про залишення позовної заяви без руху
15 липня 2022 року м. Київ Справа № 320/5866/22
Суддя Київського окружного адміністративного суду Харченко С.В., розглянувши
позовну заявуОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України у Київській області
провизнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправною відмову відповідача, викладену у листі від 23.06.2022 № 4071-7740/Г-02/8-1000/22, у перерахунку позивачу пенсії у зв'язку з втратою годувальника з урахуванням індексації пенсії та без обмеження її максимальним розміром;
- зобов'язати відповідача здійснити позивачу з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії у зв'язку з втратою годувальника з урахуванням індексації пенсії та без обмеження її максимальним розміром.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
В силу приписів пункту 4 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Крім того, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів) (частина четверта статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України).
Суд також звертає увагу позивача на положення частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті.
Таким чином, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду, яке повинно бути реальним та стосуватися (зачіпати) особисті права або інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.
Аналогічна правова позиція неодноразово висловлена Верховним Судом, зокрема, в ухвалі від 09.07.2018 в адміністративній справі № 9901/675/18, постанові від 16.10.2019 в адміністративній справі № 2040/6740/18 та Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 21.06.2018 в адміністративній справі № 800/397/17.
Як вже зазначалось судом вище, позивач просить суд, зокрема, визнати протиправними дії відповідача, що виявились у відмові здійснити позивачу перерахунок пенсії з урахуванням її індексації.
Разом з тим жодних документальних свідоцтв на підтвердження власних доводів про протиправність таких дій (зокрема, рішень та/або листів Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області) ОСОБА_1 до позовної заяви не приєднано.
Так, зі змісту листа Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 23.06.2022 № 4071-7740/Г-02/8-1000/22 вбачається, що відповідачем відмовлено позивачу у перерахунку пенсії без обмеження її максимальним розміром з посиланням на положення статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-XII, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
При цьому питання перерахунку пенсії з урахуванням її індексації позивачем не порушувалось та, як наслідок, територіальним органом Пенсійного фонду України не переглядалось.
Наведені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства, у зв'язку з чим суд, враховуючи приписи статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху з наданням позивачу часу для усунення зазначених недоліків.
Вказані недоліки повинні бути усунені позивачем у десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали шляхом подання до суду документів і матеріалів на підтвердження обставин протиправності відмови відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, у перерахунку пенсії позивача з урахуванням її індексації, а у разі їх відсутності - позовної заяви, приведеної у відповідність вимогам частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (шляхом уточнення позовних вимог), а також копії позовної заяви, недоліки щодо форми (змісту) якої усунуто, для її направлення відповідачу.
Враховуючи викладене та керуючись частиною першою статті 169, статтями 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати (видати) позивачу невідкладно.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Харченко С.В.