Справа № 420/22171/21
18 липня 2022 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючої судді - Бойко О.Я.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Одеського національного технологічного університету до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про скасування наказу, припису, постанови та визнання дій протиправними вирішив адміністративний позов задовольнити.
І. Суть спору:
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за адміністративним позовом позивача, Одеського національного технологічного університету, до відповідача, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, просить:
-визнати дії Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради щодо проведення позапланової перевірки дотримання вимог містобудівного законодавства, будівельних норм, стандартів і правил Одеської національної академії харчових технологій протиправними;
-скасувати наказ №01-13/393 ДАБК Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про проведення позапланової перевірки від 28.09.2021;
-скасувати припис №351/21 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 08.10.2021;
-скасувати постанову Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради №066/21/377-вих про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 01.11.2021.
ІІ. Аргументи сторін
(а) Позиція позивача
Позивач стверджує, що застосування до нього штрафних санкцій є незаконним, оскільки він протягом 2021 року будівельні роботи з реконструкції студентського оздоровчого табору «Дружба» не проводив. Об'єкти перевірки, відносяться до незначного класу наслідків - СС1, що не вимагає отримання дозволу на проведення будівельних робіт.
Також позивач зазначав, якщо підставою для проведення позапланової перевірки є звернення фізичної особи, відповідач повинен був отримати погодження Державної інспекції архітектури та містобудування України, якій він підконтрольний. Таким чином, у відповідача без відповідного погодження не було законних підстав для проведення позапланової перевірки.
Крім того, відповідач посилається на те, що наказ про проведення перевірки виданий з порушенням вимог законодавства, а саме - відсутнє проведення засідання комісії на підставі висновку якої приймається вказане рішення.
Також відповідач не виконав свої зобов'язання по розміщенню інформації про дату проведення позапланової перевірки.
Позивач не знав до моменту отримання постанови про існування припису та протоколу про правопорушення. Лист відповідача із зобов'язанням надати для перевірки документи він отримав через 23 дні після встановленої відповідачем дати для прибуття до Управління з вказаними документами. Відтак - у позивача не було об'єктивної можливості надати витребувані документи, а відповідач застосував штрафні санкції необґрунтовано, без врахування всіх необхідних обставин.
Перевірка була проведена за відсутності суб'єкта містобудування та його уповноваженої особи, акт перевірки та протокол не підписані уповноваженою посадовою особою.
(б) Позиція відповідача
29.12.2022 відповідач до суду надав відзив на адміністративний позов в якому заперечував проти позовних вимог, просив у задоволенні адміністративного позову відмовити.
В обґрунтування своїх заперечень проти позову зазначав, що під час проведення позапланової виїзної перевірки він встановив, що позивач за відсутності документа на право виконання будівельних робіт здійснює реконструкцію студентського оздоровчого табору «Дружба» шляхом заміни всіх несучих і огороджувальних конструктивних елементів будівлі та здійснює нове будівництво одного спального будинку з влаштуванням зовнішніх стін з піноблоків. На думку відповідача, об'єкт реконструкції відноситься до класу наслідків СС2 , що вимагає від замовника отримати дозвіл на виконання будівельних робіт.
ІІІ. Процесуальні дії у справі
13.12.2021 суд ухвалою відкрив провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.
18.01.2022 суд ухвалою, внесеною до протоколу судового засідання, зупинив провадження у справі через хворобу представника відповідача.
12.07.2022 суд у відкритому судовому засіданні ухвалою поновив провадження у справі, через неприбуття сторін на відкрите судове засідання та на підставі клопотання про представника про розгляд справи за його відсутності, відповідно до ч.9 ст.205 КАСУ продовжив розгляд справи по суті в порядку письмового провадження.
IV. Обставини, встановлені судом
У постійному користуванні позивача на підставі державного акта серії ЯЯ №205659 від 21.02.2006 перебуває земельна ділянка площею 2,7441 га, кадастровий номер 5110136900:50:003:0023 з цільовим призначенням - для експлуатації та обслуговування студентського оздоровчого табору «Дружба», за адресою : м.Одеса, вул. З.Космодем'янської, 1/3.
Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради 11.04.2019 видало позивачу в якості Замовника будівництва містобудівні умови і обмеження №01-06/63 для проєктування будівництва - реконструкція студентського оздоровчого табору «Дружба».
Відповідно до таблиці відомостей будівель і споруд генерального плану наданого до містобудівного розрахунку на реконструкцію санаторно-оздоровчого табору «Дружба» зазначено, що передбачається реконструкція реабілітаційного блоку, 3-х поверхового учбового корпусу з відкритою аудиторією, 6-ти одноповерхових спальних корпусів з однією кімнатою та проєктування двоповерхового павільйону, буфету, адміністративно-рекреаційного блоку, господарсько-побутового корпусу, господарсько-побутового корпусу з обслуговування, душові та туалети, технічний блок, 13 одноповерхових спальних корпусів з однією кімнатою, 24 одноповерхових спальних корпусів з двома кімнатами, двоповерховий спальний корпус на 24 кімнати.
28.09.2021 відповідач видав наказ про проведення позапланової перевірки на об'єкті реконструкції студентського оздоровчого табору «Дружба» за адрескою: м.Одеса, вул. З. Космедем'янської,1/3. Предмет перевірки - дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
В наказі про проведення перевірки вказано, що перевірка проводиться на підставі виявлення факту самочинного будівництва (доповідна записка вх. №01-18/406-и/в від 27.09.2021 (а.с.48)).
01.10.2021 позивач отримав від відповідача лист від 28.09.2021, в якому контролюючий орган повідомляв про проведення позапланової перевірки реконструкції студентського оздоровчого табору «Дружба», вимагав надати:
1.Правовстановлюючі документи на об'єкт нерухомості та земельну ділянку,
2.Технічну інвентаризацію об'єкту нерухомості
3.Проектну документацію на реконструкцію об'єктів;
4.Дозвільні документи на виконання будівельних робіт.
Також в листі вказано, що, враховуючи зазначене, необхідно прибути до Управління 05.09.2021 на 10-00 год. за адресою відповідача (а.с.9).
За результатами перевірки відповідач склав:
- акт щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 08.10.2021 №000691;
- протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 08.10.2021(а.с.60-61).
- припис від 08.10.2021 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, в якому відповідач вимагав усунути порушення у термін до 08.12.2021 шляхом отримання права на виконання будівельних робіт (а.с.62-63)
В акті перевірки відповідач зазначив, що під час виїзду на місце за адресою об'єкта перевірки він встановив факт проведення будівельних робіт з реконструкції студентського оздоровчого табору «Дружба», шляхом здійснення реконструкції 5-ти одноповерхових існуючих будинків відпочинку шляхом заміни всіх несучих стін і огороджувальних конструктивних елементів будівлі та здійснюється нове будівництво одного спального будинку з влаштуванням зовнішніх стін з піноблоків. Вказані об'єкти відносяться до класу наслідків СС2 . Тому на виконання будівельних робіт щодо них необхідно отримати дозвіл, який у позивача відсутній. Так, проектна документація на проведення будівельних робіт та дозвільні документи під час проведення перевірки не надані (а.с.50-59).
01.11.2021 відповідач виніс постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №066/21/377, яким за порушення ч.1 ст.37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п.13 Порядку здійснення підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою КМУ №466 від 13.04.2011 накладений штраф у сумі 880 230 грн. (а.с.12-14).
Наказом Міністерства освіти і науки України №918 від 18.08.2021 позивач Одеська національна академія харчових технологій переіменований на Одеський національний технологічний університет (а.с.116).
V. Джерела права та висновки суду.
Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить до задоволення. Свій висновок вмотивовує наступним чином.
Зміст даних спірних правовідносин становить вирішення питання щодо існування законних підстав для застосування штрафних санкцій до позивача. В цьому контексті суду необхідно надати відповідь на питання чи виконував будівельні роботи позивач з порушенням законодавства у сфері містобудівної діяльності. Зокрема, чи належать об'єкт реконструкції до об'єктів з середніми (СС2) та відповідно - чи виникає обов'язок у позивача отримати дозвіл на виконання будівельних робіт.
Крім того, позивач скаржиться на порушення відповідачем процедури щодо призначення та проведення позапланової перевірки, дотримання якої необхідно суду встановити.
Щодо підстав проведення перевірки та дотримання процедури під час її проведення та оформлення висновків
Відповідач у наказі про проведення перевірки посилається на підставу її проведення - на п.7, 7-1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю отриманих. Тобто на звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності
Відповідно до абз. п'ятого ч.1 ст.6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» №877-V від 05.04.2007 (далі - Закон №877-V): «Підставами для здійснення позапланових заходів є: […] звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу».
Згідно з п.11 ст.4 Закону №877-V: «Плановий чи позаплановий захід щодо суб'єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи - підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи».
Згідно з п.21 Постанови КМУ від 23.05.2011 №553 «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» (далі - Порядок №553) : «Якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням».
Відповідно до п.7 Порядку №553: «Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є:
подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;
необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;
виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;
перевірка виконання суб'єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;
вимога головного інспектора будівельного нагляду ДІАМ про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом;
звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;
вимога правоохоронних органів щодо проведення перевірки, складена на підставі ухвали слідчого судді.
Під час проведення позапланової перевірки підлягають контролю виключно питання, які стали підставою для проведення такої перевірки.
Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів.
Повторне проведення позапланової перевірки за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для раніше проведеної позапланової перевірки об'єкта будівництва чи суб'єкта містобудування, забороняється, крім випадків невиконання вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки».
Відповідно до п.7-1 Порядку №553: «З метою розгляду отриманих звернень фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності (далі - звернення) при органі державного архітектурно-будівельного контролю утворюється комісія щодо розгляду звернень у сфері містобудівної діяльності (далі - комісія).
Комісія здійснює колегіальний розгляд звернень фізичних чи юридичних осіб.
Керівник органу державного архітектурно-будівельного контролю затверджує склад комісії та визначає її чисельність.
До складу комісії входять посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Комісія розглядає звернення протягом десяти робочих днів з дати їх надходження.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю не пізніше ніж за чотири дні до дня розгляду заяви повідомляє заявнику та замовнику про час і місце засідання Комісії шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті зазначеного органу та додатково телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у зверненні) або з використанням електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у зверненні, доданих до нього документах).
Розгляд звернень здійснюється за участю заявника та замовника або їх представників.
Заявник, замовник та/або їх представники мають право надавати пояснення та подавати додаткові матеріали з питань, зазначених у зверненні, з обов'язковим відображенням відповідної інформації у протоколі.
У разі неявки замовника або його представника після належного їх повідомлення у спосіб, визначений абзацом шостим цього пункту, заява розглядається без його участі.
У разі неявки заявника розгляд заяви переноситься на іншу дату, про що замовник і заявник повідомляються у спосіб, визначений абзацом шостим цього пункту. У разі повторної неявки заява залишається без розгляду.
За результатами розгляду звернення комісія шляхом голосування приймає рішення, що оформлюється відповідним висновком.
Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше половини персонального складу комісії. У разі рівного розподілу голосів голос голови комісії є вирішальним.
Висновок комісії повинен обов'язково містити:
дату та місце проведення засідання комісії;
склад комісії, що здійснювала розгляд звернення, та результати голосування (“за”, “проти” чи “утримався”);
реквізити та суть звернення;
рекомендацію органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо обґрунтованості або необґрунтованості позапланової перевірки, а також необхідності її проведення на підставі звернення.
З урахуванням рекомендацій, наведених у висновку комісії, видається наказ за підписом керівника або уповноваженого заступника керівника органу державного архітектурно-будівельного контролю про проведення позапланової перевірки».
Пункт 12 Порядку №553 встановлює обов'язок для посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю ознайомлювати суб'єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема за допомогою електронного кабінету, у строки, передбачені законодавством; надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв'язку, зокрема електронного кабінету, або вручати особисто під розписку керівнику суб'єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку.
В пункті 18 Порядку №553 Керівникові кожного суб'єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.
Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.
Завірена належним чином копія акта, складеного посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами проведеної на об'єкті будівництва перевірки, щодо невиконання приписів, виданих органом державного архітектурно-будівельного контролю генеральному підряднику (підряднику), стосовно порушень вимог нормативно-правових актів, будівельних норм та нормативних документів у сфері містобудівної діяльності, затверджених проектних рішень під час будівництва об'єктів та/або зупинення підготовчих та будівельних робіт надсилається до апарату ДІАМ як органу ліцензування для прийняття відповідного рішення.
Отже на підставі сукупного аналізу процитованих вище норм права суд робить висновок про існування у відповідача обов'язку:
- утворити комісію, що здійснює колегіальний розгляд звернення фізичної або юридичної особи та призначити проведення позапланової перевірки тільки на підставі висновку комісії з рекомендацією про таке проведення;
- отримати погодження центрального органу виконавчої влади на проведення позапланової перевірки;
- надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв'язку, зокрема електронного кабінету, або вручати особисто під розписку керівнику суб'єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку;
- проводити позаплановий захід в присутності керівника або уповноваженої особи суб'єкта містобудування;
- ознайомлювати суб'єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема за допомогою електронного кабінету, у строки, передбачені законодавством;
- надсилати акт та припис суб'єкту містобудування рекомендованим листом.
Відповідач не надав жодного доказу на підтвердження виконання ним усіх перелічених вище обов'язків. Таким чином, суд робить висновок, що відповідач не дотримувався встановленої законом процедури для призначення та проведення позапланової перевірки. А також, що у нього не було законних підстав для її проведення.
Щодо суті правопорушень
Позиція відповідача полягає в тому, що об'єкт реконструкції відноситься до класу наслідків СС2 , що вимагає від замовника отримати дозвіл на виконання будівельних робіт.
Згідно з ч.1 ст.37 Закону України «Про регулювння містобудівної діяльності» : «Право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля", підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт».
Відповідно до ст.32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 №3038-VI: «Клас наслідків (відповідальності) будівель і споруд (далі - клас наслідків) - це характеристика рівня можливої небезпеки для здоров'я і життя людей, які постійно або періодично перебуватимуть на об'єкті або які знаходитимуться зовні такого об'єкта, матеріальних збитків чи соціальних втрат, пов'язаних із припиненням експлуатації або з втратою цілісності об'єкта.
2.Клас наслідків визначається відповідно до вимог будівельних норм і правил, затверджених згідно із законодавством.
3.Клас наслідків визначається для кожного об'єкта - будинку, будівлі, споруди будь-якого призначення, їхніх частин, лінійних об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури, у тому числі тих, що належать до складу комплексу (будови).
4.До складу комплексу (будови) можуть належати об'єкти, будівництво яких здійснюється за єдиною проектно-кошторисною документацією.
5.Усі об'єкти поділяються за такими класами наслідків (відповідальності):
незначні наслідки - СС1;
середні наслідки - СС2;
значні наслідки - СС3.
До незначних наслідків (СС1) не можуть бути віднесені об'єкти:
характеристики можливих наслідків від відмови (стану об'єкта, при якому неможливо використовувати його або складову частину за функціональним призначенням) яких перевищують:
рівень можливої небезпеки для здоров'я і життя людей, які постійно перебуватимуть на об'єкті, - 50 осіб;
рівень можливої небезпеки для здоров'я і життя людей, які періодично перебуватимуть на об'єкті, - 100 осіб;
рівень матеріальних збитків чи соціальних втрат, пов'язаних із припиненням експлуатації або з втратою цілісності об'єкта, - 2500 мінімальних заробітних плат (до розрахунку збитків не включаються збитки замовників будівництва, які будують об'єкти без залучення коштів державного або місцевого бюджетів, кредитних коштів, наданих під державні гарантії, коштів державних та комунальних підприємств, бюджетних установ);
пам'ятки культурної спадщини національного та місцевого значення, визначені відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини";
нове будівництво яких здійснюється в охоронній зоні пам'яток культурної спадщини національного та місцевого значення (розміри охоронної зони визначаються відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини");
об'єкти підвищеної небезпеки, ідентифіковані відповідно до Закону України "Про об'єкти підвищеної небезпеки";
житлові будинки понад чотири поверхи;
об'єкти, які підлягають оцінці впливу на довкілля відповідно до Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" (крім об'єктів, які виробляють електричну енергію з енергії вітру, за умови позитивного висновку уповноваженого органу з оцінки впливу на довкілля).
До значних наслідків (СС3) відносяться такі об'єкти:
пам'ятки культурної спадщини, визначені відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини";
об'єкти підвищеної небезпеки, ідентифіковані відповідно до Закону України "Про об'єкти підвищеної небезпеки";
житлові, громадські або багатофункціональні будівлі заввишки понад 100 метрів та/або з рівнем можливої небезпеки для здоров'я і життя людей понад 400 осіб, які постійно перебувають на об'єкті.
6.Віднесення об'єкта до певного класу наслідків (відповідальності) здійснюється проектною організацією за погодженням із замовником будівництва.
Об'єкту присвоюється найвищий клас наслідків (відповідальності) за одним із критеріїв, встановлених частиною п'ятою цієї статті.
7.Правильність визначення класу наслідків (відповідальності) перевіряється під час проведення експертизи проектів, якщо здійснення такої експертизи є обов'язковим відповідно до закону.
8.Під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю на об'єктах самочинного будівництва клас наслідків таких об'єктів визначається самостійно відповідними органами державного архітектурно-будівельного контролю або із залученням експертної організації чи експерта, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат».
Впродовж розгляду справи відповідач не довів, що об'єкти реконструкції відносяться до класу наслідків СС2, що вимагає від замовника отримати дозвіл на виконання будівельних робіт.
З огляду на дані таблиці відомостей будівель і споруд генерального плану, наданого до містобудівного розрахунку на реконструкцію санаторно-оздоровчого табору «Дружба», на які посилається сам відповідач, об'єктами реконструкції є в основному одноповерхові одно-двокімнатні будиночки, а також адміністративно-господарські приміщення висота яких не перевищує 3-х поверхів.
Таким чином, суд робить висновок про недоведення відповідачем порушення з боку позивача законодавства у сфері містобудівної діяльності.
VI. Судові витрати
При поданні позовної заяви до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі судовий збір у сумі 9080 (дев'ять тисяч вісімдесят), 00 грн. (а.с.8).
З урахуванням висновку суду про задоволення позову, а також на підставі ч.1 ст.139 КАС України суд робить висновок, що судовий збір належить до стягнення на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст 2, 139, 244-246 КАС України, суд -
1.Адміністративний позов задовольнити.
2.Визнати дії Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради щодо проведення позапланової перевірки дотримання вимог містобудівного законодавства, будівельних норм, стандартів і правил Одеської національної академії харчових технологій протиправними.
3.Скасувати наказ №01-13/393 ДАБК Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про проведення позапланової перевірки від 28.09.2021.
4.Скасувати припис №351/21 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 08.10.2021.
5.Скасувати постанову Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради №066/21/377-вих про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 01.11.2021.
6.Стягнути з Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 40199728; 650096, м.Одеса, вул. Черняховського, 6) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Одеської національної академії харчових технологій (код ЄДРПОУ 02071062; 65039, м.Одеса, вул. Канатна, 112) судовий збір у сумі 9080 (дев'ять тисяч вісімдесят), 00 грн.
Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом тридцяти днів. Оскільки справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Оксана БОЙКО