18 липня 2022 року м. Київ № 320/2687/19
Суддя Київського окружного адміністративного суду Журавель В.О., розглянувши адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша дорожньо-будівельна компанія" до Головного управління ДПС у Київській області як територіальний орган, утворений на правах відокремленого підрозділу про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
13 березня 2019 р. до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Перша дорожньо-будівельна компанія" (далі - позивач) з позовом до Головного управління ДФС у Київській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26 грудня 2018 р. № 0018645705.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду 3 червня 2019 р. відкрито провадження у справі та вирішено, що справа буде розглядатися за правилами загального позовного провадження. Цією ж ухвалою призначено підготовче засідання.
21 грудня 2020 р. до суду від представника позивача надійшло клопотання про призначення судово-економічної експертизи. Ухвалою суду від 17 лютого 2021 р. призначено судову-економічну експертизу, проведення якої доручено судовому експерту Барабашу Руслану Віталійовичу. Вказаною ухвалою зупинено провадження у справі до отримання висновку експерта.
30 вересня 2021 р. до суду від судового експерта Барабаша Руслана Віталійовича надійшов висновок експерта від 30 вересня 2021 р. №43 за результатами проведеної судово-економічної експертизи. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 5 жовтня 2021 р. поновлено провадження у справі та призначено підготовче засідання..
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2022 р. закрито підготовче провадження та призначення судового засідання для розгляду справи по суті.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25 травня 2022 р. замінено відповідача у цій справі - Головне управління ДФС у Київській області на його правонаступника - Головне управління ДПС у Київській області як територіальний орган, утворений на правах відокремленого підрозділу.
27 травня 2021 р. від представника відповідача надійшло клопотання про залишення позову без розгляду. Вказане клопотання обґрунтоване тим, що позивачем порушено строк звернення до суду, встановлений п. 56.19 ст. 59 Податкового кодексу України - місячний строк після закінчення процедури адміністративного оскарження. В обґрунтування послався на постанову Верховного Суду від 26 листопада 2020 р. у справі №500/2486/19.
По суті заявленого клопотання суд зазначає про таке.
Суд зазначає, що спірним у цій справі є питання додержання позивачем строку звернення до суду з позовом про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень після проведення процедури адміністративного оскарження та отримання рішення про залишення скарги без задоволення.
Загальні норми процедури судового оскарження в рамках розгляду публічно-правових спорів регулюються КАС України.
Частиною першою статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з вимогами абз. 1 ч. 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до вимог ч. 4 статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Суд зазначає, що КАС України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними частиною четвертою статті 122 КАС України.
Відносини у сфері оподаткування, права та обов'язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 ПК України. За її змістом у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.
Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Відповідно до вимог пункту 56.19 статті 56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Згідно з пунктами 56.2, 56.3, 56.17 статті 56, пункту 57.3 статті 57 ПК України процедура адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення розпочинається з дня подання скарги до контролюючого органу вищого рівня, яка засвідчує безпосередню незгоду платника з визначеними йому грошовими зобов'язаннями, і закінчується настанням однієї з подій, передбачених пунктом 56.17 статті 56 ПК України. Строк для подачі первинної скарги за загальним правилом становить 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення.
Необхідно зазначити, що норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною нормою, яка регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору.
Суд зазначає, що в постанові від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду відступив від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду від 3 квітня 2020 року у справі №2540/2576/18, у частині того, що строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду, у тому числі після використання процедури адміністративного оскарження, становить 1095 днів з дня отримання платником податків рішення, що оскаржено, і вважає за необхідне сформулювати такий правовий висновок.
Зазначена постанова Верховного Суду оприлюднена на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень 10 грудня 2020 р. (https://reyestr.court.gov.ua/Review/93404515).
Так, у постанові від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду зазначив, що задля додержання принципу правової визначеності та забезпечення права на справедливий суд, які є елементами принципу верховенства права, зміна сталої судової практики, яка відбулася в бік тлумачення норм права щодо застосування коротших строків звернення до суду, може розглядатися судами як поважна причина при вирішенні питання поновлення строків звернення до суду в податкових правовідносинах, які виникли та набули характеру спірних до зміни такої судової практики.
Суд враховує, що позовна заява підписана 25 травня 2019 р., тобто задовго до прийняття вказаного судового рішення, яким відповідач обґрунтовує наявність підстав для залишення позову без розгляду. На час подання позову існуюча судова практика тлумачення строків звернення до суду передбачала можливість для позивача звернення до суду у даній ситуації і не визнавала це порушенням строків звернення до суду.
Саме тому при надходженні даного позову судом 3 червня 2019 р. було відкрито провадження у цій справі, а відповідачем лише після зміни судової практики і відступу Верховного Суду від попередньої правової позиції майже через 2 роки після відкриття провадження у справі 27 травня 2021 р. подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.
З огляду зміну сталої судової практики, яка відбулася в бік тлумачення норм права щодо застосування коротших строків звернення до суду, враховуючи постанову Верховного Суду від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19, суд дійшов висновку відсутність підстав для покладення на позивача відповідальності за зміну судової практики та про поважність причин пропуску строку звернення до суду позивача з цим позовом.
За таких обставин клопотання відповідача про залишення без розгляду позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша дорожньо-будівельна компанія" до Головного управління ДПС у Київській області як територіальний орган, утворений на правах відокремленого підрозділу про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволенню з наведених вище мотивів і підстав не підлягає.
Керуючись положеннями статей 241, 243, 248, 258, 262 КАС, суд,
У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Київській області як територіальний орган, утворений на правах відокремленого підрозділу про залишення без розгляду позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша дорожньо-будівельна компанія" до Головного управління ДПС у Київській області як територіальний орган, утворений на правах відокремленого підрозділу про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.
Копію ухвали суду надіслати (надати) учасникам справи (їх представникам).
Ухвала про набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Журавель В.О.