Справа № 761/4775/22
Провадження № 1-кс/761/3064/2022
30 червня 2022 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу захисника підозрюваної ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 на повідомлення заступника начальника відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУ НП в Київській області ОСОБА_5 , погодженого з прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_6 про підозру ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12020110000000932, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 вересня 2020 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, -
08 лютого 2022 року захисник підозрюваної ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 , посилаючись на положення ч. 1 ст. 303 КПК України, звернувся до суду зі скаргою, в якій просив скасувати повідомлення заступника начальника відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУ НП в Київській області ОСОБА_5 , погодженого з прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_6 про підозру ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12020110000000932, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 вересня 2020 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України.
24 червня 2022 року на адресу суду надійшла заява від адвоката ОСОБА_4 (вх. № ЕП-9573), в якій він просив слідчого суддю залишити скаргу без розгляду.
Заступник начальника відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУ НП в Київській області ОСОБА_5 , будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду скарги в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив. Разом з тим, у відповідності до вимог ст. 306 КПК України відсутність слідчого не є перешкодою для розгляду скарги.
Дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Так, згідно з п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні підозрюваним, його захисником чи законним представником може бути оскаржено повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом.
Як вбачається з матеріалів скарги, слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12020110000000932, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 вересня 2020 року, за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК.
Частиною 6 ст. 9 КПК України встановлено, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу, зокрема, принцип диспозитивності.
У свою чергу, згідно зі ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. При цьому, слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.
Наведена норма спрямована на дотримання учасниками кримінального провадження засад змагальності та диспозитивності.
Відповідно до ст. 22 КПК України зміст змагальності у кримінальному провадженні полягає у самостійному обстоюванні сторонами їх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів передбаченими КПК засобами.
Диспозитивність, яка визначена ст. 26 КПК України, передбачає, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК.
Слідчий суддя, у свою чергу, відповідно до положення ч. 6 ст. 22 КПК України зобов'язаний, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створити необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
У той же час, принцип змагальності, у силу ст. 22 КПК України, саме на особу, яка звернулася з клопотанням, покладає обов'язок обстоювання її правової позиції, доведення обставин, які вона вважає порушенням відповідних прав, свобод та законних інтересів.
Таким чином, слідчий суддя при вирішенні ініційованого питання зобов'язаний не лише дослідити надані йому матеріали, але й забезпечити особі право на безпосереднє відстоювання своєї позиції під час розгляду справи.
Так, враховуючи те, що адвокатом ОСОБА_4 подано до суду заяву, в якій він просив залишити скаргу на повідомлення про підозру ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12020110000000932 від 09 вересня 2020 року без розгляду, слідчий суддя, виходячи з того, що він наділений процесуальними повноваженнями вирішувати виключно ті питання, що винесені на його розгляд сторонами, приходить до висновку про необхідність залишення без розгляду скарги захисника підозрюваної ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 .
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 7, 9, 26, 110, 303, 306-307, 309, 376, 532 КПК України, слідчий суддя -
Скаргу захисника підозрюваної ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 на повідомлення заступника начальника відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУ НП в Київській області ОСОБА_5 , погодженого з прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_6 про підозру ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12020110000000932, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 вересня 2020 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, - залишити без розгляду.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1