Справа № 761/10559/22
Провадження № 1-кс/761/5995/2022
21 червня 2022 року місто Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 подане в інтересах ТОВ «РОЗА-Л» про скасування арешту майна накладеного ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 06.02.2019 року (справа №752/2445/19) у кримінальному провадженні за №12019100000000062 відомості про яке внесені до ЄРДР 21 січня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України,-
В провадження слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 подане в інтересах ТОВ «РОЗА-Л» про скасування арешту майна накладеного ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 06.02.2019 року у кримінальному провадженні №12019100000000062 відомості про яке внесені до ЄРДР 21 січня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України
Клопотання обґрунтовано тим, що ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва 06.02.2019 року було задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в м. Києві ОСОБА_4 про накладення арешту на майно та накладено арешт на земельні ділянки.
У своєму клопотання ініціатор зазначає, що досудове розслідування в даному кримінальному провадженні здійснюється СВ Шевченківського УП ГУНП в м. Києві.
Адвокат ОСОБА_3 у клопотання вказав, що арешт на майно накладений ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 06.02.2019 є невмотивованим, оскільки не відповідає фактичним обставинам справи, арешт накладено необгрунтовано та наразі відпали підстави для накладення арешту.
Заявник зазначив, що ТОВ «Роза-Л» згідно договорів оренди земельних ділянок є орендатором-користувачем земельних ділянок. На час укладання вказаних договорiв будь-яких заборонь, обмежень та інших перешкод для укладання договорів оренди та переходу права користування до ТОВ «Роза-Л» не було. За ТОВ «Роза-Л» було зареєстровано право оренди. ТОВ «Роза-Л» на підставі договорів оренди є законним користувачем земельних ділянок. Таким чином, наявність арешту на земельні ділянки ТОВ «Роза-Л», які перебувають в користуванні (оренді) ТОВ «Роза-Л» обмежує його право користування на майно у визначеному законом порядку. Також заявник зазначив, що ТОВ «Роза-Л», правомірно набуло право користування на земельні дiлянки, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а посадові особи ТОВ «Роза-Л» не є фігурантами кримінального провадження в рамках якого накладено арешт.
У судове засідання адвокат ОСОБА_3 не з'явився, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлений належним чином, заяв, клопотань на адресу суду не направив.
Інші учасники будучи належним чином повідомленим про місце, дату та час судового розгляду клопотання, в судове засідання не з'явились.
Враховуючи передбачені ч.2 ст. 174 КПК України строки розгляду зазначеної категорії клопотань, слідчий суддя приходить до висновку про можливість проведення судового розгляду за відсутності вказаних осіб.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 06.02.2019 року у справі № 752/2445/19 накладено арешт на майно у кримінальному провадженні №12019100000000062 від 21 січня 2019 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення
Разом з тим, особою, яка звернулась із клопотанням, до матеріалів клопотання не долучено ухвали слідчого судді про накладення арешту, або будь-яких інших доказів накладення такого арешту. Не долучено також жодних доказів того, що на сьогодні відпала потреба у накладенні арешту на нерухоме майно.
Враховуючи вказане та те, що до матеріалів клопотання не долучено копії ухвали про накладення арешту, інших доказів накладення такого арешту та доказів того, що відпала потреба у застосуванні арешту (якщо він накладався), слідчий суддя позбавлений можливості перевірити, чи накладався арешт на вилучене майно, підстави накладення арешту, право заявника бути суб'єктом звернення з таким клопотанням, як і те, що відпала потреба у застосуванні арешті.
Слідчий суддя звертає увагу, що не оцінивши ухвалу про накладення арешту та доказів того, що досудове розслідування по вказаному кримінальному провадженні триває і всі необхідні слідчі дії здійснено, не можна зробити висновок, за яких обставин та з яких підстав слідчим суддею прийнято рішення про арешт майна, чим слідчий/прокурор та слідчий суддя обґрунтували таку необхідність, з яких даних виходили, та чи на сьогодні відпала потреба у застосуванні цього заходу.
При цьому відповідно до вимог абзацу 2 частини 1 статті 174 КПК України обов'язок доведення, що в подальшому застосуванні арешту майна відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано, законодавець покладає безпосередньо на особу, яка звернулась із клопотанням про скасування арешту майна.
Слідчим суддею вживалися усі розумні заходи з метою перевірки тверджень заявника, однак ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився та не навів переконливих даних щодо того, що арешт накладено необґрунтовано.
Стороною заявника не надано доказів на підтвердження своїх доводів, ці обставини у своїй сукупності свідчать про відсутність достатніх підстав для задоволення вказаного клопотання по скасування арешту на майно.
За таких обставин судом не встановлено підстав для скасування накладеного арешту, а відтак слідчий суддя прийшов до висновку про відмову у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 поданого в інтересах ТОВ «РОЗА-Л» про скасування арешту майна накладеного ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 06.02.2019 року (справа №752/2445/19) у кримінальному провадженні №12019100000000062 від 21 січня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України
На підставі вищевикладених обставин, керуючись ст.ст. 7, 9, 22, 98, 170-174, 369-372 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 поданого в інтересах ТОВ «РОЗА-Л» про скасування арешту майна накладеного ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 06.02.2019 року (справа №752/2445/19) у кримінальному провадженні №12019100000000062 відомості про яке внесені до ЄРДР 21 січня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України, - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1