15 липня 2022 року м. РівнеСправа №460/15679/21
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом:
ОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - ГУ ПФУ в Рівненській області, відповідач), у якому просить: визнати протиправними дії щодо відмови у призначенні, перерахунку та виплати з 17.01.2018 пенсії за вислугу років відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; зобов'язати призначити, перерахувати та виплатити позивачу з 17.01.2018 пенсію за вислугу років відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в розмірі 70% відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач проходив військову службу в органах Державної прикордонної служби України та звільнений з військової служби у запас з 16.01.2018. На час звільнення вислуга років ОСОБА_1 для призначення пенсії станом на 16.01.2018 складає повних 28 років, що дає право для призначення пенсії відповідно до п. «а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в розмірі 70% відповідних сум грошового забезпечення. Проте, органом Пенсійного фонду при страховому стажі 28 років призначено позивачу пенсію з 17.01.2018 відповідно до п. «б» ст. 12 вказаного Закону в розмірі 53% відповідних сум грошового забезпечення. 26.08.2021 адвокат Каверін С.М. звернувся до ГУ ПФУ в Рівненській області в інтересах ОСОБА_1 із заявою про перерахунок та виплату позивачу пенсії з 17.01.2018 відповідно до п. «а» ст. 12 означеного Закону. ГУ ПФУ в Рівненській повідомлено, що підстав для проведення будь-яких дій відносно пенсії позивача (призначення, перерахунок чи переведення з одного виду пенсії на інший) немає. Позивач вважає таку поведінку відповідача протиправною, яка порушує гарантоване державою його право на належне пенсійне забезпечення.
Ухвалою від 13.01.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Встановлено строк для подання відповідачем відзиву на позовну заяву.
Відповідач подав відзив, у якому він заперечив проти позовних вимог. Зокрема, зазначив, що пенсія ОСОБА_1 призначена за вислугу років відповідно до норм Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Розмір пенсії обраховано за 28 років вислуги у розмірі 53% сум грошового забезпечення відповідно до ст. 13 вказаного Закону. Вважає, що відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
З'ясувавши доводи та аргументи сторін, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив та врахував таке.
ОСОБА_1 , 1972 року народження, проходив військову службу в органах Державної прикордонної служби України, де отримував грошове забезпечення до звільнення з військової служби у запас з 16.01.2018 за пп. «ї» п.1 ч.8 ст.26 «Про військовий обов'язок і військову службу» (закінчення строку контракту).
Згідно з наказом начальника 6 прикордонного загону Північного регіонального Управління Державної прикордонної служби України від 16.01.2018 №18-о/с (в редакції наказу від 02.02.2018 №40-ос) та розрахунком вислуги років на пенсію від 02.02.2018, вислуга років ОСОБА_1 для призначення пенсії станом на 16.01.2018 складає: у календарному обчисленні - 18 років 10 місяців 20 днів; у пільговому - 08 років 03 місяці 06 днів; всього для нарахування пенсії - 28 років 02 місяці 22 дні.
Відповідно до протоколу від 20.03.2018 пенсія ОСОБА_1 призначена за вислугу років з 17.01.2018 в розмірі 53% сум грошового забезпечення.
26.08.2021 адвокат Каверін С.М. звернувся до ГУ ПФУ в Рівненській області в інтересах ОСОБА_1 із заявою про перерахунок та виплату позивачу пенсії з 17.01.2018 відповідно до п. «а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням вислуги військової служби 27 років 01 місяць 26 днів в розмірі 71% грошового забезпечення з відрахуванням раніше проведених виплат.
ГУ ПФУ в Рівненській області листом від 03.09.2021 №1700-0307-8/36435 повідомлено адвокату ОСОБА_2 , що пенсія ОСОБА_1 призначена за вислугу років відповідно до п. «б» ст. 12 та ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», при цьому підстав для проведення будь-яких дій (призначення, перерахунок чи переведення з одного виду пенсії на інший) немає.
Вважаючи такі дії органу Пенсійного фонду протиправними, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію, визначає Закон України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992 №2262-XII (далі - Закон №2262-XII).
Відповідно до ст. 1 Закону №2262-XII особи з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції та на службі на посадах начальницького складу в Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Статтею 1-2 Закону №2262-XII визначені особи, які мають право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону, статтею 12 - умови призначення пенсій за вислугу років, а статтею 13 - розміри пенсій за вислугу років.
Так, пунктом «в» абзацу 1 статті 1-2 Закону №2262-XII передбачено, що право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби (крім випадків призначення пенсії в разі втрати годувальника дружині (чоловіку) з урахуванням вимог частини п'ятої статті 30 цього Закону, яка призначається незалежно від звільнення зі служби) особи із числа військовослужбовців, зокрема, Прикордонних військ України.
Згідно зі статтею 12 Закону №2262-XII (у редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу) пенсія за вислугу років призначається:
а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, зокрема, з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки та 6 місяців і більше;
б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д" статті 1-2 цього Закону, в разі досягнення ними на день звільнення зі служби 45-річного віку, крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону, за наявності у них страхового стажу 25 років і більше, з яких не менше ніж 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону №2262-XII (у редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах:
а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я, особам, звільненим зі служби в поліції на підставі пунктів 2, 3 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення;
б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають страховий стаж 25 років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба, служба в органах внутрішніх справ, поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України (пункт "б" статті 12): за страховий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний повний рік стажу понад 25 років - 1 процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).
Таким чином, на час звільнення позивача з військової служби чинне законодавство України передбачало його право на пенсію за умови:
незалежно від віку та за наявності у нього вислуги 23 календарних роки та 6 місяців і більше (п. «а» ст.12 Закону №2262-XII) - 50% за вислугу 20 років та за кожний рік вислуги понад 20 років - 3% відповідних сум грошового забезпечення (п. «а» ч.1 ст.13 Закону №2262-XII);
в разі досягнення на день звільнення зі служби 45-річного віку, за наявності у нього страхового стажу 25 років і більше, з яких не менше ніж 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба (п. «б» ст.12 Закону №2262-XII) - 50% - за страховий стаж 25 років, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба, і за кожний повний рік стажу понад 25 років - 1% відповідних сум грошового забезпечення (п. «б» ч.1 ст.13 Закону №2262-XII).
При цьому, за змістом ч. 2 ст. 13 Закону №2262-XII максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Як встановлено судом з матеріалів справи, пенсія ОСОБА_1 призначена за вислугу років відповідно до п. «б» ст.12 Закону №2262-XII в розмірі 53% відповідних сум грошового забезпечення, виходячи з кількості 28 років вислуги.
В обґрунтування підстав призначення пенсії позивачу відповідно до вказаної норми відповідач зазначив, що згідно з розрахунком вислуги років на пенсію силовим відомством зазначено про наявність у позивача такої вислуги у календарному обчисленні - 18 років 10 місяців 20 днів.
Пунктом «а» частини першої статті 17 Закону №2262-XII визначено, що особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д" статті 1-2 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом, до вислуги років для призначення пенсії зараховуються військова служба.
При призначенні пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, враховуються тільки повні роки вислуги років або страхового стажу без округлення фактичного розміру вислуги років чи страхового стажу в бік збільшення (ч. 4 ст. 17 Закону №2262-XII).
Відповідно до ст. 17-1 Закону №2262-XII порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На виконання зазначених вимог Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 17.07.1992 №393 «Про Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» (далі - Постанова №393).
Таким чином, при обчисленні вислуги років, необхідної для призначення пенсії відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону №2262-ХІІ необхідно керуватися вимогами Постанови №393, абзацом 2 пункту 1 якої установлено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, зазначеним у пунктах “б”-“д”, “ж” і “з” статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховуються військова служба, зокрема, в Державній прикордонній службі.
До вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за півтора місяця на заставах, постах, у комендатурах, відділеннях КПП, маневрових групах зі змінними заставами, на кораблях і катерах, що несуть службу по охороні державного кордону України, інших підрозділах Державної прикордонної служби за Переліком, затверджуваним Адміністрацією Державної прикордонної служби України (абз.10 пп. «в» п.3 Постанови №393).
У постанові від 03.03.2021 у справі №805/3923/18-а Верховний Суд сформував правовий висновок: «…основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу, є Закон №2262-XII. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою №393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов'язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку…».
Таке правове регулювання та наведені висновки Верховного Суду у справі №805/3923/18-а дозволяють зробити висновок те, що передбачена Постановою №393 можливість пільгового зарахування окремих видів служби спрямована на реалізацію Закону №2262-ХІІ і положенням цього Закону не суперечить.
Суд зауважує, що передбачені статтею 17-1 Закону №2262-ХІІ пільгові умови призначення пенсій відповідно до Постанови №393 полягають в пільговому (кратному) зарахуванні вислуги років.
При цьому, таке зарахування не є самостійним видом вислуги і не конкурує з її календарним обчисленням, а є лише пільговим зарахуванням уже наявної вислуги. Фактична тривалість вислуги при такому зарахуванні не змінюється, а лише зараховується на пільгових (кратних) умовах.
Завдяки такому зарахуванню необхідну кількість років для призначення пенсії за вислугу років особа набуває швидше, порівняно із зарахуванням вислуги на загальних (не пільгових) умовах, що і становить природу пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ.
Відтак, положеннями ст. 17-1 Закону № 2262-ХІІ та абз.10 пп. «в» п.3 Постанови №393 передбачено визначення вислуги років у пільговому обчисленні, а тому посилання відповідача на необхідність врахування виключно календарної вислуги років є необґрунтованими та суперечать зазначеним вище положенням Закону №2262-ХІІ та Постанови №393.
Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 27.06.2018 у справі №750/9775/16-а та від 14.04.2021 у справі №480/4241/18, які є обов'язковими для врахування судом в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України.
При цьому, у постанові від 14.04.2021 у справі №480/4241/18 Верховний Суд в складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду зазначив: в цілях Закону №2262-ХІІ календарна вислуга - це вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів відповідного періоду (календарний рік - 365 календарних днів, календарний місяць - 30 календарних днів); для призначення пенсій за вислугу років за Законом №2262-ХІІ календарна вислуга років може бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Постанови №393.
Як встановлено судом з розрахунку вислуги років на пенсію від 02.02.2018, вислуга років ОСОБА_1 для призначення пенсії станом на 16.01.2018 складає: у календарному обчисленні - 18 років 10 місяців 20 днів; у пільговому - 08 років 03 місяці 06 днів; всього для нарахування пенсії - 28 років 02 місяці 22 дні.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вислуга років позивача, яка підлягає зарахуванню на пільгових умовах для призначення пенсії за вислугу років, становить повних 28 календарних років, а тому позивач набув право на призначення пенсії за вислугу років на підставі пункту «а» статті 12 Закону №2262-ХІІ та з урахуванням положень п. «а» ч.1, ч.2 ст.13 Закону №2262-XII в розмірі 70% відповідних сум грошового забезпечення (50% за вислугу 20 років + 3% за кожний рік вислуги понад 20 років, але не більше 70%).
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За таких обставин, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо відмови позивачу у перерахунку пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 12 Закону №2262-ХІІ, оскільки такі здійснені не у спосіб, визначений чинним законодавством України, чим порушено гарантоване державою право на пенсію, яке підлягає судовому захисту.
Вирішуючи питання про відновлення порушеного права позивача, суд виходить з такого.
Згідно з п. «б» ч.1 ст.50 Закону №2262-XII пенсії відповідно до цього Закону призначаються особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом відповідно до пунктів "а", "в" статті 12 цього Закону, - з наступного дня після звільнення їх зі служби, але не раніше того дня, по який їм сплачено грошове забезпечення.
Пенсія за минулий час при несвоєчасному зверненні призначається з дня виникнення права на пенсію, але не більш як за 12 місяців перед зверненням за пенсією (ч.3 ст.50 Закону №2262-XII).
Перерахунок пенсій призначених відповідно до Закону №2262-XII (в редакції, чинній на час проведення перерахунку пенсії) визначений статтею 63, відповідно до якої перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку (ч.1). Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону (ч.2).
Як свідчать обставини справи, позивач звільнений зі служби в органах Державної прикордонної служби України 16.01.2018, а звернення позивача із заявою про призначення пенсії за вислугу років за нормами Закону №2262-XII відбулося 16.03.2018.
Враховуючи, що право на пенсію за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 12 Закону №2262-ХІІ виникло у позивача з 17.01.2018, однак, внаслідок протиправних дій органу Пенсійного фонду призначення йому такої пенсії здійснено на підставі іншої норми, яка визначає менш сприятливі умови, суд дійшов висновку, що обмеження права особи на отримання належної йому пенсії певними строками є неприпустимим, а тому поновлення такого права повинно здійснюватися судом з моменту його виникнення.
Відтак, порушене право позивача підлягає відновленню шляхом зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсію за вислугу років відповідно до п. «а» ст. 12 Закону №2262-ХІІ в розмірі 70% відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум, починаючи з 17.01.2018, адже саме з цієї дати відбулося порушення гарантованого державою права позивача на пенсію.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що відповідач всупереч вимогам КАС України, не довів правомірності оспорюваних дій, в той час як позовні вимоги є обґрунтованими та підтверджені належними й допустимими доказами, а тому позов підлягає задоволенню повністю.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ч. 1 ст.139 КАС України.
Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні, перерахунку пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» частини першої статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити призначення, перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» частини першої статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в розмірі 70% відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум, починаючи з 17.01.2018.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області судові витрати по сплаті судового збору в сумі 908,00 грн (дев'ятсот вісім гривень).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Короленка, 7, м.Рівне, 33028. ЄДРПОУ/РНОКПП 21084076)
Повний текст рішення складений 15 липня 2022 року.
Суддя Н.О. Дорошенко