Справа № 761/3674/22
Провадження №1-кп/761/2237/2022
іменем України
01 червня 2022 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 120 211 001 000 038 15 від 04.10.2021, у якому
гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Олександрівка Сумського району Сумської області, громадянин України, українець, який має середню спеціальну освіту, військовослужбовець, солдат, у зареєстрованому шлюбі не перебуває, проживає за адресою - АДРЕСА_1 , не судимий,
обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 289 КК України,
Обвинувачений ОСОБА_4 вчинив злочин у сфері безпеки руху та експлуатації транспорту за таких обставин.
ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом, 03.10.2021, приблизно о 22.00 год., перебуваючи поблизу будівлі за адресою - АДРЕСА_2 , діючи умисно, таємно, з хуліганських мотивів, за попередньою змовою групою осіб, справа щодо яких виділена в окреме провадження, реалізуючи умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, підійшов до автомобіля марки «ВАЗ 2103», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який на праві власності належить потерпілій ОСОБА_5 , що знаходився з боку вулиці Балакліївської у м. Києві, допоміг ОСОБА 1 проникнути до салону вказаного автомобіля.
ОСОБА 1 спробував запустити двигун автомобіля для подальшого руху, однак здійснити запуск не вдалося за можливе з незалежних від нього причин. Після цього обвинувачений ОСОБА_4 , разом з ОСОБА 2, продовжуючи реалізовувати злочинний план, почали штовхати вказаний транспортний засіб, перемістивши у такий спосіб автомобіль на відстань близько 30 м. Однак їх дії були викриті потерпілою ОСОБА_5 та її чоловіком ОСОБА_6 . Внаслідок цього ОСОБА_4 , ОСОБА 1 та ОСОБА 2 не змогли довести до кінця свої злочинні дії.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений свою вину беззаперечно визнав, дав показання, які повністю збігаються з обставинами вчинення злочину, викладеними у цьому вироку. У вчиненому щиро розкаявся, просив суворо не карати, взяти до уваги, що його діями фактично шкода не завдана, потерпіла претензій до нього не має.
Суд, враховуючи відсутність заперечень учасників судового провадження, приймаючи до уваги правильність розуміння ними обставин вчинення кримінального правопорушення, добровільний характер вказаної позиції, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються.
У зв'язку з цим суд вважав за необхідне, крім допиту обвинуваченого, дослідити висновок судової дактилоскопічної, авто-товарознавчої експертизи, відомості щодо подальшої долі викраденого транспортного засобу, дані, що характеризують особу обвинуваченого.
Висновком експерта Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України ОСОБА_7 від 06.12.2021 № СЕ-19/111-21/49936-Д встановлено, що вилучений з капота автомобіля марки «ВАЗ 2103», реєстраційний номер НОМЕР_1 , слід пальця залишений мізинцем лівої руки ОСОБА_4 .
Висновком експерта Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України ОСОБА_8 від 12.01.2022 № СЕ-19/111-21/49938-АВ встановлено, що ринкова вартість автомобіля марки «ВАЗ 2103», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 1974 року випуску, за станом на 03.10.2021 становила 14 857, 09 грн.
Згідно з постановою слідчого від 08.102021 автомобіль марки «ВАЗ 2103», реєстраційний номер НОМЕР_1 , визнаний речовим доказом та залишений у власника ОСОБА_5 .
Суд, дослідивши всебічно, повно та неупереджено усі обставини кримінального провадження, оцінивши у відповідності до вимог ст. 94 КПК кожний доказ з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, дійшов висновку, що вина ОСОБА_4 у скоєнні інкримінованого йому злочину доведена поза розумним сумнівом.
Дії обвинуваченого за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 289 КК України стороною обвинувачення кваліфіковані правильно, як закінчений замах на незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинений за попередньою змовою групою осіб.
Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_4 раніше не судимий, проходить військову службу за контрактом, за місцем служби характеризується позитивно, брав участь у відсічі збройної агресії Російської Федерації, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
Обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання, є щире каяття обвинуваченого, активне сприяння розкриттю злочину, відсутність фактичної шкоди інтересам потерпілої.
Обставини, які згідно з ст. 67 КК обтяжують покарання, судом не встановлені.
При призначенні покарання суд у відповідності до ст. 65 КК України враховує обставини скоєння злочину, характер та ступінь його суспільної небезпеки, дані про особу обвинуваченого - зокрема, його попередню законослухняну поведінку, щире каяття, перебування у лавах Національної Гвардії України та активну участь у захисті Держави від збройної агресії Російської Федерації.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд бере до уваги, що відповідно до ч. 1 ст. 69 КК за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд може призначити основне покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції відповідної статті, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті Особливої частини Кримінального кодексу за це кримінальне правопорушення.
З урахуванням даних про особу обвинуваченого, його щире каяття та готовність нести призначене покарання, активне сприяння розкриттю злочину, відсутність фактичної шкоди, завданої злочином, тобто обставин, що пом'якшують покарання та суттєво знижують ступінь суспільної небезпеки винного, враховуючи його посткримінальну поведінку, суд дійшов переконання про можливість виправлення обвинуваченого без позбавлення волі та необхідність застосування до обвинуваченого положень ст. 69 КК, тобто призначення покарання, яке не зазначене у санкції ч. 2 ст. 289 КК, а саме покарання у виді штрафу.
Цивільний позов потерпілою не заявлений. Запобіжний захід не застосовувався.
Витрати на залучення судового експерта становлять 11 202, 53 грн., які відповідно до ст. 124 КПК підлягають стягненню з обвинуваченого.
На підставі викладеного, керуючись ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 289, ст. 65, 69 КК України, ст. 373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 289 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України призначити йому покарання у виді штрафу у сумі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати у загальній сумі 11 202 (одинадцять тисяч двісті дві) грн. 53 коп.
Речові докази - автомобіль марки «ВАЗ 2103», реєстраційний номер НОМЕР_1 ; манометр «МД 214»; автомобільний тримач для мобільного телефону марки «CarLife»; два кабелі «Baseus»; зарядний пристрій "LDNIO» повернути власнику ОСОБА_5 .
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, не пізніше наступного дня надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми у судовому засіданні.
Роз'яснити, що учасники судового провадження мають право отримати у суді копію цього вироку.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва упродовж тридцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1