про залишення позовної заяви без руху
18 липня 2022 року Справа № 360/1588/22
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Ірметова О.В., перевірив матеріали позовної заяви адвоката Заботіна Віталія Вікторовича в інтересах ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
12 липня 2022 року через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов адвоката Заботіна Віталія Вікторовича в інтересах ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області, яким просив:
- визнати протиправною бездіяльність Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Луганській області щодо невиплати страхових виплат, в тому числі нарахованих, ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 );
- зобов'язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Луганській області поновити нарахування та виплату щомісячних страхових виплат ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) з грудня 2014 року на рахунок, відкритий у Акціонерному товаристві Державний ощадний банк України (№ НОМЕР_2 , мфо 304665);
- стягнути з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Луганській області на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) нараховану, але фактично не виплачену пенсію в розмірі 15654,54 грн за період з 01.06.2014 по 30.11.2014.
Представником позивача заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору у розмірі 992,40 грн. за подання до суду позовної заяви до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Луганській області.
В обгрунтування клопотання представник позивача посилався на ч.ч. 1, 2 ст. 133 КАС України, п. 2 ч. 1 ст. 5, п. 3 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір».
Також представником позивача заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду.
В обгрунтування клопотаня повилався на ч. 7 ст. 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Розглянувши матеріали адміністративного позову, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху за наступних підстав.
Згідно з пунктами 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (частина друга стаття 171 КАС України).
Перевіривши матеріали вказаного адміністративного позову, суд встановив, що позов не відповідає встановленим вимогам та містить такі недоліки.
Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачем не надано суду документ про сплату судового збору, проте заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Розглянувши заявлене клопотання, суд не знаходить підстав для його задоволення з огляду на таке.
Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 73 КАС України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 75 КАС України).
Відповідно до частини першої та третьої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Частиною 2 статті 132 КАС України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI “Про судовий збір” (далі - Закон № 3674-VI).
Частиною першою статті 8 Закону України “Про судовий збір” визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частина 2 статті 8 Закону України “Про судовий збір”).
Суд зауважує, що головною умовою для відстрочення (розстрочення/звільнення від) сплати судового збору, в розумінні частини першої статті 8 Закону України “Про судовий збір”, є саме майновий стан сторони.
Позивачем не надано суду жодних належних, допустимих та достовірних доказів його тяжкого матеріального становища та того, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік.
Окрім того, позивачем на підтвердження важкого матеріального становища не надано довідку з органу Державної податкової служби України, яка б підтверджувала наявність/відсутність доходу.
Відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті 8 Закону № 3674-VI позивачу необхідно було надати довідку з органу Державної податкової служби України про розмір його доходів за попередній календарний рік, яка підтверджує, що розмір судового збору в цій справі перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік.
Даний висновок узгоджується з позицією, що викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 листопада 2020 року у справі № 9901/77/20.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», на яку посилається представник позивача у клопотанні про відстрочення сплати судовог збору, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, позивачі - у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи.
Суд зазначає, що ст. 1195 ЦК України передбачено порядок відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.
Так, за вказаною нормою фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.
З огляду на зазначену норму, саме у цивільних справах в межах предмету оскаження - відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, є застосовчою п.2 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», за якою позивач звільняється від сплати судового збору.
З огляду на те, що представник позивача не надав суду жодного доказу щодо майнового стану, клопотання позивача є необґрунтованим та безпідставним, відтак не належить до задоволення.
Відповідно до частини 1 статті 3 Закону № 3674 судовий збір, зокрема, справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно зі статтею 4 Закону № 3674 судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; майнового - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України “Про судовий збір” за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Законом України “Про Державний бюджет України на 2022 рік” встановлено прожитковий мінімум в розрахунку на місяць для працездатних осіб у розмірі 2481 гривень з 1 січня 2022 року.
Позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру, які мають похідний характер, та одну майнову вимогу, тому позивач за подання даної позовної заяви повинен був сплатити судовий збір у розмірі 1984,80 грн.
Позивачем судовий збір не сплачено.
Щодо клопотання про поновлення строку звернення до суду, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами; для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, КАС України передбачає, що строки звернення до суду можуть встановлюватись іншими законами. Зокрема таким є Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 1105).
Так, відповідно до ч. 7 ст. 47 Закону № 1105, якщо потерпілому або особам, які мають право на одержання страхової виплати, з вини Фонду своєчасно не визначено або не виплачено суми страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку та підлягає коригуванню у зв'язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому статтею 34 Закону України "Про оплату праці".
Суд зазначає, що дана норма дійсне регулює питання строку звернення до суду щодо виплати нарахованої, але не виплачених сум страхових виплат.
Тобто, дана норма є застосовчою щодо позовних вимог щодо стягнення з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Луганській області на користь ОСОБА_1 нараховану, але фактично не виплачену пенсію в розмірі 15654,54 грн за період з 01.06.2014 по 30.11.2014 року.
Щодо строку звернення до суду з іншими позовними вимогами суд зазначає наступнею
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відтак, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Окрім того, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 1 статті 32 зазначеної Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами N 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства», пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».
Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
Страхові виплати є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому факт виплати або не виплати відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було припинено виплату страхових виплат.
Отже, з дня неотримання страхових виплат особою, якій призначені страхові виплати вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо відсутності виплати страхових виплат звернулась до органу Фонду соціального страхування із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від органу Фонду соціального страхування відповіді на подану нею заяву.
Як слідує з матеріалів позовної заяви виплату страхових виплат припинено позивачу з грудня 2014 року, отже не отримавши страхових виплат в січні 2015 року, позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів.
Адвокатський запит скеровано представником позивача до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області лише 17.02.2022, тобто після спливу строку звернення до суду, тому отримання відповіді на адвокатський запит не може вважатися датою, з якої позивачу стало відомо про порушення його прав та відповідно і поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
З урахуванням наведеного, суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19.
З огляду на зазначене, клопотання представника позивача щодо поновлення строку звернення до суду є необгрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява подана без додержання вимог статті 161 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 241, 243, 248, 256, 293, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
У задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до суду - відмовити
Позов адвоката Заботіна Віталія Вікторовича в інтересах ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Запропонувати позивачеві протягом 7 (семи) календарних днів з дня отримання цієї ухвали усунути зазначені в ухвалі недоліки позовної заяви шляхом надання до суду:
- докази в обґрунтування заявленого клопотання про відстрочення сплати судового збору або документ про сплату судового збору в дохід Державного бюджету України в розмірі 1984,80 грн. (одна тисяча дев'ятсот вісімдесят чотири гривні 80 копійок) в дохід Державного бюджету України за наступними реквізитами:
22030101 Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050):
Отримувач коштів: ГУК у Луг.обл./МТГ м.Сєвєр/22030101;
Рахунок отримувача: UA288999980313101206084012499;
Код отримувача: 37991110;
Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.);
Відомча ознака: 84 Окружні адміністративні суди
із зазначеням номеру справи;
- клопотання про поновлення строку звернення до суду, вказати інші підстави для поновлення строку.
В разі неусунення вказаних недоліків у встановлений термін позовну заяву буде повернуто позивачеві.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.
СуддяО.В. Ірметова