про залишення позовної заяви без руху
18 липня 2022 рокум. Ужгород№ 260/2327/22
Закарпатський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Дору Ю.Ю., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом Приватного акціонерного товариства "Роменський завод "Тракторзапчастина" до Закарпатської митниці Держмитслужби про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, -
ПАТ "Роменський завод "Тракторзапчастина" звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Закарпатської митниці Держмитслужби у якому просить: визнати протиправним дії Закарпатської митниці Державно, митної служби України щодо затримки транспортного засобу, марки «MAN» р.нл. А0878213А з напівпричепом марки «SCHMITZ» р.н.з. НОМЕР_1 під керуванням громадянина Україні ОСОБА_1 на митному посту «Тиса» Закарпатської митниці ДФС в період з 07.05.2019 року по 05.06.2019 року, 28 діб; визнати протиправними дії Закарпатської митниці Державної митної служби України щодо нарахування Приватному акціонерному товариству "Роменський завод «Тракторзапчастина» витрат на зберігання товарів прийнятих на склад митниці по ПМП 2675/30502/19 від 16.05.2021 року на суму 66 755,16 грн., згідно уніфікованої митної квитанції МД-1 серія ЄЄ №021252 від 06.07.2021 року; визнати протиправною та скасувати уніфіковану митну квитанцію МД- 1 серія ЄЄ №021252 від 06.07.2021 року на суму 66755,16 грн.; зобов'язати Закарпатську митницю Державної митної служби України повернути Приватному акціонерному товариству "Роменський завод «Тракторзапчастина» суму витрат за зберігання товарів на складі митниці по ПМП №2675/30500/19, на підставі уніфікованої митної квитанції МД-1 серія ЄЄ №021252 від 06.07.2021 року, в сумі 66 544,14 грн. (шістдесят шість тисяч п'ятсот сорок чотири грн. 14 коп.).
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 липня 2022 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
15 липня 2022 року від відповідача - Закарпатської митниці Держмитслужби до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому зокрема позивач просить залишити позовну заяву без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.
Розглянувши матеріали справи суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог ч.13 ст. 171 КАС України передбачено, що суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частина 2 ст. 122 КАС України визначає, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, що беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені КАС України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки. Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними процесуальних дій, передбачених КАС України.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
При цьому, у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, якими визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Законодавче обмеження строку протягом якого особа може звернутися до суду, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
З матеріалів справи встановлено, що позивач просить зокрема визнати протиправним дії Закарпатської митниці Державно, митної служби України щодо затримки транспортного засобу, марки «MAN» р.нл. А0878213А з напівпричепом марки «SCHMITZ» р.н.з. НОМЕР_1 під керуванням громадянина Україні ОСОБА_1 на митному посту «Тиса» Закарпатської митниці ДФС в період з 07.05.2019 року по 05.06.2019 року, 28 діб; визнати протиправними дії Закарпатської митниці Державної митної служби України щодо нарахування Приватному акціонерному товариству "Роменський завод «Тракторзапчастина» витрат на зберігання товарів прийнятих на склад митниці по ПМП 2675/30502/19 від 16.05.2021 року на суму 66 755,16 грн., згідно уніфікованої митної квитанції МД-1 серія ЄЄ №021252 від 06.07.2021 року; визнати протиправною та скасувати уніфіковану митну квитанцію МД- 1 серія ЄЄ №021252 від 06.07.2021 року на суму 66755,16 грн.., тобто оскаржує дії відповідача ще за 2019 та 2021 року.
До суду з цим позовом позивач, відповідно до трекінгу поштового відправлення «Укрпошти», звернувся 29.06.2022 р., тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду з позовом у цій справі.
Відповідно до частини 6 статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Оглядом позовної заяви та доданих до неї документів, суддя встановив відсутність заяви про поновлення цього строку та доказів поважності причин його пропуску.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.
У справі Європейського суду з прав людини «Стаббігс та інші проти Великобританії» визначено, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
У Рішенні «Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії» від 25 січня 2000 року Європейський суд зазначив про те, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Відповідно, чинне законодавство обмежує строк звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
З урахуванням положень ст.ст.122, 123 КАС України обов'язок доказування поважності причин пропуску строку звернення до суду покладений саме на позивача.
Оцінюючи обставини, що перешкоджали реалізації процесуального права на звернення до суду, на які позивач посилається як на поважні, суд виходить з оцінки та аналізу всіх наведених у заяві доводів і з того, чи мав позивач за таких обставин можливість своєчасно реалізувати право на звернення до суду (чи відсутні були вагомі перешкоди, труднощі для реалізації цього права).
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Зазначене також кореспондується з вимогами ч. 6 ст. 161 КАС України, згідно з якими у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Разом з позовом позивач заяву про поновлення строків звернення до суду з обґрунтуванням поважності причин пропуску таких не подав.
Відповідно до статті 171 частини 13 КАС України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
За таких обставин, згідно з вимогами ст. 169 КАС України позовну заяву слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення вказаних недоліків шляхом подання заяви про поновлення строків звернення до суду з обґрунтуванням поважності причин пропуску.
На підставі наведеного та керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 248 КАС України, суд, -
Позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Роменський завод "Тракторзапчастина" до Закарпатської митниці Держмитслужби про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху і встановити строк для усунення виявлених недоліків позовної заяви протягом десяти днів з наступного дня після отримання копії цієї ухвали.
Попередити позивача, що у випадку невиконання вимог цієї ухвали позовна заява залишається без розгляду.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Суддя Ю.Ю.Дору