ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про залишення позовної заяви без руху
"18" липня 2022 р. справа № 300/2813/22
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Чуприна О.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту комунальних ресурсів та сільського господарства Івано-Франківської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета позову на стороні позивача - Приватна фірма «Кебель», Товариство з обмеженою відповідальністю «Траян», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову на стороні відповідача - Івано-Франківська міська рада, про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування клопотання (рішення суб'єкта владних повноважень) та стягнення моральної шкоди, -
ОСОБА_1 (надалі по тексту також - позивач, ОСОБА_1 ), 12.07.2022 звернувся в суд із вказаним адміністративним позовом.
Пунктом 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також - КАС України) встановлено, що суддя після одержання позовної заяви, серед іншого, з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
З'ясовуючи відповідність адміністративного позову вимогам, визначених в КАС України, необхідно вказати, що за змістом частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Судові витрати за приписами частин 1 та 2 статті 132 КАС України складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно частини 1 статті 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Відповідно до частини 1 статті 4 коментованого Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Абзацом 6 підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру встановлена ставка судового збору - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Так, частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлюються ставки судового збору, зокрема, відповідно підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 коментованого Закону за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою-підприємцем, ставка складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (частина 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір").
Із змісту позовних вимог слідує, що позивач просить:
1. Визнати протиправними дії відповідача щодо проведення обстеження земельної ділянки по АДРЕСА_1 на предмет дотримання ОСОБА_1 вимог земельного законодавства - наявність правовстановлюючих документів на земельну ділянку, згідно виданого повідомлення вих. №14/34.3-02/35в від 12.01.2022.
2. Визнати протиправним та скасувати клопотання відповідача від 21.02.2022 за №108/34.3-02/18в.
3. Стягнути з Департаменту комунальних ресурсів та сільського господарства Івано-Франківської міської ради на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 80 000 гривень.
Беручи до уваги вказане, суд констатує, що перша та друга позовні вимоги є однією позовною вимогою немайнового характеру, а третя позовна вимога являється самостійною позовною вимогою майнового характеру, так як за своїм змістом такі вимоги є неоднорідними способами захисту порушеного права, в тому числі можуть бути заявлені окремо одна від одної.
У вказаних вимог присутній самостійний і окремий предмет оскарження і доказування, зокрема:
- в першому випадку підлягає встановлення судом порушень прав, свобод чи інтересів особи неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльності відповідача;
- в другому випадку право на відшкодування моральної шкоди в сумі 80 000,00 гривень, завданої внаслідок порушення прав позивача.
Пунктом 2.2. Узагальненого науково-консультативного висновку стосовно визначення належності позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди до вимог майнового чи немайнового характеру, викладеного в листі Вищого адміністративного суду України (надалі по тексту також - ВАСУ) від 01.01.2015, зазначено, що майновий чи немайновий характер позовної вимоги про відшкодування (компенсації) моральної шкоди залежить від наступного. Згідно з частиною третьою статті 23 Цивільного кодексу України, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Аналіз цієї норми дає підстави зробити висновок про те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб. Отже, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди.
Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою. Таким чином, позовна вимога про відшкодування моральної шкоди грошима або майном є майновою, а вимога про відшкодування моральної шкоди в інший (немайновий) спосіб є немайновою вимогою.
Дана правова позиція повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 08 листопада 2019 року у справі № 400/100/19 (К/9901/29662/19) та постанові від 28 листопада 2018 року у справі №761/11472/15-ц (61-2367св18), та відповідно пунктом 2.2. Узагальненого науково-консультативного висновку стосовно визначення належності позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди до вимог майнового чи немайнового характеру, викладеного в листі ВАСУ від 01.01.2015.
Тобто, вимога про відшкодування моральної шкоди, визначена у грошовому вимірі, є майновою вимогою, а отже, судовий збір підлягає сплаті як за вимогу майнового характеру.
Відтак, виходячи із змісту пункту 4 частини 3 статті 2, пунктів 2, 3 статті 9 КАС України, ОСОБА_1 заявив 2 (дві) вимоги майнового та немайнового характеру, тому сплаті підлягає судовий збір за подання даної позовної заяви в розмірі 1 984,80 гривень (992,40 + 992,40 = 1 984,80 гривень).
Проте до матеріалів позовної заяви позивачем не долучено доказ сплати судового збору за вимоги майнового та немайнового характеру, що є недоліком оформлення позовної заяви.
Беручи до уваги зазначене, за наявності вказаного недоліку, позовна заява не відповідає вимогам частини 3 статті 161 КАС України.
За приписами частин 1, 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У зв'язку із викладеним, відповідно до частин 1, 2 статті 169 КАС України позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк, достатній для усунення недоліків шляхом приведення у відповідність адміністративного позову до вимог, встановлених частиною 3 статті 161 КАС України.
На підставі наведеного, керуючись статтями 160, 161, 171, частиною 2 статті 169 та статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту комунальних ресурсів та сільського господарства Івано-Франківської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета позову на стороні позивача - Приватна фірма «Кебель», Товариство з обмеженою відповідальністю «Траян», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову на стороні відповідача - Івано-Франківська міська рада, про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування клопотання (рішення суб'єкта владних повноважень) та стягнення моральної шкоди, - залишити без руху.
2. Встановити позивачу з дня вручення цієї ухвали п'ятиденний строк для усунення вказаних в описовій частині ухвали недоліків шляхом приведення у відповідність адміністративного позову до вимог, встановлених частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України:
2.1. Необхідно надати (долучити) до позовної заяви:
- платіжне доручення про доплату судового збору в розмірі 1 984,80 гривень.
Роз'яснити, що в разі не усунення недоліків у вище зазначений строк позовна заява буде повернена позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.
Суддя Чуприна О.В.