(про повернення заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності)
18 липня 2022 року м. Житомир справа № 240/18586/21
категорія 112010203
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лавренчук О.В., розглянувши заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою від 05.07.2022 (вх. №31794/22 від 11.07.2022) у якій просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, щодо нарахування та виплати підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, не у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у розмірі двох прожиткових мінімумів, а не як визначено в рішенні суду;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області вжити заходи щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20.01.2022 про зобов'язання нарахування та виплати з 13.01.2021 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, відповідно до ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у розмірі двох мінімальних заробітних плат (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік);
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Перевіривши дотримання ОСОБА_1 вимог законодавства при подачі до суду вищезазначеної заяви, суд встановив наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Крім того, ч. 2 ст. 383 КАС України встановлено відповідні вимоги до заяви, що подається на підставі ст. 383 КАС України.
Згідно ч. 5 ст. 383 КАС України, у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.
У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.
Суд зазначає, що з системного аналізу ст. ст. 382, 383 КАС України, встановлено виокремлення у окремі статті таких видів судового контролю за виконанням судового рішення, як зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (стаття 382 КАС України) та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (стаття 383 КАС України).
Законодавець, розмежовуючи види судового контролю за виконанням судового рішення, тим самим розділив і види заяв, з якими звертається позивач до суду та відповідно, наявність чи відсутність вимог до оформлення кожної з них.
Крім того, суд звертає увагу на те, що ст. 382 та ст. 383 КАС України передбачено і різні порядки розгляду заяв, поданих відповідно до цих норм.
Аналогічна правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду, що викладені в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16 жовтня 2018 року по справі №556/2081/17.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Крім того, суд зазначає, що п. 25 ч. 1 ст. 294 КАС України передбачено, окреме, від рішення суду оскарження в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо накладення штрафу та інших питань судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, постановлених судом відповідно до статті 382 цього Кодексу.
Щодо положень ст. 383 КАС України, суд зазначає, що вона відсутня в переліку визначеному ч.1 ст. 294 КАС України.
Згідно ч. 2 ст. 167 КАС України, якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Беручи до уваги вищевикладене, з огляду на об'єктивну наявність підстав для неможливості розгляду в одному провадженні заяви, що подана одночасно в межах ст. 382 КАС України та ст. 383 КАС України, враховуючи вимоги ч. 1 ст. 382 КАС України, ч. 5 ст. 383 КАС України, суд дійшов висновку про необхідність повернення даної заяви без розгляду заявнику.
Керуючись статтями 243, 248, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Повернути ОСОБА_1 заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20.01.22 в адміністративній справі № 240/18586/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Копію ухвали про повернення заяви надіслати особі, яка її подала, разом із заявою й усіма доданими до неї матеріалами не пізніше наступного дня після її постановлення.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя О.В. Лавренчук