Рівненський апеляційний суд
15 липня 2022 року м. Рівне
Справа № 568/248/22
Провадження 33/4815/467/22
Рівненський апеляційний суд в складі судді Ковальчук Н. М.,
розглянувши матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Радивилівського районного суду Рівненської області від 10 травня 2022 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
Постановою Радивилівського районного суду Рівненської області від 10 травня 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 496,20 грн.
Не погодившись з постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій вказує, що оскаржувана постанова суду є незаконною, необґрунтованою, винесеною з порушенням вимог законодавства, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Вказує, що при складанні протоколу він заявляв, що має намірскористатися правовою допомогою адвоката, але йому було відмовлено. Також зазначає, що заявник ОСОБА_2 перебував в стані алкогольного сп'яніння, про що чітко зафіксовано фабулі (телеграма № 441 від 17.02.2022р.), а тому вважає, що дії зі сторони ОСОБА_1 не можуть розцінюватися, як умисні дії економічного характеру, а саме, застосування насильства до свого зятя ОСОБА_2 . Крім того, ОСОБА_1 є власником будинку в АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 права власності у будинку не має. Зазначає, що в будинку ще проживають його дружина, дочки, внуки та внучка. ОСОБА_2 за даною адресою не проживає вже понад 8 місяців. Він робить неможливим умови співжиття в будинку, вчиняє сімейні сварки, зловживає алкоголем, вчиняє фізичне та психологічне насильство в сім'ї, що негативно відображається на членах сім'ї, через що вони неодноразово зверталися до органів поліції. Вказує, що його сім'я живе в постійному страху і бояться фізичної розправи зі сторони ОСОБА_2 . Вважає, що матеріали справи не містять достатніх доказів на підтвердження обставин викладених в протоколі. В справі відсутні докази його вини у вчиненні правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Судом не враховано практику ЄСПЛ. Також вказує, що копію постанови суду він отримав лише 10.05.2022 року в канцелярії суду під розписку. З огляду на зазначене просить: поновити строк на апеляційне оскарження, оскаржувану постанову суду скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
У відповідності до вимог ч.2 ст.294 КУпАП, постанова судді у справ про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Як вбачається з матеріалів справи, постанова відносно ОСОБА_1 винесена 10.05.2022 року, апеляційна скарга подана 30.05.2022 року, тобто після закінчення строків на апеляційне оскарження. Враховуючи, що копія постанови ОСОБА_1 не була надіслана судом першої інстанції, а копію постанови отримав захисник ОСОБА_1 - адвокат Бернацький П. В. - 19.05.2022 року, що підтверджується підписом останнього на заяві (а.с. 38), тому строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин і його слід поновити.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ВАБ № 728282 від 21.02.2022 року ОСОБА_1 17.02.2022 року о 22 год. 20 хв. в АДРЕСА_1 вчинив насильство в сім'ї, тобто умисно вчинив дії економічного характеру, а саме: застосував економічне насильство до свого зятя ОСОБА_2 , не пускав ночувати додому, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, внаслідок чого могла була завдана шкода психічному здоров'ю потерпілому ОСОБА_2 , чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Суд апеляційної інстанції з таким висновком не погоджується.
В основу прийнятої постанови про визнання винним ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, суд першої інстанції поклав протокол про адміністративне правопорушення.
Разом з тим, у матеріалах справи містяться письмові пояснення ОСОБА_1 , в яких він вказує, що 17.02.2022 року о 22 год. 20 хв. між ним та його зятем ОСОБА_2 виник конфлікт. ОСОБА_2 прийшов до його будинку в стані алкогольного сп'яніння, висловлювався нецензурними словами, стукав у вікна та двері, чим злякав малолітніх дітей. Побачивши цю ситуацію ОСОБА_1 вирішив не впускати його до будинку, хоча ОСОБА_2 у будинку прописаний, але на даний час не проживає, до Радивилівського суду подано документи про його виселення та анулювання прописки .
Пояснення ОСОБА_1 суд першої інстанції до уваги не взяв, не дав їм належної оцінки, хоча пояснення підтверджені належними доказами, які останній долучив до матеріалів справи.
Оскаржуючи постанову суду першої інстанції, ОСОБА_1 доводи апеляційної скарги обгрунтував тим, що є власником будинку в АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 у будинку не проживає вже понад 8 місяців і у провадженні суду перебуває справа про визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право користуватись будинком в АДРЕСА_1 . Окрім ОСОБА_1 , в будинку ще проживають інші члени сім"ї, в тому числі малолітні внуки. ОСОБА_2 в будинку, вчиняє сімейні сварки, зловживає алкоголем, вчиняє фізичне та психологічне насильство в сім'ї, що негативно відображається на членах сім'ї, через що вони неодноразово зверталися до органів поліції. Вказує, що його сім'я живе в постійному страху і бояться фізичної розправи зі сторони ОСОБА_2 . Саме у зв"язку з цим він не пустив його до будинку пізно ввечері.
Такі аргументи апеляційної скарги підтверджені матеріалами справи.
Відповідно до ст. 173-2 КУпАП відповідальність настає у разі вчинення насильства в сім'ї, тобто умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання захисного припису особою, стосовно якої він винесений, непроходження корекційної програми особою, яка вчинила насильство в сім'ї.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого зазначеною статтею, полягає в умисному вчиненні будь-яких з зазначених в диспозиції дій, та передбачає існування обов'язкової ознаки - можливість настання чи настання фізичної чи психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
Пунктом 3 ч.1 ст.1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" у визначено, що домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Згідно п.14 ст.1 цього Закону, психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Об'єктивна сторона ч.1 ст.173-2 КУпАП передбачає існування обов'язкової ознаки - можливість настання фізичної чи психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому, суб"єктивна сторона - прямий умисел.
На думку апеляційного суду складений щодо ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення ВАБ № 728282 від 21.02.2022 року оформлений з порушенням вимог ст. 256 КУпАП, а саме, не сформульовано усіх складових правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Зміст протоколу, а так само і постанова суду першої інстанції не містить вказівок на суб'єктивну сторону правопорушення, яка повинна бути чіткою, зрозумілою, та не викликати сумнівів.
З огляду на наведене, апеляційний суд, з врахуванням відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , приходить до висновку, що сам лише факт існування між конфліктної ситуації не може свідчити про вчинення насильства в розумінні вимог ст.173-2 КУпАП та ст. 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", дії ОСОБА_1 були направлені на збереження спокою мешканців будинку і у його діяїх відсутній умисл вчинити насильницькі дії щодо ОСОБА_2 .
За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що в ході судового розгляду даної справи судом першої інстанції не було встановлено всіх обов'язкових ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП, що свідчить про відсутність в діях ОСОБА_1 складу цього правопорушення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, ст.ст. 293, 294 КУпАП, суд
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Радивилівського районного суду Рівненської області від 10 травня 2022 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Радивилівського районного суду Рівненської області від 10 травня 2022 року відносно ОСОБА_1 скасувати, провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутиністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП .
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Рівненського
апеляційного суду Ковальчук Н. М.