08 липня 2022 року м. Кропивницький Справа № 340/2590/22
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Притули К.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного (письмового) провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулась до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, що полягають у здійсненні обчислення розміру пенсії за віком ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити нарахування та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 у відповідності до частини першої статті 27 та частини першої, другої статті 40 Закону України від 09.03.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, за 2019 - 2021 роки (у розмірі 10846 грн 37 коп.), з дня призначення пенсії за віком - з 1.05.2022р., з урахуванням виплачених сум;
- стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 40 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.
В обґрунтування вимог представник позивача посилається на те, що позивач перебувала на обліку в органі Пенсійного фонду України у зв'язку з призначенням пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення». 22.04.2022 року, у зв'язку із набуттям права на пенсію за віком у відповідності до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», позивач звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії. Відповідачем переведено позивача з одного виду пенсії на інший, при цьому застосовано показник середньої заробітної плати за 2014-2016 роки, а не за 2019 - 2021 роки, як передбачено законодавством при призначенні пенсії за віком. За таких обставин, вважає позовні вимоги обґрунтованими та просить задовольнити позов.
Представник відповідача у поданому до матеріалів адміністративної справи відзиві проти задоволення позовних вимог заперечує. В обґрунтування заперечень посилається на те, що на підставі поданої заяви позивача, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», переведено на пенсію за віком. При цьому, застосовано показник середньої заробітної плати за 2014 - 2016 роки. Вважає дії відповідача правомірними та просить відмовити у задоволенні позову.
Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з'ясував наступне.
Позивач, з 25.01.2013 року перебувала на обліку в органі Пенсійного фонду України у зв'язку з призначенням пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», як працівнику системи закладів охорони здоров'я (а.с.42).
З 18.04.2022 року позивач набула права на вихід на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
22.04.22 позивачем подано заяву про призначення/перерахунок пенсії ( а.с.13).
Листом від 12 травня 2022 року відповідач повідомив позивача про проведення перерахунку пенсії та застосовано показник середньої заробітної плати за 2014 - 2016 роки. Також у листі зазначено, що застосування показника середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року переведення на інший вид пенсії, чинним законодавством передбачено лише у разі переведення, вперше, з пенсії по інвалідності на пенсію за віком та за умови додавання до страхового стажу не менше 24 календарних місяців (пункт 3 статті 45 Закону).
Не погоджуючись з діями органу Пенсійного фонду, позивач звернулася до суду із даною позовною заявою.
Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV; тут та надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно з приписами частини другої статті 40 Закону №1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:
Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn );
К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Отже, у випадку призначення пенсії на підставі Закону №1058-IV, при обчисленні пенсії враховується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою статті 45 Закону №1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV.
Водночас, позивачу призначено пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону № 1058-ІV позивач звернулася вперше.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 26.03.2019 у справі №335/13242/16-а (2-а/335/33/2017), від 31.05.2019 у справі №314/272/17(2-а/314/33/2017) та від 31.03.2020 у справі №348/1296/17.
Таким чином, оскільки позивач до 18.04.2022 не була пенсіонером в розумінні Закону №1058-ІV, відповідач в даному випадку мав призначити позивачу пенсію, а не перевести з одного виду пенсії на інший, та відповідно при призначенні пенсії застосувати середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2019 - 2021 роки.
Позивач в позовній заяві просив зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату у розмірі у розмірі 10846 грн. 37 коп. Суд зазначає, що дана вимога э передчасною та задоволенню не підлягає, оскільки предметом спору являється порядок та спосіб застосування законів, а не конкретизація суми, яка підлягає нарахуванню та виплаті.
Таким чином, суд відмовляє в задоволенні частини позовних вимог про зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату у розмірі у розмірі 10846 грн. 37 коп.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням викладеного у сукупності, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 20632802, 25009, м. Кропивницький, вул. Соборна, 7а) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, що полягають у здійсненні обчислення розміру пенсії за віком ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити нарахування та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 у відповідності до частини першої статті 27 та частини першої, другої статті 40 Закону України від 09.03.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, за 2019 - 2021 роки, з дня призначення пенсії за віком - з 1.05.2022р., з урахуванням виплачених сум.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати за сплату судового збору у розмірі 908 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду К.М. Притула