Справа № 761/31965/21
Провадження № 2/761/5285/2022
14 липня 2022 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Фролової І.В.,
секретаря судового засідання - Таратінова Д.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Шевченківський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління Міністерства юстиції у м.Київ про виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини, -
У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом ОСОБА_2 , третя особа: Шевченківський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління Міністерства юстиції у м.Київ про виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини.
У своїй позовній заяві просить суд виключити відомості про громадянина України - ОСОБА_1 , як про батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складеного Шевченківським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління Міністерства юстиції у м. Київ, актовий запис №31 від 09 листопада 2018 року.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали разом без державної реєстрації шлюбу. В подальшому ОСОБА_1 стало відомо, що ОСОБА_2 народила доньку - ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_3 , про що 09 листопада 2018 року Шевченківським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління Міністерства юстиції у м. Київ було складено актовий запис №31. ОСОБА_1 не заперечував батьківство відносно малолітньої дитини, однак відповідачка зізналася в тому, що позивач не є біологічним батьком ОСОБА_3 . У зв'язку з чим звернувся з вказаним позовом до суду.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 вересня 2021 року матеріали позовної заяви було передано для розгляду судді Фроловій І.В.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 04 січня 2022 року відкрито провадження, яку призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовчому судовому засіданні з повідомленням учасників справи, сторонам встановлено строк для подання заяв по суті справи.
23 лютого 2022 року до суду надійшла заява про визнання позовних вимог від ОСОБА_2 .
В своїй заяві ОСОБА_2 позовні вимоги визнала у повному обсязі, та підтвердила, що ОСОБА_1 не є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Позивач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, судом враховано, що 10 червня 2022 року представником позивача було подано до канцелярії суду заяву про розгляд справи у їх відсутність.
Відповідачка у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, судом враховано, що у своїй заяві від 23 лютого 2022 просила суд розглядати справу у її відсутність.
Третя особа у судове засідання своїх представників не направили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.
Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 223 ЦПК України).
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що ніщо не перешкоджає особі добровільно відмовитись від гарантій справедливого судового розгляду у однозначний або у мовчазний спосіб. Проте для того, щоб стати чинною з точки зору Конвенції, відмова від права брати участь у судовому засіданні повинна бути зроблена у однозначний спосіб і має супроводжуватись необхідним мінімальним рівнем гарантій, що відповідають серйозності такої відмови. До того ж, вона не повинна суперечити жодному важливому громадському інтересу рішення ЄСПЛ (Hermi проти Італії, § 73; Sejdovic проти Італії § 86).
Окрім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини- в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (Рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України»).
За таких підстав судом визнано за можливе розглядати справу на підставі доказів, наявних у матеріалах справі, та за погодженням сторін, третіх осіб й згідно поданих ними заяв.
Дослідивши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору суд по суті встановив.
За змістом ч.ч.1, 2, 3,4 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до ч.ч. 1, 5-6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 15 ЦК України).
Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Відповідно до ст. 16 ЦК України особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Способи захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють як закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачений статтею 16 ЦК України.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 49 Цивільного процесуального кодексу України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 Цивільного процесуального кодексу України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
За вказаних обставин, суд вважає за можливе розглянути справу та ухвалити рішення про задоволення позову в підготовчому судовому засіданні.
Згідно із ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали разом без державної реєстрації шлюбу.
В подальшому ОСОБА_1 стало відомо, що ОСОБА_2 народила доньку - ОСОБА_3 .
Вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_3 , про що 09 листопада 2018 року Шевченківським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління Міністерства юстиції у м. Київ було складено актовий запис №31, що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 .
Вбачається, що батьками зазначено:
Батько - ОСОБА_1 ;
Мати - ОСОБА_2 .
Відповідно до ч.1 ст. 136 Сімейного кодексу України особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 Сімейного кодексу України, має право оспорити своє батьківство, пред'явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини.
На підставі ч.1 ст.122 Сімейного кодексу України дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі свідоцтва про шлюб та документами закладу охорони здоров'я про народження дружиною дитини.
Згідно із ч.2 ст.136 Сімейного кодексу України у разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження.
Наказом Мінюсту України від 12 січня 2011 року № 96/5який зареєстровано в Мінюсті України 14 січня 2011 року за № 55/18793, затверджено Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання (далі - Правила).
Згідно з п. 1.7 Правил зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису.
Відповідно до п. 2.13 Правил підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є в тому числі рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.
Пунктом 11 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що оспорити батьківство мають право особа, яка записана батьком дитини в книзі реєстрації народжень шляхом пред'явлення позову про виключення відомостей про неї як батька з актового запису про народження дитини, а також жінка, котра народила дитину у шлюбу, - звернувшись із позовом про виключення із цього запису відомостей про її чоловіка як батька дитини.
У відповідності до ч.4 ст.206 Цивільного процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Статтею 135 СК України передбачено, якщо батьки не перебувають у шлюбі, у випадках відсутності заяви батька, спільної заяви батьків або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері. Ім'я та по батькові батька записується за її вказівкою.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 був записаний батьком доньки ОСОБА_2 , хоча не є біологічним батьком народженої ІНФОРМАЦІЯ_2 дитини ОСОБА_3 , оскільки ОСОБА_2 під час народження дитини не перебувала у шлюбних відносинах, то запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень проводився за її вказівкою.
Аналізуючи вищевикладені обставини, оцінюючи надані суду докази в їх сукупності з позиції належності та допустимості, враховуючи визнання позову відповідачкою, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог про виключення відомостей про громадянина України - ОСОБА_1 , як про батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складеного Шевченківським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління Міністерства юстиції у м. Київ, актовий запис №31 від 09 листопада 2018 року.
В зв'язку з тим, що позивач не заявляє вимог про стягнення з відповідачки на його користь судових витрат, суд, керуючись принципом диспозитивності цивільного судочинства, закріпленим у ст. 13 ЦПК України, не вирішує питання про розподіл судових витрат згідно ст. 141 ЦПК України.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 122, 136 Сімейного кодексу України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», ст.ст. 2, 10, 76, 77-81, 89, 247, 260, 261, 263-265, 354, пп.15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Шевченківський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління Міністерства юстиції у м.Київ про виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини - задовольнити.
Виключити відомості про громадянина України - ОСОБА_1 , як про батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складеного Шевченківським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління Міністерства юстиції у м. Київ, актовий запис №31 від 09 листопада 2018 року.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до або через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Реквізити учасників справи:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса місця проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП невідомий,
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса місця проживання - АДРЕСА_2 , РНОКПП невідомий
Шевченківський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління Міністерства юстиції у м. Київ, адреса місцезнаходження - 04107, м. Київ, вул. Академіка Ромоданова, буд. 17, код ЄДРПОУ 26088771.
Суддя: