про залишення позовної заяви без руху
18 липня 2022 року Справа № 360/1592/22
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., розглянувши матеріали справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Луганській області про визнання протиправним та скасування наказу,
14.07.2022 до Луганського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Луганській області в якій просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції в Луганській області Григорова О.О. від 02.06.2022 № 1087 «Про покарання окремих поліцейських ГУНП в Луганській області» в частині пункту 3 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 ».
Розглянувши матеріали позовної заяви, суд дійшов такого.
Відповідно до статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
В позовній заяві позивач просить суд поновити строк звернення до суду.
В обґрунтування заяви про поновлення строку звернення до суду зазначено, що позивач ознайомилась зі спірним наказом 13.06.2022. Всі матеріали для ознайомлення з висновком службового розслідування позивачу надані лише 12.07.2022, та не було можливості та достатньо часу зібрати докази невинуватості, та останні документи мені були надані лише 13.07.2022, а 15 денний строк для подання цього позову закінчився 28.06.2022.
Розглянувши заяву про поновлення строку звернення до суду, суд зазначає.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини п'ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Частиною першою статті 123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, яка звертається до суду, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами.
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Статтею 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України визначено порядок та строки оскарження дисциплінарного стягнення, застосованого у період дії воєнного стану.
Частиною четвертою статті 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України встановлено, що поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/202 постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
В подальшому, Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.03.2022 № 133/2022, затвердженим Законом України від 14.03.2022 № 7168, продовжено строк дії воєнного стану з 05 годин 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб.
Також Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 19.04.2022 № 7300, продовжено строк дії воєнного стану з 05 годин 30 хвилин 25.04.2022 строком на 30 діб.
Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 17.05.2022 № 341/2022, продовжено строк дії воєнного стану з 05 годин 30 хвилин 25.05.2022 строком на 90 діб.
Суд зазначає, що, за загальним правилом, норми права мають забезпечувати однозначні орієнтири правомірності поведінки як суб'єктів приватного, так і публічного права, а також не повинні суперечити одна одній та мають взаємно узгоджуватись.
При цьому, завжди існує імовірність протиріч між нормами права, що є негативним явищем. Юридичною практикою вироблено декілька підходів до розв'язання протиріччя у застосуванні конкуруючих між собою норм (норми є конкуруючими у випадку ситуації, за якої вони за своїм безпосереднім змістом регулюють одну й ті ж правовідносини).
Змістовні колізії - це колізії, що виникають внаслідок часткового збігу обсягів регулювання правовідносин різними нормами права, обумовлені специфікою суспільних відносин та пов'язані з поділом норм права на загальні, спеціальні та виняткові.
Ця специфіка полягає у тому, що обидва юридичних склади відповідають фактичній ситуації, однак зрозуміло, що необхідно застосовувати більш спеціальний припис: lex specialis derogat legi generali. Загальніша норма не застосовується до тих ситуацій, в яких є ознаки, що відповідають більш спеціальній нормі.
При цьому, при наявності розбіжностей загальних і спеціальних (виняткових) норм, необхідно керуватися принципом Lex specialis (лат. - спеціальний закон, спеціальна норма), відповідно до якого при розбіжності загального і спеціального закону діє спеціальний закон, а також принципом Lex specialis derogat generali, суть якого зводиться до того, що спеціальний закон скасовує дію (для даної справи) загального закону; спеціальна норма має перевагу над загальною.
У разі якщо норми нормативних актів рівної юридичної сили містять різні моделі правового регулювання, перевагу при застосуванні слід надавати тій нормі, яка регулює вужче коло суспільних відносин, тобто є спеціальною.
Про перевагу норм lex specialis над іншими загальними нормами зазначає у своїх рішеннях і Європейський суд з прав людини (пункт 69 рішення у справі «Ніколова проти Болгарії», заява № 7888/03, пункт 15 рішення у справі «Баранкевич проти Росії», заява № 10519/03).
З аналізу наведених норм, враховуючи введення воєнного стану на момент виникнення спірних правовідносин, спеціальною нормою, яка встановлює строк оскарження спірного наказу є стаття 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, тобто застосовується 15 денний строк.
Позивач ознайомилась із спірним наказом 13.06.2022, а до суду звернулась лише 14.07.2022, тобто із пропуском 15 денного строку.
Суд звертає увагу позивача, що приписи статті 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України пов'язують перебіг строку оскарження спірного наказу з днем ознайомлення з наказом, а не з матеріалами, які стали підставою для його винесення.
Крім того, суд звертає увагу позивача на те, що Кодексом адміністративного судочинства передбачено інститут забезпечення доказів, який може бути використаний як під час звернення до суду з позовом, так і до подання позовної заяви.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що таким правом позивач не скористалась.
Отже, обставини, на які покликається позивач, не є поважними причинами пропуску строку звернення до суду, оскільки не перешкоджали зверненню до суду у встановлений строк, а тому заява про поновлення строку звернення до суд не підлягає задоволенню.
З матеріалів справи не вбачається наявності обставин, які б були пов'язані з дійсними істотними труднощами у реалізації права позивача на звернення до суду з цим позовом у проміжок часу після 14.06.2022 до 28.06.2022.
Для усунення вказаного недоліку позивачу необхідно подати заяву про поновлення строку звернення до суду із зазначення інших поважних підстав пропуску строку, ніж ті, які були зазначені ним у заяві при зверненні до суду.
Згідно з частиною четвертою статті 161 КАС України передбачено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
В додатках до позову позивачем вказано про надання до суду разом з позовом флешки накопичувача з 4-ма відеозаписами та 1 файлом Word с посиланням на два відеозаписи (аркуш 14 позовної заяви).
Оскільки позивачем подано позов з додатками до суду через підсистему «Електронний суд», останньою визначено перелік додатків, який не відповідає фактично наданим документам.
Для усунення вказаного недоліку позивачу необхідно подати позовну заяву із зазначення вірного переліку документів долучених до позову.
Таким чином, позовна заява не відповідає вимогам частини першої та шостої статті 161 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною другою статті 169 КАС України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи приписи частини першої статті 123 КАС України вказані недоліки повинні бути усунені у строк не пізніше десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі наведеного, керуючись статтями 122, 123, 161, 169, 171, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви про поновлення строку звернення до суду відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Луганській області про визнання протиправним та скасування наказу залишити без руху.
Запропонувати позивачу протягом 10 (десяти) календарних днів з дня отримання цієї ухвали усунути зазначені в ухвалі недоліки позовної заяви шляхом надання:
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із обґрунтування поважності пропуску такого пропуску з мотивів викладених в даній ухвалі;
- заяву із зазначення вірного переліку документів долучених до позову.
В разі не усунення вказаних недоліків у встановлений термін позовну заяву буде повернуто позивачеві.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.
СуддяТ.В. Смішлива