15 липня 2022 рокуз м. Ужгород№ 260/104/22
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Микуляк П.П., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Кіровоградській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -
Головне управління ДПС у Кіровоградській області звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до ОСОБА_1 , яким просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь місцевого бюджету Світловодської територіальної громади Кіровоградської області податкову заборгованість з орендної плати з фізичних осіб за 2019, 2021 роки у сумі 41776,84 в т.ч. 41776,84 основного зобов'язання.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що контролюючий орган сформував та надіслав відповідачу податкове повідомлення рішення №865319-2406- 1128 від 24.06.2021 року, яким визначив останньому грошове зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб в сумі 103048,82 грн. (за 2018 рік - 41881,04 грн.; за 2019 рік -47603,92 грн.; за 2021 рік - 13563,86 грн.), однак поштою було повернуто до контролюючого органу поштовий конверт з податковими повідомленнями рішеннями, причиною не вручення зазначено - “за закінченням встановленого строку зберігання”.
Відповідно до інтегрованої картки відповідача з орендної плати з фізичних осіб, останній мав переплату станом на 31.12.2020 року в сумі 61271,98 грн.
Таким чином, за відповідачем рахується заборгованість з орендної плати з фізичних осіб за 2019 рік та 2021 рік в сумі 41776,84 грн. основного зобов'язання.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду відповідачу надано строк для подання відзиву, а також повідомлено про наслідки неподання такого.
Вказана ухвала була скерована рекомендованою кореспонденцією на адресу реєстрації останнього місця проживання відповідача: АДРЕСА_1 , однак була повернута до суду з відміткою працівника органу поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання".
Відповідно до положень ч.10 ст.171 КАС України, ухвала про відкриття провадження у справі постановляється з додержанням вимог статті 126 цього Кодексу.
Згідно ч. 11 ст. 126 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Згідно з нормами п. 3 ч. 1 ст. 127 КАС України часом вручення повістки вважається день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Отже, враховуючи вищенаведене, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд даної справи судом.
Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У зв'язку з вищенаведеним, враховуючи положення ч.6 ст.162 КАС України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши подані позивачем документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що контролюючий орган сформував та надіслав відповідачу податкове повідомлення рішення №865319-2406-1128 від 24.06.2021 року, яким визначив останньому грошове зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб в сумі 103048,82 грн. (за 2018 рік - 41881,04 грн.; за 2019 рік -47603,92 грн.; за 2021 рік - 13563,86 грн.), однак поштою було повернуто до контролюючого органу поштовий конверт з податковими повідомленнями рішеннями, причиною не вручення зазначено - “за закінченням встановленого строку зберігання”.
В термін обумовлений п.287.5. ст.287 Податкового кодексу України грошове зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб відповідач не сплатив.
Відповідно до інтегрованої картки Відповідача з орендної плати з фізичних осіб, останній мав переплату станом на 31.12.2020 року в сумі 61271,98 грн.
За відповідачем рахується заборгованість з орендної плати з фізичних осіб за 2019 рік та 2021 рік в сумі 41776,84 грн. основного зобов'язання
Вказане податкове повідомлення-рішення було надіслано відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 11-12), однак була повернута позивачу з відміткою органу поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання".
Відповідно до вимог п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України контролюючий орган сформував та надіслав відповідачу податкову вимогу №0022428-1306-1127 від 29.06.2021 року на суму 28197,31 грн, яка була отримана відповідачем.
З метою стягнення суми податкового зобов'язання, самостійно нарахованого контролюючим органом платнику податків, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Ст. 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Вказане кореспондується з положенням пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України).
Згідно ст. 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Пункт 54.3 ст. 54 ПК України встановлює обов'язок контролюючого органу самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, в тому числі, якщо:
- платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об'єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством;
- дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;
- згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Пунктом 57.3 ст.57 ПК України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Спірні правовідносини виникли з приводу стягнення в судовому порядку з платника податків суми податкового боргу.
Так, пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України дає визначення поняттю "податковий борг", відповідно до якого таким є сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
У справах про стягнення боргу предметом доказування мають бути обставини не стосовно законності податкового повідомлення-рішення на підставі якого здійснюється стягнення, а які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення боргу у судовому порядку, зокрема, встановлення факту його сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту, перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі, в черговості, та за рахунок платежів, встановлених Податковим кодексом України.
Відповідно до пп.20.1.34 п.20.1 ст.20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Вказане повноваження контролюючого органу кореспондується також з положеннями п.87.11 ст.87 ПК України.
Таким чином, законодавством встановлено обов'язок контролюючого органу вчиняти дії щодо забезпечення стягнення з платника податків податкового боргу, в тому числі, шляхом звернення з відповідним позовом до суду.
Разом з тим, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п.95.2 ст.95 ПК України).
Зазначене узгоджується також з встановленим нормами ст.59 ПК України обов'язком контролюючого органу надіслати платнику податків, у якого виник податковий борг, податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Таким чином обов'язковою передумовою для звернення контролюючого органу до суду з позовом про стягнення податкового боргу є надіслання платнику податків податкової вимоги.
Судом встановлено, що на виконання вищезазначених вимог податкового законодавства позивачем було сформовано та направлено податкове повідомлення - рішення №865319-2406-1128 від 24.06.2021 року, яким визначив останньому грошове зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб в сумі 103048,82 грн. (за 2018 рік - 41881,04 грн.; за 2019 рік -47603,92 грн.; за 2021 рік - 13563,86 грн.
Відповідно до інтегрованої картки відповідача з орендної плати з фізичних осіб, останній мав переплату в сумі 61271,98 грн.
Тому заборгованість відповідача становить 41776,84 грн. основного зобов'язання.
24 червня 2021 року вищезазначене податкове повідомлення-рішення було надіслано відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 11-12), однак була повернута позивачу з відміткою органу поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання".
Позивачем самостійно до суду було подано витяг, відповідно до якого ОСОБА_1 припинила підприємницьку діяльність за адресою АДРЕСА_2 з 17 квітня 2020 року, а також витяг про проведення державної реєстрації ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 - з 14 вересня 2020 року
Тобто станом на день формування податкового повідомлення - рішення та скерування такого відповідачу останній був знятий з місця реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , а тому, не міг знати про суму нарахованого йому податкового боргу.
Більше того, контролюючим органом було сформовано та надіслав відповідачу податкову вимогу № 0022428-1306-1127 від 29.06.2021 року на суму 28197,31 грн.
Вищевказана податкова вимога була сформована та надіслана позивачем через 5 днів після формування та відправки податкового повідомлення-рішення №865319-2406-1128 від 24.06.2021 року, але уже за іншою, вірною адресою: АДРЕСА_1 .
Зазначену вимогу було вручено відповідачу 27 липня 2021 року.
Позивач стверджує у позовній заяві про наявність у відповідача податкового боргу у розмірі 41776,84 грн., однак вимога була сформована на суму тільки 28197,31 грн.
Позивач просить стягнути податкову заборгованість з орендної плати з фізичних осіб за 2019, 2021 роки у сумі 41776,84 грн., однак відповідач не отримувала податкове повідомлення - рішення, яким було визначено грошове зобов'язання у розмірі 41776,84 грн., податкова вимога на вказану суму сформовано не було, відтак вказаний борг не може вважатися узгодженим.
Нормами п. 42.2 ст. 42 ПК України визначено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Зазначене кореспондується з п.6 Порядку направлення податковими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.06.2017 №610.
Відповідно до пп. 70.16.7-1 п. 70.16 ст. 70 ПК України, органи, що здійснюють реєстрацію фізичних осіб, подають безоплатно в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, контролюючим органам інформацію про фізичних осіб, які зареєстрували своє місце проживання у відповідному населеному пункті чи місце проживання яких знято з реєстрації в такому населеному пункті, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також про втрачені, викрадені паспорти громадянина України у п'ятиденний строк з дня надходження відповідних заяв фізичних осіб та про паспорти громадянина України померлих громадян щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця.
Таким чином, суд вважає, що контролюючий орган повинен бути обізнаним про зміну податкової адреси платника податків - фізичної особи, а отже повинен направляти податкову вимогу за дійсною адресою.
Суд зазначає, що контролюючий орган безумовно наділений повноваженнями щодо вчинення дій, спрямованих на стягнення з платників податків суми наявного податкового боргу. Разом з тим, реалізація зазначеного повноваження повинна здійснюватися на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та законами України, тобто з дотриманням визначеної процедури.
Ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Враховуючи вищенаведені обставини справи, суд вважає, що податковим органом не надані докази щодо належного надіслання за місцем проживання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення податкового повідомлення - рішення та податкової вимоги на суму 41761,17 грн., а тому позов про стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу у зв'язку з несплатою такої заборгованості є передчасним.
Зазначена позиція узгоджується також з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 28.08.2018 року у справі №802/467/16-а у подібних правовідносинах, що, з огляду на положення ч. 5 ст. 242 КАС України, підлягають врахуванню судом.
За наведених обставин, враховуючи вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог належить відмовити.
З огляду на відмову у задоволенні позову судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст. 241, 243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні позову Головного управління ДПС у Кіровоградській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.255 КАС України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя П.П.Микуляк