справа № 380/13894/21
з питань залишення без розгляду заяви про уточнення
(збільшення) позовних вимог
12 липня 2022 року
м.Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Сакалоша В.М.,
за участю секретаря судового засідання Наум'як Х.О.,
представника позивача Семиренка П.Я.,
представника відповідача Наумець А.Г.,
розглянувши у відкритому підготовчму засіданні клопотання про повернення позивачу заяви про уточнення (збільшення) позовних вимог за позовом Приватного акціонерного товариства «ІРОКС» до Львівської міської ради, третя особа на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕРТИКАЛЬ ІНВЕСТ ГРУП» про визнання протиправним та скасування ухвали (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог),-
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «ІРОКС» до Львівської міської ради, третя особа на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕРТИКАЛЬ ІНВЕСТ ГРУП», з вимогами:
Визнати протиправною та скасувати ухвалу Львівської міської ради № 467 від 25.03.2021 року «Про надання ТзОВ «ВЕРТИКАЛЬ ІНВЕСТ ГРУП» дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вулиці Залізничній 7».
Визнати протиправною та скасувати ухвалу Львівської міської ради № 468 від 25.03.2021 року «Про надання ТзОВ «ВЕРТИКАЛЬ ІНВЕСТ ГРУП» дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вулиці Залізничній 7».
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської міської ради на користь Приватного акціонерного товариства «Ірокс» судовий збір в сумі 4 571 (чотири тисячі сімсот п'ятдесят один) 00 грн.
Ухвалою від 26.07.2021 суддя прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Ухвалою від 04.10.2021 суддя перейшов з спрощеного провадження в загальне позовне провадження та призначив підготовче засідання.
Від представника відповідача надійшло клопотання про повернення позивачу заяви про уточнення (збільшення) позовних вимог. Заява обгрунтована тим, що відповідач вважає, що цією заявою позивач по суті додав нову вимогу, а саме вимогу про визнання протиправною та скасування ухвали №468 від 25.03.2021. Крім того зазначає, що за час розгляду справи №380/10198/21 позивач не скористався своїм правом подання заяви про зміну підстав позову, яка передбачено ст.47 КАС України. Позивач у своїх поясненнях не наведено підстав пропуску строку для звернення до суду із позовною заявою про скасування ухвали Львівської міської ради, а оскільки позивачу було відомо про спірну ухвалу з 24.06.2021 року, то такий строк закінчився після спливу шести місяців, тобто у грудні 2021 року.
В судовому засіданні представник позивача просив відмовити у задоволенні клопотання, представник відповідача просив клопотання задовольнити.
Вирішуючи відповідну заяву представника відповідача, суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Конституційний Суд України у рішенні від 14 грудня 2011 року №19-рп/2011 підкреслив значущість положень статті 55 Конституції України щодо захисту кожним у судовому порядку своїх прав і свобод від будь-яких рішень, дій чи бездіяльності органів влади, посадових і службових осіб, а також стосовно неможливості відмови у правосудді.
У цьому ж рішенні Конституційний Суд України зазначав, що особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.
Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого вказаним Кодексом або іншими законами.
Судом встановлено, що позивач дізнався про порушення своїх прав та законних інтересів у зв'язку з прийняттям оскаржуваної ухвали ЛМР від 25.03.2021 року № 468 позивач довідався в лютому 2022р. після подання відповідачем додаткових письмових пояснень та доданих до них документів. А саме позивачу лише у лютому 2022 року стали відомі обставини, за яких відповідачем була прийнята вказана ухвала, зокрема щодо дефектності (недостатності) документів поданих ТзОВ «Вертикаль Інвест Груп» до Львівської міської ради та порушення відповідачем самої процедури розпорядження земельними ділянками.
Окрім того судом встановлено, що третьою особою разом із заявами фактично подані однакові пакети документів, зокрема правовстановлюючі документи на об'єкти нерухомого майна, на підставі яких відповідачем прийняті оскаржувані ухвали № 467 від 25.03.2021р. та №468 від 25.03.2021р.
За змістом принципу диспозитивності адміністративного судочинства, закріпленого у статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Дія 97" проти України” від 21 жовтня 2010 року).
Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 жовтня 2020 року у справі № 369/10789/14-ц (провадження № 14-703цс19), застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідками.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Відповідно до ч.1 ст. 47 КАС України крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися вії позову.
Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшив розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо спразі розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимог позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист йог: порушених прав та інтересів:
Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи:
-заміна одних позовних вимог іншими;
-доповнення позовних вимог новими;
-вилучення деяких із позовних вимог;
-пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.
На відміну від викладеного, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Водночас не вважаються зміною підстав позову:
доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин;
зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.
Зазначений висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносини наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справ: №924/1473/15 (провадження № 12-15гс19) та підтриманий у постанові Верховного Суду від . 5 жовтня 2020 року у справі № 922/2575/19.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 44 КАС України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Заява про залишення позову без розгляду може бути подана лише до початку розгляду справи по суті ( ч.2 ст. 240 КАС України).
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо надійшла заява позивача про залишення позову без розгляду.
Згідно ч. 3 ст. 240 КАС України про залишення позову без розгляду суд постановляє ухвалу.
З наведеного вбачається, що подана позивачем заява про зміну (збільшення) позовних вимог за своїм змістом є заявою про зміну предмета позову, при цьому підстави, на які покликається позивач у своїй позовній заяві залишаються незмінними та вбачається відмінність між собою підстав для позову, що розглядався в межах справи № 380/10198/21, та позову, що перебуває на розгляді цього складу суду.
Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для залишення заяви про учотнення (збільшлення) позовних вимог без розгляду, а тому у задоволенні клопотання представника відповідача про повернення заяви без розгляду необхідно відмовити повністю.
Керуючись статтями 121, 123, 243, 248, 256 КАС України, суд
У задоволенні клопотання про повернення позивачу заяви про уточнення (збільшення) позовних вимог - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Львівський окружний адміністративний суд.
Повний текст ухвали складено та підписано 15.07.2022.
Суддя В.М. Сакалош