Справа №380/9100/22
про відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі
18 липня 2022 року
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Сасевич О.М., перевіривши матеріали позовної заяви адвоката Голованя Ігоря Володимировича в інтересах ОСОБА_1 до 7 прикордонного Карпатського загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання протиправним і скасування рішення, -
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 до начальника 3 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби «Рава-Руська» 7 прикордонного Карпатського загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України Головченко Івана Олександровича із вимогою визнати протиправним і скасувати рішення начальника 3 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби «Рава-Руська» 7 прикордонного Карпатського загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України Івана Олександровича Головченка від 28.05.2022 про відмову у перетинанні державного кордону на виїзд з України громадянину України ОСОБА_1 .
Ухвалою судді від 05.07.2022 року позовну заяву було залишено без руху, а позивачу надано строк для усунення її недоліків.
12.07.2022 року від представника позивача на адресу суду надійшла позовна заява в новій редакції, до якої він долучив свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та в якій уточнив відповідача у справі.
Розглянувши матеріали позовної заяви суддя з'ясував, що позовна заява подана особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.
Згідно правил статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (предметна юрисдикція) та статей 25-27 КАС України (територіальна юрисдикція), справа підлягає розгляду Львівським окружним адміністративним судом.
Зазначена позовна заява подана з додержанням вимог статей 159-161 КАС України. При цьому, відсутні підстави, визначені статтями 169-170 КАС України для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження у справі.
Частиною 1 статті 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині 4 статті 257 КАС України (частина 2 статті 257 КАС України).
Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суддя вважає за можливе прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.
У відповідності до частин 2, 6 статті 12 КАС України та оцінюючи, перелічені у частині 3 статті 257 КАС України критерії, які суд враховує при прийнятті питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження, суддя дійшов висновку, що ця справа може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами.
Щодо клопотання представника позивача про здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження суд зазначає наступне.
Як передбачено пунктом 20 частини першої статті 4 КАС України, адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Частиною 2 статті 12 КАС України передбачено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Відповідно до частини 1 статті 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Згідно із частиною 3 статті 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
У відповідності до норм частини 4, 5 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Суд має відмовити у розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження або постановити ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, якщо після прийняття судом до розгляду заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог або зміну предмета позову справа підпадає під дію частини четвертої цієї статті.
Крім того, частиною четвертою статті 12 КАС України встановлено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»; щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Вищенаведений перелік справ, які належить розглядати виключно у порядку загального позовного провадження, визначений частиною четвертою статті 12 та частиною четвертою статті 257 КАС України, є вичерпним, а отже будь-які інші справи, у спорах, не встановлених цим переліком можуть розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження.
Як слідує з матеріалів справи, предметом даного позову є визнання протиправним та скасування рішення про відмову у перетинанні державного кордону на виїзд з України, що не підпадає під жодну з підстав, визначених частинами 4, 5 статті 257 КАС України, згідно яких дана справа не може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.
Суддя зазначає, що подане клопотання не містять належних обґрунтувань щодо необхідності проведення розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Окрім цього, суддя звертає увагу на те, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження жодним чином не нівелює обов'язок суду всебічно та у повному обсязі дослідити всі обставини справи, надавши їм належну правову оцінку.
Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Ахеп v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява №64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Враховуючи предмет спору, характер спірних правовідносин, кількість учасників, категорію справи та обсяг наданих доказів, а також беручи до уваги ту обставину, що дана справа не входить до переліку справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, суддя дійшов висновку про незначну складність цієї справи та можливість її розгляду у порядку спрощеного позовного провадження.
Таким чином, враховуючи вищевикладене та з огляду на відсутність належних обґрунтувань на підтвердження заявленого клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначення підготовчого засідання, суддя вважає таке необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст.4, 12, 19, 166, 171, 180, 241-243, 248, 257, 261-263, пп. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідні положення КАС України, суддя, -
у задоволенні клопотання представника позивача про здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження відмовити.
Прийняти позовну заяву адвоката Голованя Ігоря Володимировича в інтересах ОСОБА_1 до 7 прикордонного Карпатського загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання протиправним і скасування рішення до розгляду і відкрити провадження.
Справу розглядати в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами.
Встановити відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення копії даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Відповідно до вимог ч.3 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України).
Роз'яснити сторонам, що позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач заперечення у строк протягом п'яти днів з дня отримання відзиву або відповіді на відзив.
Відповідно до ч.4 ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Встановити відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Роз'яснити учасникам справи, що відповідно до ч. 1 ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Роз'яснити учасникам справи, що відповідно до ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву (ч.7 ст.262, ч.1 ст.259 Кодексу адміністративного судочинства України).
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://adm.lv.court.gov.ua/sud1370/.
Копію ухвали направити учасникам справи, разом з інформацією про їхні процесуальні права та обов'язки.
Справа розглядатиметься суддею одноособово.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Суддя Сасевич О.М.