18 липня 2022 року м. Ужгород№ 260/2466/22
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гебеш С.А., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач - ОСОБА_1 (далі - Позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, а саме:
1. визнати протиправною і незаконною дію Головного управління Пенсійного Фонду України в Закарпатській області по зниженню з 02.03.2021 року відсоткового розміру пенсії ОСОБА_1 з 91% до 90% від суми грошового забезпечення, зазначеного у довідці про розмір грошового забезпечення №33/27-1718 від 22.02.2022 року, виданій Державною установою "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Закарпатській області", під час виконання судового рішення у справі №260/1150/22 від10.05.2022 року;
2. зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Закарпатській області здійснити з 02.03.2021 перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 91% від суми грошового забезпечення, зазначеного у довідці №33/27-1718 від 10.05.2022 року, виданій Державною установою "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Закарпатській області" та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум;
3. визнати протиправною і незаконною дію Головного управління Пенсійного Фонду України в Закарпатській області по застосуванню обмеження з 02.03.2021 року максимального розміру пенсії ОСОБА_1 десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність;
4. зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Закарпатській області здійснити (виконати), починаючи з 02.03.2021 року, ОСОБА_1 виплату пенсії за вислугу років (з надбавками) без обмеження максимального розміру пенсії з урахуванням виплачених сум;
5. справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 08.07.2022 року відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.
14.07.2022 року позивач у порядку ч. 1 ст. 47 КАС України подав клопотання про зменшення позовних вимог, яким просив суд вважати кінцевими наступні позовні вимоги:
1. визнати протиправною і незаконною дію Головного управління Пенсійного Фонду України в Закарпатській області по застосуванню обмеження з 02.03.2021 року максимального розміру пенсії ОСОБА_1 десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність;
2. зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Закарпатській області здійснити (виконати), починаючи з 02.03.2021 року, ОСОБА_1 виплату пенсії за вислугу років (з надбавками) без обмеження максимального розміру пенсії з урахуванням виплачених сум;
3. справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Головним управлінням Пенсійного Фонду України в Закарпатській області, на виконання судового рішення у справі №260/1150/22 від 10.05.2022 року здійснено перерахунок пенсії з 02.03.2021 року згідно довідки №33/27-1718 від 22.02.2022 року, однак такий перерахунок пенсії проведений з урахуванням максимального розміру пенсії, тобто пенсія виплачується у розмірі 20270,00 грн. Позивач вважає протиправними дії відповідача щодо обмеження розміру його пенсії та фактичну її виплату лише в розмірі десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, а не у повному обсязі, оскільки, враховуючи рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, стаття 43 Закону № 2262-ХІІ фактично не містить норми про обмеження розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
14.07.2022 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що такий проти позову заперечує та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Заперечуючи проти позову вказує на те, що 13.06.2022 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного Фонду України в Закарпатській області із заявою, в якій просив здійснити перерахунок його пенсії на підставі оновленої довідки №33/27-1718 від 22.02.2022 року станом на листопад 2019 року. Листом позивача було повідомлено, що рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 10.05.2022 року у справі №260/1150/22 виконано Головним управлінням Пенсійного Фонду України в Закарпатській області в добровільному порядку 16.06.2022 року. Після проведеного перерахунку розмір пенсії становить 36 328,71 грн. та виплачується з дотриманням вимог ч. 7 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" в розмірі 20270,00 грн. Зазначено, що ч. 15 ст. 86 Закону №1697, а також ч. 1 ст. 2 Закону №3668 встановлено обмеження розміру максимальним розміром.
Частиною 5 ст. 262 КАС України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З огляду на викладене вище справа розглядається в порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних у справі матеріалів.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Як встановлено судом в ході розгляду адміністративної справи, позивач - ОСОБА_1 перебуває на обліку у ГУ ПФУ в Закарпатській області та отримує пенсію за вислугу відповідно до Закону України №2262-ХІІ.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 10.05.2022 року у справі № 260/1150/22, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити з 02.03.2021 року перерахунок основного розміру пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки №33/27-1718 від 22.02.2022, виданої Державною установою "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Закарпатській області" про розмір грошового забезпечення, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ" та положень Постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" від 11 листопада 2015 року № 988, а також здійснити виплату перерахованої пенсії, із врахуванням раніше виплачених сум.
Головним управлінням Пенсійного Фонду України в Закарпатській області з 16.06.2022 року здійснено перерахунок пенсії позивача та обмежено її розмір величиною в десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, тобто 20270,00 грн.
Головне управління Пенсійного Фонду України в Закарпатській області листом від 30.06.2022 року №2071-2165/Ф-02/8-0700/22 повідомило позивача, що статтею 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» встановлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цих статей, не повинен перевищувати десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Таким чином, перерахований розмір пенсії становить 20270,00 грн.
Позивач вважаючи дії Головного управління Пенсійного Фонду України в Закарпатській області протиправними та такими, що порушують його права, звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 43 Закону № 2262-XII (в редакції Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VI, який набрав чинності з 01.10.2011) максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 № 911-VIII частину сьому статті 43 Закону № 2262-XII доповнено реченням такого змісту Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» зі змінами, а саме: частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740,00 грн.
Відповідно до пункту 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
При цьому, Конституційний Суд України вказане рішення обґрунтував тим, що обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-XII, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Згідно з частиною другою статті 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Правовим наслідком прийняття Конституційним Судом України рішення від 20.12.2016 у справі № 7-рп/2016, є втрата чинності із 20.12.2016 частиною сьомою статті 43 Закону № 2262-XII.
Приписами частини сьомої статті 43 Закону № 2262-ХІІ (у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 № 1774-VIII, який набрав чинності з 01.01.2017) знову ж таки передбачено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Проте, частина сьома статті 43 Закону № 2262-ХІІ, якою було передбачено обмеження пенсій максимальним розміром, втратила чинність з часу проголошення рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016.
Буквальне розуміння змін, внесених Законом № 1774-VIII, з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, дозволяє стверджувати, що у Законі № 2262-ХІІ є відсутньою частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр, є нереалізованими.
Отже, починаючи із 2017 року, стаття 43 Закону № 2262-ХІІ не містила норм про обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність. Внесені Законом № 1774-VIII до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії) є нереалізованими та самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Вказані висновки узгоджується з правовою позицією, викладеною, зокрема, в постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі № 522/16882/17, від 31.01.2019 у справі № 638/6363/17, від 12.03.2019 у справі № 522/3049/17.
Таким чином, суд дійшов висновку, що правові підстави для обмеження розміру пенсії позивача упродовж спірного періоду були відсутніми.
Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно із ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відтак, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, виходячи із наданих частиною другою статті 245 КАС України повноважень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом прийняття рішення про визнання протиправними дій відповідача щодо проведення перерахунку та виплати пенсії позивачу із застосуванням обмеження максимальним розміром, та зобов'язання відповідача здійснити з 02.03.2021 року перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії без обмеження її максимальним розміром (десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність).
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 5, 19, 77, 78, 139, 243, 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, буд. 4, код ЄДРПОУ - 20453063) щодо застосування обмеження з 02 березня 2021 року максимального розміру пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, буд. 4, код ЄДРПОУ - 20453063) здійснити з 02 березня 2021 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) за вислугу років (з надбавками) без обмеження її максимальним розміром з урахуванням виплачених сум.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяС.А. Гебеш