18 липня 2022 року
справа №380/7943/22
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лунь З.І. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, м.Львів, вул.Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885), в якому із урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 13.06.2022 просить суд:
-визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про не призначення ОСОБА_1 пенсії по ІІІ групі інвалідності в наслідок професійного захворювання з 12.03.2021 в розмірі 50% пенсії за віком;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести ОСОБА_1 з 12.03.2021 перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», зарахувавши до пільгового страхового стажу період роботи у Відокремленому підрозділі «Шахта «Межирічанська» Державного підприємства «Львіввугілля» з 01.03.2020 по 02.02.2021.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що йому була призначена пенсія з 12.03.2021 по ІІІ групі інвалідності. Після призначення пенсії позивачу стало відомо, що період роботи з 01.03.2020 по 02.02.2021 у Відокремленому підрозділі «Шахта «Межирічанська» Державного підприємства «Львіввугілля» не зараховано до страхового стажу та до стажу роботи з шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і в пільгових розмірах, оскільки відсутня сплата страхових внесків. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, оскільки за порушення встановленого порядку нарахування, обчислення та порушення строків сплати страхових внесків передбачено відповідальність страхувальника, а не працівника. У зв'язку з вищенаведеним просить адміністративний позов задовольнити повністю.
Ухвалою суду від 01.06.2022 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу п'ятиденний строк для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали, з дати отримання копії ухвали. У встановлений судом строк позивач вимог ухвали суду.
Ухвалою від 14.06.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін та запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання зазначеної ухвали, надати (надіслати) суду відзив на позов, а також всі письмові та електронні докази.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову. Відзив обґрунтований тим, що страховий стаж позивача, обчислений по 02.02.2021 (по дату сплати страхових внесків роботодавцем згідно «Індивідуальних відомостей про застраховану особу» Форми ОК-5), становить 20років 11місяців 25днів, в тому числі пільговий стаж за Списком №1 -16років 00місяців 00 днів, з них 02 місяці 06 днів - навчання за фахом. Водночас зазначає, що позивачу здійснено перерахунок пенсії по інвалідності у розмірі пенсії за віком з 01.05.2022 відповідно до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» на підставі поданої позивачем заяви від 06.05.2022 та зараховано до страхового стажу, до стажу роботи за Списком №1 з повним робочим днем під землею періоди роботи з 01.03.2020 по 02.02.2021 у Відокремленому підрозділі «Шахта «Межирічанська» Державного підприємства «Львіввугілля». На думку відповідача, вимоги позивача є безпідставними та необгрунтованими, а тому просить відмовити у задоволенні позову повністю.
Інших заяв по суті справи до суду не надходило.
Суд встановив таке.
Позивач, ОСОБА_1 , отримує пенсію по ІІІ групі інвалідності у розмірі 50% пенсії за віком, у відповідності до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Позивач має понад 20 років страхового стажу, з них понад 16 років стажу, зайнятих повний робочий день на роботах з шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад та показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, що підтверджується записами з трудової книжки від 22.11.1996 серії НОМЕР_2 .
Після призначення пенсії позивачу стало відомо, що період з 01.03.2020 по 02.02.2021 у Відокремленому підрозділі «Шахта «Межирічанська» Державного підприємства «Львіввугілля» не зараховано до страхового стажу та до стажу роботи з шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і в пільгових розмірах, у зв'язку з відсутністю сплати страхових внесків.
У квітні 2021року позивач звернувся до відповідача з заявою щодо обчислення розміру пенсії відповідно до ст.8 Закону «Про підвищення престижності шахтарської праці».
Розглянувши заяву позивача, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області у листі від 15.06.2022 за №7237-6905/3-52/8-1300/21 повідомило, що рішення щодо призначення пенсії приймається без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Вважаючи дії відповідача щодо відмови у зарахуванні до загального та пільгового страхового стажу за Списком №1 відповідного періоду роботи позивача у Відокремленому підрозділі «Шахта «Межирічанська» Державного підприємства «Львіввугілля» та перерахунку пенсії за відповідним розміром згідно з Законом України «Про підвищення престижності шахтарської праці» протиправними та такими, що порушують його права, позивач за його захистом звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи даний спір, суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.
Закон України від 09.07.2003 №1058-IV (далі Закон №1058-IV) «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону №1058-IV, пенсія по інвалідності залежно від групи інвалідності призначається в таких розмірах: особам з інвалідністю I групи - 100 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю II групи - 90 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю III групи - 50 відсотків пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону.
Згідно з ст. 8 Закону України від 02.09.2018 №345-IV «Про підвищення престижності шахтарської праці» (далі Закон №345-IV), мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Відповідно до абз. 3 ч.1 ст. 28 Закону №1058-IV, мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Як встановлено ст. 62 Закону України від 05.11.1991 №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі Закон №1788-ХІІ), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12 червня 1993 року № 637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, за відсутності її або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, а також архівними установами.
Згідно із записами в трудовій книжці від 22.11.1996 серії НОМЕР_2 від 30.07.2002, ОСОБА_1 з 09.12.2003 прийнятий на роботу у Шахту «Межирічанська» Державного підприємства «Львіввугілля» гірничим монтажником з повним робочим днем в шахті; переведений гірничном майстром на цій ділянці з повним робочим днем на підземних роботах (01.04.2014); звільнення у зв'язку виявленою невідповідністю працівника займаній посаді внаслідок стану здоров'я, п. 2 ст. 40 КЗпП України з виплатою вихідної та одноразової допомоги згідно чинного законодавства (02.02.2021).
У трудовій книжці проставлена відмітка ВП «Шахта «Межирічанська» Державного підприємства «Львіввугілля» про те що, підтверджено право позивача на пільгове пенсійне забезпечення за списком №1 за результатами атестації (наказ від 16.12.2019 №575). Отже у позивача належно оформлена трудова книжка і відсутні підстави для відмови у зарахуванні період роботи з 01.03.2020 по 02.02.2021 у ВП «Шахта «Межирічанська» ДП «Львіввугілля» до страхового стажу та до стажу роботи з шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і в пільгових розмірах. Таким чином, позивачем надано всі необхідні документи, що підтверджують його пільговий стаж роботи за період 2020 по 2021роки.
Отже, суд визнає протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови позивачу у призначенні йому пенсії по ІІІ групі інвалідності в наслідок професійного захворювання з 12.03.2021 в розмірі 50% пенсії за віком.
Щодо доводів відповідача, що несплата страхових внесків виключає можливість включення спірного періоду до страхового стажу позивача, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону №1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно з ст. 1 Закону №1058-IV, страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до ч. 4-5 ст. 20 Закону №1058-IV, сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду - суб'єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення.
Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків.
Відповідно до ст. 1 Закону №1058-IV, страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
Статтею 106 Закону №1058-IV передбачено відповідальність страхувальника за порушення вимог, передбачених статтею 20 цього Закону.
За загальним правилом, несвоєчасна сплата підприємством страхових внесків, за умови підтвердження роботи особи на такому підприємстві, отримання заробітної плати та утримання з неї єдиного соціального внеску, не повинна порушувати законні права та інтереси позивача, зокрема, порушувати його право на належне пенсійне забезпечення, оскільки обов'язок своєчасної сплати страхових внесків до пенсійного фонду покладено на роботодавця, а тому їх несплата не може позбавляти працівників права на зарахування періоду роботи до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 30.09.2019 у справі № 316/1392/16-а, від 27.03.2018 у справі № 208/6680/16-а, від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а, від 20.03.2019 у справі № 688/947/17, яка в силу приписів ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України враховується судом при вирішенні спірних правовідносин.
Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку, що обов'язок по сплаті страхових внесків покладено на страхувальника, а саме Відокремленого підрозділу«Шахта «Межирічанська» Державного підприємства «Львіввугілля».
Позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для незарахування до страхового стажу при призначенні пенсії позивачу періоду його роботи.
Отже, відсутність відомостей про сплату страхових внесків для нарахування пенсії не є підставою для незарахування періодів роботи у Відокремленому підрозділі «Шахта «Межирічанська» Державного підприємства «Львіввугілля» через несплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
До таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 01 березня 2021 року, справа № 423/757/17 та у постанові від 31 березня 2021 року справа № 242/5696/16-а.
За таких обставин, враховуючи те, що відповідачем неправомірно не зараховано спірного періоду роботи, порушені права позивача підлягають відновленню судом у спосіб зобов'язати відповідача зарахувати до пільгового (підземного) та страхового стажу позивача період роботи з 01.03.2020 по 02.02.2021 у Відокремленому підрозділі «Шахта «Межирічанська» Державного підприємства «Львіввугілля».
При цьому, враховуючи, що пенсія позивача уже була призначена без зарахування спірного періоду та у зв'язку із задоволенням позовної вимоги про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до страхового стажу, спірний період роботи позивача, суд вважає за необхідне для повного відновлення порушених прав зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача з дати призначення пенсії.
Щодо строку звернення до суду суд зазначає наступне.
Згідно з ч.1 та ч.2 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Право на соціальний захист відноситься до основоположних прав і свобод, які гарантуються державною і, за жодних умов не можуть бути скасовані, а їх обмеження не допускається, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Відповідно до ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії; нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Системний аналіз даної статті дає підстави для висновку, що у ній містяться два строкових обмеження стосовно виплат пенсії за минулий час: три роки - для особи, яка не отримувала нараховану пенсію з власної вини; без обмеження строку - для особи, яка не отримувала нараховану пенсію з вини відповідного суб'єкта владних повноважень.
Оскільки, судом встановлено, що виплата позивачу пенсії за період з 01.03.2020 по 02.02.2021 є наслідком протиправних дій суб'єкта владних повноважень - ГУ ПФУ у Львівській області, то відповідно до спірних правовідносин має застосовується друга умова - виплата пенсії за минулий час без обмеження строку.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.04.2018 у справі №646/6250/17 та від 19.06.2018 у справі №646/6250/17.
Відтак, суд дійшов висновку, що позивачем строки звернення до суду з даним позовом не пропущено.
Також відповідно до позиції Конституційного Суду України, викладеної у рішенні від 15.10.2013 №8-рп/2013, у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, адміністративний позов з вимогами, пов'язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, у тому числі сум будь-яких її складових, може бути подано без обмеження будь-яким строком.
Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідачем не було заявлено відповідне клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до адміністративного суду.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сума у розмірі 992,40 грн.
Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд,
адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, м.Львів, вул.Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови у призначенні пенсії ОСОБА_1 по ІІІ групі інвалідності внаслідок професійного захворювання з 12.03.2021 в розмірі 50% пенсії за віком.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 12.03.2021 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», зарахувавши до пільгового страхового стажу період роботи у Відокремленому підрозділі «Шахта «Межирічанська» Державного підприємства «Львіввугілля» з 01.03.2020 по 02.02.2021, з урахуванням виплачених сум.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, м.Львів, вул.Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судовий збір на суму 992 (дев'ятсот дев'яносто два)грн. 40коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із врахуванням п.п15.5 п.5 розділу VII Перехідні положення КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Лунь З.І.