Справа №:755/19901/21
Провадження №: 2-др/755/43/22
"18" липня 2022 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі головуючої судді Виниченко Л.М., розглянувши в приміщенні суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін заяву представника відповідача Моторного (транспортного) страхового бюро України Проца Андрія Володимировича про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу по цивільній справі № 755/19901/21,-
установив:
В провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебувала цивільна справа № 755/19901/21 за позовом ОСОБА_1 до Моторного (транспортного) страхового бюро України, третя особа: ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
За результатами розгляду вказаної справи Дніпровським районним судом м. Києва 22 лютого 2022 ухвалене рішення.
До суду надійшла заява представника відповідача Моторного (транспортного) страхового бюро України Проца А.В. від 23.06.2022 про поновлення строку на подання заяви та ухвалення додаткового рішення по даній справі про стягнення з позивача ОСОБА_1 на користь МТСБУ витрат на правову допомогу у розмірі 2 000 грн.
Заява обґрунтована тим, що рішення приймалося без повідомлення сторін та на адресу МТСБУ не надходило, про рішення останнє дізналося після відкриття реєстру судових рішень. Зазначено, що у відзиві на позовну заяву представником відповідача на виконання вимог ст. 134 ГПК України зазначено, що згідно п. 8 ч. 3 ст. 178 ЦПК України МТСБУ очікує понести судові витрати - витрати на правову допомогу у розмірі 2 000,00 грн. Докази про розмір судових витрат були подані разом з відзивом на позов. 12.10.2021 між МТСБУ та Адвокатським об'єднанням «ІНС.ЛОУ ГРУП» був укладений Договір про надання правової допомоги № 4.1/12-10/2021. На виконання умов цього договору 20.01.2022 між МТСБУ та Адвокатським об'єднанням «ІНС.ЛОУ ГРУП» була укладена Додаткова угода № 731 на ведення справи за позовом ОСОБА_1 до МТСБУ, відповідно пункту 1 якої вбачається, що вартість правової допомоги становить 2 000,00 грн., які сплачуються після підписання Акту виконаних робіт. У відповідності до умов Додаткової угоди № 731 Адвокатським об'єднанням «ІНС.ЛОУ ГРУП» в особі адвоката Процом А.В. здійснено представництво інтересів МТСБУ у справі № 755/19901/21 за позовом ОСОБА_1 до Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування шкоди у Дніпровському районному суді м. Києва, зокрема, але не виключно, подано відзив на позовну заяву по справі № 755/19901/21, тощо. Пунктом 1 Додаткової угоди № 731 визначено розмір винагороди на надання правової допомоги у вигляді фіксованої суми та не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу, що узгоджується з нормами ЦПК України та Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатом розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Вивчивши зміст заяви про ухвалення додаткового рішення, дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності, суд приходить до наступного.
Відповідно ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 05.01.2022 року про відкриття провадження у справі розгляд справи проводився у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с. 184-186).
При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться (частина 8 ст. 279 ЦПК України).
Згідно положень частини 3 ст. 270 ЦПК України, додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 22.02.2022 у задоволенні позову ОСОБА_1 до Моторного (транспортного) страхового бюро України, третя особа: ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди було відмовлено (а.с. 208-213).
Відповідно частини 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Згідно частини 2 ст. 270 ЦПК України, заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Разом з тим, частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно правового висновку викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц, вимоги частини восьмої статті 141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, мають застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні.
За правилами частини 3 ст. 83 ЦПК України, відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Відповідно ч. 4 ст. 83 ЦПК України, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Нормою статті 246 ЦПК України встановлено, що якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Як убачається з матеріалів справи, стороною відповідача в особі представника адвоката Проца А.В. подавався відзив на позов, у якому, відповідно норми п. 8 ч. 3 ст. 178 ЦПК України, при цьому з посиланням на ч. 1 ст. 141 ЦПК України, зазначено, що відповідач МТСБУ за вивчення та аналіз позовної заяви по справі, підготовки правової позиції по справі, подання відзиву на позовну заяву, участі адвоката у судовому процесі, а у разі необхідності подання апеляційної скарги та касаційної скарги планує понести судові витрати у розмірі 3 000,00 грн. (а.с. 192-194).
Натомість, відповідачем у тексті відзиву на позов не заявлено про те, що ним будуть подані у строки передбачені частиною 8 ст. 141 ЦПК України додаткові докази про понесені судові витрати протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, МТСБУ взагалі не подавалась така заява про намір надати суду докази на підтвердження розміру понесених відповідачем судових витрат та такі докази також не подані до заяви про ухвалення додаткового рішення у справі.
З огляду на викладене, суд не вирішує питання про поновлення відповідачу строку на подання заяви про стягнення витрат на правничу допомогу, оскільки така заява до суду не подавалась та в матеріалах справи відсутня.
В частині вимог заяви про ухвалення додаткового рішення суд вважає, що заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Право на правничу допомогу в Україні гарантовано ст. 59 Конституції України та ст. 15 ЦПК України.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За приписами частини 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно норми частини 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до висновку Об'єднаної Палати Касаційного господарського суду Верховного Суду викладеного у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19, витрати на надану професійну правничу допомогу разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Процесуальними нормами встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів.
Обов'язковим переліком документів на підтвердження відповідних витрат, незалежно від юрисдикції спору, є: договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.); розрахунок наданих послуг з їх детальним описом; документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, тощо) (висновки, викладені Верховним Судом у постановах у справах № 821/227/17, № 726/549/19, № 810/3806/18).
Такі ж висновки щодо застосування норм права викладені Верховним Судом у постановах від 15 квітня 2020 року у справі № 199/3939/18-ц та від 09 червня 2020 року у справі №466/9758/16-ц.
Відповідно правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду від 23 червня 2022 року у справі № 607/4341/20, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково. Чинне процесуальне законодавство України не встановлює чіткого переліку доказів, які необхідно надати суду на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, однак зобов'язує надати докази щодо надання правової допомоги.
Відповідно матеріалів справи, відзив на позов був поданий представником МТСБУ Проц А.В., повноваження якого на представництво інтересів відповідача підтверджуються довіреністю виданою генеральним директором МТСБУ Шевченко В. від 21.12.2021 № 6-01/126, посвідченням адвоката від 18.09.2020 та свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КС № 9406/10 від 18.09.2020 (а.с. 202-203).
До відзиву на позов стороною відповідача було додано Додаткову угоду № 731 від 20.01.2022 року до Договору про надання послуг в сфері права № 4.1/12-10/2021 від 12.10.2021 року підписану замовником - МТСБУ в особі начальника відділу претензійно-позовної роботи Давиденко Ю. та виконавцем - Адвокатським об'єднанням «ІНС.ЛОУ ГРУП» в особі голови Проца А. (далі - додаткова угода, а.с. 195).
У пункті 1 додаткової угоди зазначено, що відповідно до умов договору, замовником передано, а виконавцем прийнято завдання на ведення від імені замовника дві справи, у тому числі стосовно позивача ОСОБА_1 зі статусом МТСБУ відповідача із сумою позову 76 037,0 грн., вартість послуг 2 000,00 грн.
Відповідно пункту 2 додаткової угоди, оплата послуг виконавця в розмірі, який вказаний в пункті 1 цієї угоди, здійснюється замовником шляхом безготівкового перерахунку коштів на поточний рахунок виконавця протягом п'яти банківських днів з дати підписання сторонами Акту про виконані роботи.
Жодних інших доказів, пов'язаних з наданням професійної правничої допомоги, окрім копії додаткової угоди, суду не надано. Також не надано відповідних документів на підтвердження повноважень начальника відділу претензійно-позовної роботи на підписання від імені МТСБУ додаткової угоди до договору про надання правничих послуг.
Крім того, за змістом додаткової угоди не підтверджується факт того, що вказана вартість послуг виконавця у розмірі 2 000,00 грн. є саме фіксованою ціною, а не загальною сумою надання юридичних послуг, яка включає відповідні види та обсяг таких послуг на представництво інтересів МТСБУ у статусі відповідача. Також не надано акт про виконані роботи на який йдеться посилання в додатковій угоді. До того ж, у відзиві на позов зазначено попередній розрахунок судових витрат відповідача у розмірі 3 000,00 грн., що включає вивчення та аналіз позовної заяви по справі, підготовку правової позиції по справі, подання відзиву на позовну заяву, участь адвоката у судовому процесі, подання апеляційної та касаційної скарги.
За правилами частин 1, 3 ст. 12, частин 1, 5 ст. 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В силу вимог ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
З урахуванням викладеного, правові підстави для задоволення заяви представника відповідача про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу відсутні за недоведеністю, оскільки суду не надано документів на підтвердження порядку обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), переліку повноважень адвоката, видів надання послуг правового характеру тощо, що визначаються у договорі про надання правничої допомоги.
Надані учасниками справи докази в процесі вирішення справи були оцінені судом і на підставі цієї оцінки та встановлених обставин прийняте рішення про відмову в задоволенні позову, при ухваленні рішення судом було вирішено питання про розподіл судових витрат між сторонами в порядку ст. 141 ЦПК України за наявними у справі доказами, а тому заява задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 12, 15, 81, 133, 137, 141, 246, 270, 279, 353 ЦПК України, суд,-
У задоволенні заяви представника відповідача Моторного (транспортного) страхового бюро України Проца Андрія Володимировича про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу по цивільній справі № 755/19901/21 за позовом ОСОБА_1 до Моторного (транспортного) страхового бюро України, третя особа: ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду або ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 18.07.2022 року.
Суддя