печерський районний суд міста києва
Справа № 757/17227/22-к
14 липня 2022 року Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора у кримінальному провадженні - заступника начальника першого відділу організації процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами центрального апарату Національної поліції України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно,-
До провадження слідчого судді надійшло клопотання прокурора у кримінальному провадженні - заступника начальника першого відділу організації процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами центрального апарату Національної поліції України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно.
В обґрунтування клопотання прокурор посилається на те, що майно є доказом кримінального правопорушення. Метою накладення арешту є збереження речових доказів.
З наданих в обґрунтування матеріалів вбачається, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022000000000636 від 26.05.2022 за фактами провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором та фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, вчинених організованою групою, за ч. 4 ст. 111-1, ч. 4 ст. 110-2 КК України.
Процесуальне керівництво здійснюється Офісом Генерального прокурора.
У ході розслідування кримінального провадження установлено, що відповідно до матеріалів СБ України від 23.05.2022, під час здійснення контррозвідувальних заходів в умовах воєнного стану отримана інформація щодо колабораційної діяльності та фінансування дій, вчинених з метою зміни меж території або державного кордону України, з боку посадових осіб ТОВ «ЗОТІК» (ЄДРПОУ 32611302), ТОВ «Делфін Індастрі Україна» (ЄДРПОУ 34831883), ТОВ «Делфін дістриб'юшн Україна» (ЄДРПОУ 33830320), які зареєстровані за однією адресою: Чернігівська область, Чернігівський район, с. Рівнопілля, Гомельське шосе, 10, здійснюють господарську діяльність та реалізують на території України російську продукцію виробництва АТ «Делфін Індастрі» (ІНН 7743538088, юридична адреса: рф, Московська область, м. Пушкіно, Ярославське шосе, 1а), а саме: моторні, трансмісійні та спеціальні мастила, технічні рідини, дезінфікуючі засоби, фільтри та пластикову тару.
Згідно з рапортом СБУ від 23.05.2022 та даними сайту «Миротворець, кінцевий бенефіціарний власник ТОВ «ЗОТІК» - громадянин рф ОСОБА_4 , може бути причетний до діяльності терористичних організацій «Л/ДНР».
З відкритих джерел також встановлено, що ТОВ «Делфін Дістріб'юшн Україна» є офіційним представником міжнародної торгово-промислової асоціації «Delfin Group» та постачає до України продукцію російського виробництва «Delfin Group Russia».
Таким чином, факт здійснення господарської діяльності пов'язаних між собою підприємств ТОВ «Делфін Індастрі Україна», ТОВ «Делфін дістріб'юшн Україна» та ТОВ «ЗОТІК», власником якого є громадянин рф - ОСОБА_4 , який може бути причетний до діяльності терористичних організацій «Л/ДНР», надає достатньо підстав вважати, що продукція, що виготовляється на потужностях вказаних підприємств, використовується збройними силами рф, а кошти, отримані від її реалізації на території України, наповнюють оборонний бюджет країни-агресора, може сприяти обороноздатності та агресії рф проти України.
24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан, строк дії якого відповідним Указом Президента продовжено до 26 серпня 2022 року.
07.03.2022 набрав чинності Закон України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об'єктів права власності Російської Федерації та її резидентів», яким передбачено можливість примусового вилучення в Україні примусового вилучення в Україні об'єктів права власності російської федерації та її резидентів - примусове вилучення об'єктів права власності Російської Федерації та об'єктів права власності її резидентів з мотивів суспільної необхідності (включаючи випадки, за який це настійно вимагається військовою необхідністю) на користь держави Україна на підставі і у порядку встановлених цим Законом.
Примусове вилучення в Україні об'єктів права власності російської федерації та її резидентів здійснюється без будь-якої компенсації (відшкодування) їх вартості, враховуючи повномасштабну агресивну війну, яку російська федерація розв'язала і веде проти України та Українського народу.
Вбачається, що обладнання та виробничі потужності ТОВ «ЗОТІК» можуть бути використані як для забезпечення ВПК так, і інших промислових потреб України..
Таким чином виникла необхідність у накладенні арешту на зазначене майно з метою збереження речових доказів.
Прокурор до судового засідання не з'явився. Прокурор надав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, доводи клопотання підтримав у повному обсязі.
Слідчий суддя розглянув клопотання у відсутність власника майна відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання, виходячи з такого.
Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).
Відповідно до ч. 1-3 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно абзацу 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.
Згідно абзацу 2 ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Відповідно до ч. 10 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
При цьому закон не вимагає, щоб докази на підтвердження вчинення кримінального правопорушення були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно застосувати зазначений вид заходу забезпечення кримінального провадження з метою досягнення дієвості цього провадження та уникнення негативних наслідків.
Слідчий суддя визнає, що матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, та слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт на об'єкти будівництва, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, слідчий суддя не вбачає.
З огляду на обставини ймовірно вчиненого кримінального правопорушення, представлених доказів за матеріалами клопотання в їх сукупності, слідчий суддя з метою забезпечення спеціальної конфіскації як виду покарання, запобігання можливості його приховування та зникнення, розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також враховуючи правову підставу для арешту майна та наслідки арешту майна для інших осіб, вважає наявними підстави для задоволення клопотання в частині накладення арешту на майно.
З урахуванням наведеного та керуючись ст. 98, 170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України,-
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт на корпоративні права та статутний капітал у вигляді грошових коштів Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗОТІК» (ЄДРПОУ 32611302) у сумі 5 050 000, 00 гривень.
Зобов'язати Міністерство юстиції України, органи державної реєстрації накласти арешт шляхом заборони на внесення будь-яких реєстраційних змін у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗОТІК» (ЄДРПОУ 32611302).
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1