Справа № 761/9216/22
Провадження № 1-кс/761/5210/2022
27 травня 2022 року місто Київ
Шевченківський районний суд міста Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду клопотання слідчого СВ ВП №2 Шевченківського УП ГУНП у м. Києві старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 , погоджене з прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 ,
про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Красятичі, Поліського району, Київської області, українця, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному 24.05.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12022100100001231, -
До Шевченківського районного суду міста Києва надійшло клопотання слідчого СВ ВП №2 Шевченківського УП ГУНП у м. Києві старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 , погоджене з прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12022100100001231, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.05.2022, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Вказане клопотання мотивоване тим, що у провадженні СВ ВП №2 Шевченківського УП ГУНП у місті Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022100100001231 від 24.05.2022 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , будучи раніше судимою особою, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив, та маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, повторно вчинив умисний корисливий злочин проти власності за наступних обставин.
Так, 24.05.2022, приблизно о 01:05, перебуваючи біля будинку АДРЕСА_3 , діючи умисно, повторно, підійшов до автомобіля марки «KIA» моделі «SPORTAGE» р.н. НОМЕР_1 , утримуючи в руці завчасно заготовлений молоток, розбив ним вікно задніх правих дверей вищевказаного автомобіля, після чого незаконно проник до салону, тобто до сховища, звідки таємно викрав належні ОСОБА_6 предмети, а саме 9 комплектів термо білизни, вартістю 800 гривень за 1 комплект, комплект військової форми вартістю 1500 гривень, жіноче взуття типу “берци” 37 розміру, вартістю 1000 гривень, жіночі туфлі чорного кольору, вартістю 600 гривень, 25 жіночих спортивних топів марки “H&M Sport”, вартістю 405 гривень за 1 штуку, відео реєстратор марки “Ray Berry D3”, вартістю 900 гривень, шторку багажника від автомобіля марки «KIA» моделі «SPORTAGE», вартістю 4300 гривень, після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_6 матеріальну шкоди на загальну суму 25 625 гривень.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у таємному викраденні чужого майна, поєднаному з проникненням у сховище, вчиненому повторного, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінальне правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України.
25 травня 2022 року ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
26 травня 2022 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий зазначив про достатність даних, які вказують на причетність підозрюваного до вчинення інкримінованих йому дій, що підтверджується доданими до клопотання матеріалами, а саме: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 24.05.2022, протоколом допиту в якості потерпілої ОСОБА_6 від 24.05.2022, протоколом додаткового допиту в якості потерпілої ОСОБА_6 від 25.05.2022, протоколами оглядів місць події від 24.05.2022, проведених за адресою: АДРЕСА_3 , протоколом обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , а саме за адресою: АДРЕСА_2 , протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 від 25.05.2022, іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Крім того, слідчий звертає увагу слідчого судді на наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема можливість підозрюваного: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілу у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Так, ризик, передбачений п. 1 ч.1 ст.177 КПК України слідчий обґрунтовує тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років та враховуючи ситуацію, яка склалася у державі, усвідомлюючи міру покарання за вчинене кримінальне правопорушення буде ухилятися від кримінальної відповідальності та переховуватися від органів досудового слідства, суду.
Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтовується слідчим тим, що підозрюваний отримав особисті дані потерпілої, викладені у копіях матеріалів, якими обґрунтовується подане клопотання, проживає разом з нею у одному будинку, та у разі перебування на волі останній може незаконно впливати на потерпілу шляхом погроз чи вмовлянь.
Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст.177 КПК України обґрунтовується слідчим тим, що підозрюваний не має офіційного джерела доходу та суспільно корисною працею не займається.
При цьому, слідчий у клопотанні зазначає, що застосування до ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою не зможе в повній мірі запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити його належну процесуальну поведінку.
Повноваження прокурора, який був присутній під час розгляду клопотання, слідчим суддею перевірені.
У судовому засіданні прокурор підтримала клопотання слідчого та просив його задовольнити з підстав у ньому наведених, зазначивши, що до підозрюваного не можливо застосувати більш м'який запобіжний захід.
Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні повідомив, що відмовився від захисника ОСОБА_7 та вважає за можливе самостійно відстоювати свої інтереси. Крім того не заперечував з приводу заявленого клопотання.
Вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши додані до клопотання матеріали, слідчий суддя дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення клопотання.
У судовому засіданні було встановлено, що у провадженні СВ ВП №2 Шевченківського УП ГУНП у місті Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022100100001231 від 24.05.2022 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
25 травня 2022 року ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
26 травня 2022 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Відповідно до вимог ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно з частинами 1 та 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, що свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною 5 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Відповідно до п. 175 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
На даному етапі провадження слідчий суддя не має процесуальних повноважень вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувальних заходів.
Так, на переконання слідчого судді на день розгляду клопотання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець с. Красятичі, Поліського району, Київської області, українець, громадянин України, офіційно не працевлаштований, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий, обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, що підтверджується матеріалами кримінального провадження, долученими слідчим до клопотання, а саме: протоколами огляду місця події, протоколами допиту потерпілої та свідків, протоколом обшуку, протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, протоколом допиту підозрюваного, іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Аналіз представлених доказів об'єктивно зв'язують підозрюваного з інкримінованим злочином, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення.
Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» («Case of Ferrazzini v. Italy» № 44759/98 від 12.07.2001) не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Клоот проти Бельгії (Cloot v. Belgium, № 12718/87, від 12.12.1991, § 40) серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.
Суд оцінює наявність ризику можливості переховування підозрюваного від суду, як цілком ймовірний, з огляду на додані до клопотання слідчого матеріали, при цьому враховуючи також тяжкість можливого покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, що може спонукати його до вчинення спроби ухилитися від суду.
Ризик переховування від правосуддя обумовлюється, серед іншого, можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання.
Суд приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий у своєму клопотанні, дають достатні підстави вважати, що існують ризик можливості переховуватися від суду.
Оцінюючи можливість впливу на свідків, слідчий суддя виходить із передбаченої КПК України процедури отримання, зокрема, свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).
За таких обставин, ризик впливу існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.
Крім того, слідчий суддя погоджується з позицією сторони обвинувачення про існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст.177 КПК України, у зв'язку з тим, що останній офіційно не працює, суспільно корисною працею не займається.
Враховуючи конкретні обставини справи, дані про особу підозрюваного ОСОБА_4 , те, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, який, відповідно до положення ст. 12 КК України, віднесено до категорії тяжких, слідчий суддя не знаходить підстав для обрання іншого, більш м'якого, запобіжного заходу.
Крім того, слідчий суддя звертає увагу на мотив та спосіб вчинення кримінального правопорушення, яке має високий ступінь суспільної небезпеки, наявність реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистості, а також враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
При застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчим суддею також враховано вік та стан здоров'я підозрюваного, міцність його соціальних та сімейних зв'язків, а також інші обставини, які характеризують його особу та спосіб життя.
Приймаючи рішення, що лише такий запобіжний захід спроможний забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , має високий ступінь суспільної небезпеки. Наявність у справі реальних ознак справжнього суспільного інтересу, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного. А відтак вважаю за необхідне задовольнити клопотання щодо застосування до підозрюваного найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Крім того, слідчий суддя вважає необхідним, керуючись ч. 3 ст. 183 КПК України, а також виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання переховуватися, визначити підозрюваному ОСОБА_4 , розмір застави, у співідношенні з існуючими ризиками та даними про особу підозрюваної, у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, враховуючи, що зазначений розмір застави буде належною гарантією того, що у разі сплати його, ОСОБА_4 вирішить не зникати через побоювання втратити цю заставу.
Такий розмір застави є справедливим, здатний забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, не порушує права підозрюваного, та підстав вважати його завідомо непомірним для ОСОБА_4 слідчий суддя не вбачає.
У той же час, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на ОСОБА_4 , у разі внесення застави, обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, терміном на 2 (два) місяці з моменту внесення застави у розмірі, визначеному судом, проте в межах строку досудового розслідування та зобов'язати підозрюваного: прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуває кримінальне провадження, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою, не відлучатися за межі населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора, суду, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
З урахуванням вимог частин 3, 4 та 5 ст. 115 та частини 6 ст. 181 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне визначити строк дії ухвали про тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_8 терміном 60 (шістдесят) днів, тобто до 25 липня 2022 року включно.
Керуючись статтями 2, 7, 8, 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 202, 206, частиною другою статті 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого СВ ВП №2 Шевченківського УП ГУНП у м. Києві старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 , погоджене з прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , під вартою визначити терміном на 60 (шістдесят) днів, тобто до 25 липня 2022 року включно.
Визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 49 620 (сорок дев'ять тисяч шістсот двадцять) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншими фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави: (код ЄДРПОУ - 26268059, банк - Державна казначейська служба України м.Київ, МФО 820172, розрахунковий рахунок UA128201720355259002001012089, отримувач - ТУДСАУ в місті Києві, призначення платежу - застава за підозрюваного).
Підозрюваний або заставодавець має право в будь-який момент внести заставу в розмірі, зазначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом терміну дії ухвали.
На підставі ч.5 ст.194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , у разі внесення застави, такі обов'язки: - прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуває кримінальне провадження, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою; - не відлучатися за межі населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора, суду; - повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи; - здати до зберігання відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що в разі внесення застави у встановленому в даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, що підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок повинен бути наданий уповноваженій посадовій особі Київського СІЗО або уповноваженій особі установи, де останній буде утримуватись під вартою. Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена посадова особа Київського СІЗО або іншої установи, де підозрюваний утримується під вартою, негайно повинна здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного з-під варти і повідомити усно і письмово слідчого, прокурора, що здійснює процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні та слідчого суддю Шевченківського районного суду м. Києва.
Визначити строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_4 ухвалою слідчого судді обов'язків терміном на 2 (два) місяці з моменту внесення застави у розмірі, визначеному судом, проте в межах строку досудового розслідування.
У разі внесення застави, і з моменту звільнення підозрюваного з-під варти у зв'язку з внесенням застави, встановленої в даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі, якщо підозрюваний будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді або до суду без поважних причин або не повідомить про причини неявки, застава звертається в дохід держави, зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України і використовується в порядку, встановленому законом для використання судового збору.
У задоволенні іншої частини клопотання, - відмовити.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником протягом п'яти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга.
Повний текст ухвали оголошено 31 травня 2022 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1