18 липня 2022 року м. Рівне №460/16297/22
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В., розглянувши за правилами письмового провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення встановленого при звільненні та за рішенням суду розміру пенсії з 76% до 70% відповідних сум грошового забезпечення при проведенні перерахунку пенсії на виконання рішення суду та зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату пенсії з 01.12.2019 (з урахуванням раніше виплачених сум) в повному обсязі, виходячи із основного розміру пенсії 76% відповідних сум грошового забезпечення згідно довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Рівненській області" №79 від 17.05.2021, без обмеження її максимальним розміром в 10 прожиткових мінімумів відповідно до рішення Конституційного Суду України № 7-рп/ 2016 від 20.12.2016.
Ухвалою суду від 23.05.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (письмове провадження).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач отримує пенсію на підставі положень Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області. Зазначив, що відмова відповідача перерахувати пенсію на підставі рішення суду від 11.03.2022 у справі №460/15780/21 та оновленої довідки, виданої Державною установою "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Рівненській області" від 17.05.2021 №79 без обмеження граничним розміром відповідних сум грошового забезпечення, є протиправною, суперечить вимогам чинного законодавства та порушує право позивача на отримання пенсії із врахуванням додаткових видів грошового забезпечення.
Відповідач у встановлений судом строк подав відзив на позовну заяву у якому заперечив проти задоволення позовних вимог. Вказав, що на виконання рішення суду у справі №460/15780/21 від 11.03.2022, позивачу проведено перерахунок пенсії з урахуванням 70% відповідних сум грошового забезпечення. Зазначив, що відповідно до ч.2 ст.12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб" визначено, що максимальний розмір пенсії не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення. А тому відсутні підстави для перерахунку пенсії позивача у розмірі 76%. Щодо вимоги про проведення виплати без обмеження граничного розміру пенсії, також зазначив, що ч.7 ст.43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб" (в редадакції, що діяла у 2016 році) встановлено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Максимальний розмір пенсії починаючи з 01.01.2019 не може перевищувати 14970 грн., з 01.07.2019 не може перевищувати 15640 грн., з 01.12.2019 не може перевищувати 16380,00 грн., з 01.07.2020 - 17120 грн., з 01.12.2020 - 17690 грн., з 01.07.2021 - 18540 грн, а з 01.12.2021 - 19340 грн. Отже позивачу, відповідно до наведеної вище норми правомірно було проведено обмеження виплати пенсії. Тому зауважив, що відсутні підстави для виплати пенсії позивачеві без обмеження її максимального розміру, оскільки на законодавчому рівні дане питання врегульовано та встановлено максимальний розмір пенсії, що підлягає до виплати. Тому, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Рівненській області та з 31.12.2008 отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
На момент призначення пенсії позивачу її розмір було визначено у відсотковому відношенні до грошового забезпечення - 76% з врахуванням 27 років вислуги.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 29.09.2020 у справі №460/4982/20, що набрало законної сили, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо зменшення ОСОБА_1 відсоткового значення розміру пенсії з 76 % до 70 % сум грошового забезпечення. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити з 01.01.2016 перерахунок пенсії ОСОБА_1 , відповідно до ст.63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у порядку і розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 76 % сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
17.05.2021 відповідно до вимог постанови Кабінет Міністрів України “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції” від 11.11.2015 №988, ДУ «ТМО МВС України по Рівненській області» сформовано довідку №79 про розмір грошового забезпечення станом на 19.11.2019, згідно з якою розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 становить 25360,23 грн, з них: посадовий оклад - 3400,00 грн; оклад за спеціальним званням “полковник поліції” - 2400,00 грн; надбавка за стаж служби в поліції (45%) - 2610,00 грн; надбавка за специфічні умови проходження служби (74,18%) - 6238,54 грн; надбавка за службу в умовах режимних обмежень (15%) - 510,00 грн; премія (67,30%) - 10210,70 грн.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 11.03.2022 у справі №460/15780/21, що набрало законної сили, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо відмови у проведенні перерахунку та невиплати ОСОБА_1 пенсії на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Рівненській області» про розмір грошового забезпечення від 17.05.2021 №79. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії відповідно до статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції” від 11.11.2015 №988, Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45, на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Рівненській області» про розмір грошового забезпечення від 17.05.2021 №79, із врахуванням розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з 1 грудня 2019 року.
Листом від 17.05.2022 відповідач, у відповідь на заяву позивача, повідомив про те, що на виконання рішення суду у справі №460/15780/21 проведено перерахунок пенсії та її розмір з 01.05.2022 становить 19340,00 грн. Однак, оскільки в зазначеному рішенні суду не визначена відсоткова величина розміру пенсії від грошового забезпечення, то при перерахунку застосовано норми Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014, тобто розмір пенсії встановлено як 70% відповідних сум грошового забезпечення. Крім того зазначено, що обмеження виплати пенсії проводиться оскільки частиною 7 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб», що діє на момент призначення пенсії встановлено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з відповідним позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті, суд зазначає наступне.
Згідно із ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 09.04.1992 №2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262-ХІІ).
Відповідно до ч.5 ст.43 Закону №2262-XIІ (в редакції, яка діяла з 01.01.2008 до 01.10.2011, враховуючи зміни, внесені згідно із Законом України від 28.12.2007 №107-VI) максимальний розмір пенсій, призначених відповідно до цього Закону (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) не може перевищувати дванадцять мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Водночас, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008 вказана норма, доповнена Законом України від 28.12.2007 №107-VI визнана неконституційною.
Проте, з 01.10.2011 Законом України від 08.07.2011 №3668-VI (далі - Закон №3668-VI) частина 5 ст. 43 була викладена в новій редакції: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Згодом, Законом України від 24.12.2015 №911-VIII дана норма була доповнена текстом наступного змісту (чинній з 1 січня 2016) : тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Згідно змін, внесених Законом України від 12.04.2016 №1080-VІІІ дана частина стала вважатись частиною 7.
Однак, Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень другого речення частини сьомої статті 43, першого речення частини першої статті 54 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 20.12.2016 №7-рп/2016 у справі №1-38/2016 положення Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 9 квітня 1992 року N 2262-XII зі змінами, а саме: частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
При цьому, у відповідності до п.2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016, положення ч.7 ст.43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Згідно ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Відповідні закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані за рішеннями Конституційного Суду України неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність (абз. 6 п. 4 Рішення Конституційного Суду України №15-рп/2000 від 14.12.2000 у справі № 1-31/2000 про порядок виконання рішень Конституційного Суду України).
Відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774-VIII, який відповідно до Прикінцевих положень цього Закону, набрав чинності з 01.01.2017, у частині сьомій статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" слова і цифри "у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року" замінено словами і цифрами "по 31 грудня 2017 року". Однак, буквальне розуміння змін внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774-VIII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016 дозволяє стверджувати, що у Законі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" відсутня частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр є нереалізованими.
Це означає, що протягом 2017 року ст.43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" також не передбачала положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.
Отже, внесені Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774 до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Таким чином, саме з 20.12.2016 стаття 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" не передбачає положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.
Даний висновок узгоджується з позицією, що викладена в постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі № 522/16882/17, від 31.01.2019 у справі №638/6363/17, від 12.03.2019 у справі №522/3049/17, від 15.04.2019 у справі № 522/16973/17, від 08.08.2019у справі № 522/3271/17, від 10.10.2019 у справі № 522/22798/17, від 23.06.2020 у справі №686/24928/16-а, від 09.02.2021 №1640/2500/18, від 21.12.2021 у справі №120/3552/21-а.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як встановлено судом, Головним управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 11.03.2021 у справі №460/15780/21, проведено перерахунок пенсії виходячи з розрахунку 70% сум грошового забезпечення з обмеженням її граничним розміром. Відповідачем враховано максимально допустимий розмір пенсії станом на 01.05.2022 в сумі 19 340,00 грн.
Проте, з 01.12.2019 виплата перерахованої пенсії також повинна здійснюватися без її обмеженням граничним розміром, позаяк, як було зазначено судом, Конституційний Суд України Рішенням від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ від 09.04.1992 зі змінами, а саме ч.7 ст.43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Крім того, суд зауважує, що відповідно до ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Таким чином, обставини щодо наявності у позивача права на отримання пенсії в розмірі 76% відповідних сум грошового забезпечення встановлені рішенням суду у адміністративній справі №460/4982/20 та відповідно до ч.4 ст.78 КАС України не потребують доказування при розгляді цієї адміністративної справи.
Крім того, в зазначеному судовому рішенні зазначена дата, з якої здійснюється перерахунок та виплата пенсії у розмірі 76% відповідних сум грошового забезпечення - з 01.01.2016, при цьому не встановлена будь-яка кінцева або гранична дата, до якої діє право позивача у визначеному розмірі, а тому висновки суду щодо відсоткового значення пенсії позивача є обов'язковими для відповідача не лише в межах судової справи №460/4982/20, але й під час виникнення/існування інших правовідносин, які пов'язані з пенсійним забезпеченням позивача у майбутньому.
Відтак, при проведенні перерахунку пенсії позивача з 01.12.2019 відповідач мав застосувати 76% відповідних сум грошового забезпечення на виконання рішення суду від 11.03.2022 у справі №460/15780/21 на підставі довідки виданої Державною установою “Територіальне медичне об'єднання МВС України по Рівненській області” Міністерства внутрішніх справ України про розмір грошового забезпечення від 17.05.2021 №79.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За наведеного, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд присуджує на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 992,40 грн.
Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії призначеної ОСОБА_1 з 76% до 70% сум грошового забезпечення та застосування обмежень граничного розміру при перерахунку пенсії з 01.12.2019 на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 11.03.2022 у справі №460/15780/21.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 відповідно до рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 11.03.2022 у справі №460/15780/21, виходячи з основного розміру пенсії 76% відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Рівненській області" від 17.05.2021 №79, без обмеження максимального розміру пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, судові витрати у виді судового збору у сумі 992,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 18 липня 2022 року
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Короленка, 7,м.Рівне,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 21084076)
Суддя Н.В. Друзенко