 31.03.2022 ГУ ПФУ в Рівненській області надіслало позивачу рішення №172050003319 від 28.03.2022, яким йому відмовлено у призначенні пенсії за віком згідно зі ст.114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. Вказано, що згідно з наданими документами страховий стаж ОСОБА_1 складає 42 рік 4 місяці 12 днів. До страхового стажу позивача зараховано всі наявні періоди. До пільгового стажу не зараховано період роботи з 20.06.2002 по 28.10.2002, оскільки відсутні накази про проведення атестації робочих місць.

Вважаючи протиправною відмову відповідача у призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком №1, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам регулює Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058) та Закон України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05.11.1991 (далі - Закон №1788).

Відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно з пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особам, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом №1788.

Відповідно до частини першої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до положень частини другої цієї ж статті на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Отже, в даному випадку, для призначення позивачу пенсії на підставі статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" останньому необхідно відповідати наступним критеріям: досягти 50-річного віку, мати страховий стаж не менше 25 років і стаж роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці - не менше 10 років.

Судом встановлено, що станом на дату звернення позивача до пенсійного органу з заявою про призначення пенсії (22.02.2022) йому було 50 років, його загальний страховий стаж становив 41 рік 4 місяці 12 днів.

Щодо наявності пільгового стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1, у позивача та пенсійного органу з цього приводу виникли розбіжності, а саме: до пільгового стажу позивача не зараховано період його роботи з 20.06.2002 по 28.10.2002.

Зміст рішення від 28.03.2022 свідчить, що позиція відповідача щодо відсутності підстав для врахування цього періоду роботи з 20.06.2002 по 28.10.2002 при обрахунку пільгового стажу позивачу зводиться лише до того, що в спірний період на Рівненській АЕС не проводилась атестація робочих місць.

З цього приводу суд зазначає таке.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 №442 (далі - Порядок № 442) та розроблених на виконання цієї постанови Методичних рекомендацій для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 № 41 (далі - Методичні рекомендації).

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.

Згідно з п.4 Порядку №442 та пп.1.5 п.1 Методичних рекомендацій атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку № 442 та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

За змістом п.8 та 9 Порядку № 442 проведення атестації робочих місць відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.

При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку №1 чи Списку № 2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку № 442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов'язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.

Отже, можна зробити висновок, що особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком № 1.

При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах.

Отже, суд зазначає, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у врахуванні цього стажу при обрахунку пільгового стажу.

Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 по справі 520/15025/16-а.

З огляду на наведене, відсутність атестації робочого місця позивача у період з 20.06.2002 по 28.10.2002 не може бути підставою для відмови в зарахуванні цього періоду роботи до пільгового стажу.

Згідно із записами у трудовій книжці, у період з 20.06.2002 по 28.10.2002 позивач працював на посаді інженера по ремонту третьої категорії в цеху теплової автоматики і вимірювань на Рівненській АЕС та інженером з ремонту та обслуговування автоматики та засобів вимірювань атомної електростанції другої категорії.

Статтею 62 Закону № 1788-XII передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Такий Порядок затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.

З урахуванням наведеного суд зазначає, що за наявності у позивача основного документу, що підтверджує стаж роботи та відповідного запису у ній, відсутні підстави та необхідність у підтвердженні стажу роботи позивача відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, у зв'язку з чим положення вказаного Порядку застосуванню у даному випадку не підлягають.

Поряд з цим, позивачем долучено довідку ДП "НАЕК "Енергоатом" ВП "Рівненська атомна електростанція" №382 від 20.12.2021, згідно з якою підтверджено наявність у позивача пільгового стажу як працівника, зайнятого на роботах І та ІІ класів із джерелами іонізуючих випромінювань (радіоактивними речовинами, матеріалами та технологічним устаткуванням, радіоактивними відходами та іншими), активність яких на робочому місці у приміщеннях зони суворого режиму АЕС - 10 років 3 місяці 10 днів.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем безпідставно не враховано до пільгового стажу позивача період його роботи з 20.06.2002 по 28.10.2002 на Рівненській АЕС, оскільки стаж роботи позивача підтверджено відповідними записами в трудовій книжці. Підстав для перевірки такого запису судом не встановлено, оскільки обґрунтувань невідповідності записів відповідачем не наведено.

Матеріали справи свідчать, що позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах після досягнення 50-річного віку і за наявності страхового стажу більше 40 років, з яких не менше 10 років на роботах за Списком №1, а отже ним дотримано усі умови для призначення пенсії на пільгових умовах, з підстав визначених ст.114 Закону №1058-ІV.

За встановлених в ході розгляду обставин справи, суд дійшов висновку, що охоронювані законом права, свободи та інтереси позивача порушені протиправною бездіяльністю Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, яка полягає у не зарахуванні до пільгового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 20.06.2002 по 28.10.2002, та у зв'язку з чим йому відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку за Списком №1.

З огляду на наведене, для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області слід зобов'язати: зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 період роботи з 20.06.2002 по 28.10.2002 та призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до ст.114 Закону №1058-ІV.

Визначаючи дату, з якої слід відновити порушені права, свободи та інтереси позивача, суд враховує, що відповідно до ч.1 ст.45 Закону №1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку. Так, відповідно до пункту першого вказаної статті пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. При відстрочці часу призначення пенсії за віком пенсія з урахуванням положень статті 29 цього Закону призначається за заявою пенсіонера з дня, що настає за останнім днем місяця, в якому набуто повний місяць страхового стажу (у тому числі сумарно) для відстрочки часу виходу на пенсію, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з такого дня.

Як встановлено судом, позивач звернувся до пенсійного органу з заявою про призначення пенсії 22.02.2022, тобто не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), а відтак належним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах з 18.02.2022.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не виконав процесуального обов'язку доказування власної позиції та не довів правомірності своєї поведінки у спірних правовідносинах, натомість доводи позивача відповідають обставинам справи та ґрунтуються на нормах матеріального закону.

Суд пам'ятає, що згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Зважаючи на положення ст.139 КАС України на користь позивача слід стягнути судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачений ним судовий збір у розмірі 992,40 грн.

Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, яка полягає у незарахуванні ОСОБА_1 до пільгового стажу період роботи з 20.06.2002 по 28.10.2002 та непризначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати до стажу ОСОБА_1 період його роботи з 20.06.2002 по 28.10.2002 та призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1, відповідно до ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 18 лютого 2022 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області судовий збір у розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) грн. 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 15 липня 2022 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Короленка, 7,м.Рівне,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 21084076)

Суддя У.М. Нор

Попередній документ
105285427
Наступний документ
105285429
Інформація про рішення:
№ рішення: 105285428
№ справи: 460/12522/22
Дата рішення: 15.07.2022
Дата публікації: 20.07.2022
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Рівненський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (01.11.2023)
Дата надходження: 12.09.2023
Предмет позову: про виправлення описки в судовому рішенні