Рішення від 18.07.2022 по справі 757/19490/21-ц

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/19490/21-ц

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2022 року Печерський районний суд м. Києва

головуючий суддя Батрин О.В.

секретар судового засідання Габрись О.М.

справа № 757/19490/21-ц

учасники справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр»

відповідач: ОСОБА_1

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги,

представник позивача Закарлюка Н.С.

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2021 року ТОВ «Перший український експертний центр» звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги вказує, що ТОВ «Перший український експертний центр» з 01.07.2017 року прийняло на подальшу експлуатацію та обслуговування житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 . 07.09.2020 року між сторонами було укладено договір №14/55-144 «Про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій», згідно з умовами якого позивач зобов'язувався надавати відповідачу житлово-комунальні послуги, та в свою чергу, відповідач зобов'язувався оплачувати послуги у встановлені договором строки. Проте, зобов'язання відповідача щодо своєчасної оплати за спожиті послуги виконані не були, у зв'язку із чим, за період з 01.04.2018 року по 31.03.2021 року у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 33 957,86 грн. Крім того, відповідач як боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на підставі положень статті 625 ЦК України зобов'язаний сплатити зазначену суму боргу з урахуванням інфляційної складової в сумі 3 296,82 грн. та 3% річних в сумі 1 669,99 грн., що разом становить суму заборгованості у розмірі 38 924,67 грн. У зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача заборгованість на надані послуги та судовий збір.

Ухвалою суду від 26.04.2021 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

27.10.2021 року від відповідача ОСОБА_1 до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечив проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що вимоги позивача з квітня 2018 року стосуються періоду, що був до укладення договору № 14/55-144 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, тобто до виникнення зобов'язань між ним та позивачем. Крім того, він є власником квартири АДРЕСА_2 , але за вказаною адресою він не зареєстрований та не проживає. Відповідно послугами з утримання будинку і споруд та прибудинкової території не користується. Квартира перебуває в стані забудовника, тобто не придатна до проживання. Також зазначив, що після укладення договору з позивачем послуги він сплачує за встановленими тарифами, хоча надалі послугами не користується та не проживає за вказаною адресою. При цьому, позивачем до позовної заяви не додано рахунків, на підставі яких виникла заборгованість в розмірі 33 957,86 грн. та за період з квітня 2018 року по серпень 2020 року йому взагалі не надходило жодних рахунків від позивача до укладення між сторонами договору про надання послуг, при підписанні договорів позивач не повідомив про існування жодних боргів. Крім того, витрати на охорону не входять до тарифу за житлово-комунальні послуги згідно договору від 07.09.2020 року та така послуга в тарифному плані взагалі відсутня, у зв'язку з чим нарахування компенсації витрат на охорону у розмірі 6 000,00 грн., які позивач на власний розсуд включив до складу боргу за оплату житлово-комунальних послуг є незаконним та необґрунтованим. Також заперечив про стягнення інфляційних втрат та 3% річних, оскільки такий розрахунок здійснений позивачем за неіснуючими рахунками, які позивач не надавав йому та не приєднав до позовної заяви та стосується періоду до виникнення зобов'язань між позивачем та відповідачем.

15.11.2021 року від представника позивача Закарлюка Н.С. до суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, відповідно до якої згідно зі ст. 156, 162 ЖК Української РСР власник квартири та споживач зобов'язаний не тільки брати участь у витратах по утриманню квартири і прибудинкової території, а й своєчасно і в повному обсязі вносити оплату за отримані комунальні послуги та споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору, тобто перерахунок заборгованості за житлово-комунальні послуги з моменту виникнення права власності на квартиру є правомірним. При цьому, факт реєстрації місця проживання в квартирі не впливає на обов'язок внесення власником квартири плати за житлово-комунальні послуги. Крім того, розрахунок заборгованості, доданий до матеріалів справи, правильний та розрахований відповідно до тарифів, затверджених Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради.

30.11.2021 року від відповідача ОСОБА_1 до суду надійшли письмові заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву, відповідно до яких позивач не підтвердив свої позовні вимоги у розмірі 38 924,67 грн. та жодних рахунків в період з квітня 2018 року по серпень 2020 року не виставляв йому, у зв'язку з чим відсутні підстави для стягнення інфляційний втрат та 3% річних.

Суд у порядку спрощеного позовного провадження дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов такого висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Тобто належним виконанням зобов'язання з боку відповідача є здійснення оплати за надані йому послуги, у розмірі та у валюті, визначеними договором.

Відповідно до змісту ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

За змістом ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Крім того, згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом ч. 1 ст. 901 та ч. 1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Зобов'язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов'язанням.

Згідно з актом приймання-передачі житлового комплексу або його частини від 01.07.2017 року ТОВ «ЖЕК 2617» передав, а ТОВ «Перший український експертний центр» прийняв на обслуговування житловий комплекс за адресою: АДРЕСА_1 .

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 , що підтверджується договором купівлі-продажу квартири від 06.10.2017 року та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

07.09.2020 року між ТОВ «Перший український експертний центр» та ОСОБА_1 укладено договір №14/55-144 «Про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій», відповідно до умов якого визначено, що позивач зобов'язується забезпечувати своєчасне надання послуг належної якості згідно із законодавством, утримувати внутрішньо-будинкові мережі в належному технічному стані, здійснювати їх технічне обслуговування та ремонт, вживати своєчасних заходів до ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень у наданні послуг, у строки, встановлені законодавством в межах та на умовах, передбачених законодавством України.

У пункті 5 вказаного договору сторони погодили, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Платежі вносяться не пізніше 20 числа місяця, що наступає за розрахунковим.

Відповідно до п. 11.1 договору споживач зобов'язаний оплачувати послуги в установлений цим договором строк.

Згідно зі ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 ЦК України власникам квартир та нежитлових приміщень у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території.

Закон України «Про житлово-комунальні послуги» визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки.

Аналіз цього Закону дає підстави для висновку, що він належить до нормативного акта спеціальної дії, який регулює відносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг.

Водночас, ст. 4 вказаного Закону передбачає, що законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг, крім цього Закону, базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг.

Частиною 1 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Статті 20, 21 цього Закону визначають обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачений обов'язок споживача укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору. Цей обов'язок відповідає зустрічному обов'язку виконавця, визначеному п. 3 ч. 2 ст. 21 цього Закону, підготувати та укласти зі споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 не відмовлявся від надання позивачем житлово-комунальних послуг, отримував їх. Крім того, власник квартири у багатоповерховому будинку не може не отримувати послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території, як і виконавець послуг не може припинити їх надання одному із власників квартир, так як послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території, як то прибирання прибудинкової території, сходових кліток, вивезення відходів, технічне обслуговування внутрішньо будинкових систем, тощо, мають загальний характер, тобто споживаються одночасно всіма мешканцями багатоквартирного будинку, і припинення їх надання окремому споживачу є неможливим.

Чинне законодавство України передбачає різні форми договору (у тому числі усну). Споживач зобов'язаний сплачувати кошти за надані послуги, оскільки відповідно до ст. 11 ЦК України зобов'язання виникають не лише з підстав, передбачених законодавством (зокрема угод), а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Аналізуючи законодавство, що регулює відносини, які виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг, слід дійти висновку, що споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги.

Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі (постанови Верховного Суду України від 20.04.2016 р. № 6-2951цс15, від 15.05.2014 р. у справі № 5011-31/17255-2012).

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність між сторонами договірних відносин, за якими відповідач користувався житлово-комунальними послугами, які надавав йому позивач, у зв'язку з чим твердження відповідача про безпідставне виставлення позивачем рахунків про сплату житлово-комунальних послуг у період з квітня 2018 року по серпень 2020 року без укладення відповідного договору про надання житлово-комунальних послуг є необґрунтованими.

При цьому, посилання відповідача ОСОБА_1 на фактичне не проживання у спірній квартирі та не користування такою послугою, як утримання будинку та прибудинковою територією суд відхиляє як безпідставні, оскільки належних та допустимих доказів на підтвердження вказаних обставин відповідачем суду не надано.

Крім того, факт проживання чи не проживання власника у належному йому майні не звільняє його від обов'язку утримувати належне йому майно.

Згідно з положеннями п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Згідно зі ст. 5 вказаного Закону до житлово-комунальних послуг належать:

1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком.

Послуга з управління багатоквартирним будинком включає:

- утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо;

- купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку;

- поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;

2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

01.10.2012 року між позивачем ТОВ «Перший український експертний центр» та ПП «Перун» був укладений договір № 47 на комплекс робіт з технічного обслуговування ліфтів, відповідно до умов якого виконавець зобов'язався у 2012 році надати послуги з технічного обслуговування ліфтів за формою повного технічного обслуговування, а замовник прийняти та оплатити такі послуги відповідно до умов договору та діючого законодавства України.

Факт належного надання ПП «Перун» позивачу ТОВ «Перший український експертний центр» послуг на об'єкт споживача, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , підтверджується актом №ОУ - 00067 від квітня 2018 року, актом №ОУ - 00085 від травня 2018 року, актом №ОУ - 00112 від 30.06.2018 року, актом №ОУ - 00138 від 31.07.2018 року, актом №ОУ - 00175 від 21.08.2018 року, актом №ОУ - 00203 від 24.09.2018 року, актом №ОУ - 00237 від 23.10.2018 року, актом №ОУ - 00305 від 27.12.2018 року, актом №ОУ - 00002 від 23.01.2019 року, актом №ОУ - 00042 від 22.02.2019 року, актом №ОУ - 00090 від 21.03.2019 року, актом №ОУ - 00142 від 23.04.2019 року, актом №ОУ - 00189 від 22.05.2019 року, актом №ОУ - 00224 від 21.06.2019 року, актом №ОУ - 00268 від 22.07.2019 року, актом №ОУ - 00305 від 21.08.2019 року, актом №ОУ - 00347 від 24.09.2019 року, актом №ОУ - 00436 від 21.11.2019 року, актом №12 від 27.01.2020 року, актом №70 від 24.02.2020 року, актом №107 від 23.03.2020 року, актом №159 від 22.04.2020 року, актом №197 від 22.05.2020 року, актом №240 від 23.06.2020 року, актом №289 від 27.07.2020 року, актом №357 від 25.08.2020 року, актом №417 від 22.09.2020 року, актом №458 від 20.10.2020 року, актом №518 від 20.11.2020 року, актом №570 від 22.12.2020 року .

15.11.2012 року між позивачем ТОВ «Перший український експертний центр» та ТОВ «Спутник-Крим» був укладений договір № 107-О на технічне обслуговування пожежних систем, відповідно до умов якого виконавець зобов'язався виконати роботу з технічного обслуговування систем автоматичної адресної пожежної сигналізації, оповіщення людей при пожежі, системи проти димного захисту, системи автоматичного газового пожежогасіння машинного приміщення ЛТПП, а замовник зобов'язується прийняти виконані роботи та оплатити їх.

Факт належного надання ТОВ «Спутник-Крим» позивачу ТОВ «Перший український експертний центр» послуг на об'єкт споживача, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , підтверджується актами приймання наданих послуг від 28.02.2018 року, від 30.04.2018 року, від 31.05.2018 року, від 30.06.2018 року, від 31.07.2018 року, від 31.08.2018 року, від 30.09.2018 року, від 31.10.2018 року, від 30.11.2018 року, від 31.01.2019 року, від 28.02.2019 року, від 29.03.2019 року, від 29.03.2019 року, від 26.04.2019 року, від 31.05.2019 року, від 27.06.2019 року, від 30.08.2019 року, від 30.09.2019 року, від 28.12.2019 року, від 31.01.2020 року, від 28.02.2020 року, від 31.03.2020 року, від 30.04.2020 року, від 29.05.2020 року, від 30.06.2020 року, від 31.08.2020 року, від 30.09.2020 року, від 30.10.2020 року, від 30.11.2020 року, від 31.12.2020 року.

Також судом встановлено, що ТОВ «Перший український експертний центр» уклав договори про надання житлово-комунальних послуг, якими забезпечується весь багатоквартирний будинок АДРЕСА_1 , які необхідні для належної його експлуатації, а саме:

- 01.10.2012 року договір № 2/1848-К-12 на вивезення та знешкодження (захоронення) твердих побутових відходів (ТПВ);

- 01.02.2014 року договір № 03-6907;

- 01.08.2013 року договір № 21/13 про технічне обслуговування обладнання системи ОДС (ДСС).

Пунктом 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів, при цьому, такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 2 ст. 7 цього Закону обов'язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором (абз. 1 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»)

Щодо належного утримання та забезпечення належного санітарного, протипожежного і технічного стану спільного майна багатоквартирного будинку, то такий обов'язок у відповідності до ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» покладено на співвласників багатоквартирного будинку.

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на:

1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо);

2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо);

3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо);

4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Такі ж вимоги передбачені в п. 7 Правил користування будинку та прибудинкової території, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 р. № 572, із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України № 45 від 24.01.2006 р.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, визначених законом.

Статтею 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно; розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку; розмір плати за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій встановлюється залежно від капітальності, рівня облаштування та благоустрою.

Згідно з Порядком формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011 року № 869 , послуги надаються з урахуванням встановленого рішенням органу місцевого самоврядування тарифу, його структури, періодичності та строків надання послуг. Копія такого рішення є невід'ємною частиною договору про надання послуг.

Нарахування за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій проводиться за тарифами, затвердженим розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 11.10.2016 № 982 та розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 03.04.207 № 386 «Про внесення змін до Тарифів та структури тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які надають виконавці цих послуг, по кожному будинку окремо».

При цьому, вказані розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є чинними, у судовому порядку нечинними не визнавалися та є обов'язковим для виконання всіма органами місцевого самоврядування, установами, підприємствами, організаціями, розташованими на території міста, у тому числі і для споживачів таких послуг.

Крім того, наказами ТОВ «Перший український експертний центр» № 1 від 02.01.2019 року, наказом №10/1 від 21.02.2019 року, наказом №1 від 15.01.2020 року та наказом № 2 від 05.01.2021 року внесено зміни до тарифів і структури тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та зміни ціни на послуги з управління багатоквартирними будинками.

Оскільки відповідачем порушувалося зобов'язання по оплаті наданих послуг, що встановлено умовами договору, то відповідно до наданого позивачем розрахунку боргу, за період з 01.04.2018 року по 31.03.2021 рік за ним обраховується прострочена заборгованість у розмірі 38 924 грн. 67 коп., яка складається з: 33 957 грн. 86 коп. заборгованість за надані послуги, 3 296 грн. 82 коп. інфляційна складова боргу та 1 669 грн. 99 коп. 3 % річних.

Відповідачем належними та допустимим доказами не спростовано наданий позивачем розрахунок заборгованості за надані житлово-комунальні послуги та розрахунки заборгованості детально відображають нарахування, оплати, споживання.

Також суд звертає увагу, що власник квартири у багатоповерховому будинку не може не отримувати послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території, як і виконавець послуг не може припинити їх надання одному із власників квартир, так як послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території, як то прибирання прибудинкової території, сходових кліток, вивезення відходів, технічне обслуговування внутрішньо будинкових систем, тощо, мають загальний характер, тобто споживаються одночасно всіма мешканцями багатоквартирного будинку, і припинення їх надання окремому споживачу є неможливим.

При цьому, суд не бере до уваги надану відповідачем ОСОБА_1 на підтвердження часткової сплати за надані житлово-комунальні послуги за період з вересня 2020 року по вересень 2021 року у розмірі 15 316,85 грн. роздруківку з особистого кабінету «zkh-plus.com.ua» таблицю зарахованих платежів відповідача, оскільки остання не відповідає вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 1 червня 2011 року № 174 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25 червня 2011 року за № 790/19528, яка прийнята на заміну Інструкції про касові операції в банках України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 14 серпня 2003 року № 337, у зв'язку з чим не є належними доказами сплати за надані житлово-комунальні послуги.

Враховуючи викладене, оцінюючи всі досліджені судом докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за надані житлово-комунальні послуги в сумі 38 924 грн. 67 коп. є обґрунтованими, доведеними, у зв'язку з чим позов ТОВ «Перший український експертний центр» підлягає задоволенню.

У зв'язку із задоволенням позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2 270 грн. 00 коп. покладаються на відповідача ОСОБА_1 .

Керуючись ст. 509, 526, 901, 903 ЦК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», ст. 12, 13, 19, 81, 141, 263-265, 267, 273, 274, 354, 355 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги у розмірі 38 924 грн. 67 коп., яка складається з: 33 957 грн. 86 коп. заборгованість за надані послуги, 3 296 грн. 82 коп. інфляційна складова боргу та 1 669 грн. 99 коп. 3 % річних.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» судовий збір у розмірі 2 270 грн. 00 коп.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр»: 01042, м. Київ, вул. Саперне поле, 14/55, оф. 1004, код ЄДРПОУ 36844047.

відповідач: ОСОБА_1 : АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки НОМЕР_1 .

Суддя О.В.Батрин

Попередній документ
105283418
Наступний документ
105283420
Інформація про рішення:
№ рішення: 105283419
№ справи: 757/19490/21-ц
Дата рішення: 18.07.2022
Дата публікації: 21.07.2022
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Печерський районний суд міста Києва
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (14.04.2021)
Дата надходження: 13.04.2021
Предмет позову: про стягнення заборгованості