Справа № 755/19767/21
Провадження № 2/755/1414/22
"18" липня 2022 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:
Головуючого судді - Хромової О.О.
при секретарі - Кошель К.А.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» до ОСОБА_1 про визнання недійсним полісу обов?язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів,
Позивач - Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» (далі - ТзДВ «СГ «Оберіг»), звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом, в якому просить визнати недійсним поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 24 березня 2020 року № ЕР-140172508, відповідно до якого було забезпечено транспортний засіб «Toyota Corolla», державний номерний знак НОМЕР_1 , з моменту його укладення, та стягнути з відповідача судовий збір.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 24 березня 2020 року між ТзДВ «СГ «Оберіг» та ОСОБА_1 укладено поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР-140172508. Відповідно до умов полісу, строк його дії встановлено з 00 годин 00 хвилин 25 березня 2020 року по 24 березня 2021 року. Транспортний засіб використовується як таксі та підлягає обов'язковому технічному контролю 24 березня 2021 року.
26 листопада 2020 року у м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода, за участю забезпеченого транспортного засобу, та у зв'язку з розслідуванням страхового випадку, позивач, керуючись пунктом 34.1 статті 34 Закону України «Про дорожній рух» звернувся до Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України з запитом про проходження ОТК вказаним вище транспортним засобом, та отримав відповідь, що транспортний засіб «Toyota Corolla», державний номерний знак НОМЕР_1 востаннє проходив обов'язковий технічний контроль 07 березня 2018 року, термін дії протоколу ОТК до 07 березня 2019 року.
Таким чином, на момент укладення полісу ОСЦПВВНТЗ на транспортний засіб не було дійсного протоколу ОТК, однак відповідач, укладаючи поліс, не повідомив про це страховика, тобто діючи умисно ввів в оману позивача, надав неправдиві відомості про істотні умови предмету договору страхування, оскільки зазначив про наявність діючого протоколу ОТК, чим порушив пункт 3 частини першої статті 989 ЦК України, пункт 17.3 статті 17 закону України «Про дорожній рух» та пункт
3 частини першої статті 21 Закону України «Про страхування».
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 15 грудня 2021 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Сторонам роз'яснено їх процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки.
У встановлений судом строк відповідач ОСОБА_1 відзив на позов не подала. Конверт з ухвалою про відкриття провадження та копією позовної заяви з додатками відповідач отримав
18 лютого 2022 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, що міститься в матеріалах справи.
Строки для подання відзиву та відповіді на відзив закінчились, а тому відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України та частини п'ятої статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, керуючись частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані позивачем докази, суд приходить до таких висновків.
24 березня 2020 року ТзДВ «Страхова група «Оберіг» та ОСОБА_1 уклали договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР-202159523, відповідно до умов якого застраховано транспортний засіб «Toyota Corolla», державний номерний знак НОМЕР_1 . Розмір франшизи: 2 500,00 грн. Строк дії договору:
з 25 березня 2020 року по 24 березня 2021 року включно. Особливі умови використання забезпеченого транспортного засобу: ТЗ використовується як таксі/маршрутне таксі. ТЗ підлягає технічному контролю 24 березня 2021 року.
Відповідно до листа Головного сервісного центру МВС № 768аз від 01 червня 2021 року згідно із відомостями, які містяться в загальнодержавній базі результатів обов'язкового технічного контролю транспортний засіб «Toyota Corolla», державний номерний знак НОМЕР_1 востаннє проходив обов'язковий контроль 07 березня 2018 року. Термін дії протоколу обов'язкового технічного контролю до 07 березня 2019 року.
Статтею 14Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхувальник має право вибору страховика для укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Страховик не може відмовити будь-якому страхувальнику в укладенні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Відповідно до пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховики зобов'язані укладати договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (внутрішній договір страхування, міжнародний договір страхування, міжнародний договір «Зелена картка») відповідно до цього Закону та чинного законодавства України.
Договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, що підлягають обов'язковому технічному контролю, укладаються на строк, що не перевищує строку чергового проходження транспортним засобом обов'язкового технічного контролю відповідно до вимог Закону України «Про дорожній рух».
Згідно із статтею 29 Закону України «Про дорожній рух» до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов'язковому технічному контролю, пройшов такий контроль.
Згідно зі статтею 35 Закону України «Про дорожній рух» періодичність проходження обов'язкового технічного контролю становить: для легкових автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажних автомобілів (незалежно від форми власності) вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепів до них із строком експлуатації більше двох років - кожні два роки;
Статтею 37 Закону України «Про дорожній рух» передбачено підстави для заборони експлуатації транспортних засобів, зокрема, забороняється експлуатація транспортних засобів, що підлягають обов'язковому технічному контролю, але не пройшли його.
Відповідно до пункту 17.3 статті 17 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при укладенні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності страхувальник зобов'язаний повідомити страховика про всі діючі договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладені з іншими страховиками, а також, за вимогою страховика, надати інформацію про всі відомі обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику.
Договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що підлягають обов'язковому технічному контролю відповідно до Закону України «Про дорожній рух», укладаються страховиками за умови проходження транспортними засобами обов'язкового технічного контролю, якщо вони згідно з протоколом перевірки технічного стану визнані технічно справними. Договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів укладаються на строк, що не перевищує строку чергового проходження транспортним засобом обов'язкового технічного контролю відповідно до вимог Закону України «Про дорожній рух».
Згідно із частиною другою статті 18 Закону України «Про страхування» договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, що підлягають обов'язковому технічному контролю відповідно до Закону України «Про дорожній рух», укладаються страховиками за умови проходження зазначеними транспортними засобами обов'язкового технічного контролю, якщо вони згідно з протоколом перевірки технічного стану визнані технічно справними.
Відповідно до статті 982 ЦК України істотними умовами договору страхування є предмет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства.
Статтею 989 ЦК України визначені обов'язки страхувальника, в тому числі: передбачено, що страхувальник зобов'язаний при укладенні договору страхування надати страховикові інформацію про всі відомі йому обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику, і надалі інформувати його про будь-які зміни страхового ризику.
Відповідно до частини першої статті 230 ЦК України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті
229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.
Під обманом слід розуміти умисне введення в оману представника підприємства, установи, організації або фізичної особи, що вчинила правочин, шляхом: повідомлення відомостей, які не відповідають дійсності; заперечення наявності обставин, які можуть перешкоджати вчиненню правочину; замовчування обставин, що мали істотне значення для правочину (наприклад, у зв'язку з ненаданням технічної чи іншої документації, в якій описуються властивості речі). Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення.
Суб'єктом введення в оману є сторона правочину, - як безпосередньо, так і через інших осіб за домовленістю.
Обман - це певні винні, навмисні дії сторони, яка намагається запевнити іншу сторону про такі властивості й наслідки правочину, які насправді наступити не можуть. При обмані наслідки правочину, що вчиняється, є відомими й бажаними для однієї зі сторін.
Правочин може бути визнаний вчиненим під впливом обману у випадку навмисного цілеспрямованого введення іншої сторони в оману щодо фактів, які впливають на укладення правочину. Ознакою обману, на відміну від помилки, є умисел: особа знає про наявність чи відсутність певних обставин і про те, що друга сторона, якби вона володіла цією інформацією, не вступила б у правовідносини, невигідні для неї.
Обман також має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.
Тобто обман має місце, коли задля вчинення правочину або надається невірна інформація, або вона замовчується. При чому це робиться навмисно, з метою, аби правочин було вчинено. Усі ці обставини - наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману.
Правочин, здійснений під впливом обману, на підставі статті 230 ЦК України може бути визнаний судом недійсним. Отже позивач має довести наявність одночасно трьох складових, а саме: наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, наявність обману. Якщо все інше, крім умислу, доведено, вважається, що мала місце помилка.
Встановлення наявності умислу у недобросовісної сторони ввести в оману другу сторону, щоб спонукати її до укладення правочину, є неодмінною умовою кваліфікації недійсності правочину за статтею 230 ЦК України.
З аналізу обставин справи, суд приходить до висновку, що при укладенні полісу ОСЦПВВНТЗ 24 березня 2020 року страхувальник ОСОБА_1 надала страховику ТзОВ «СГ «Оберіг» недостовірну інформацію щодо дати проходження транспортним засобом, який використовується для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, обов?язкового технічного контролю, оскільки востаннє транспортний засіб, що забезпечується, проходив 07 березня 2018 року, що на момент укладення полісу 24 березня 2021 року перевищує встановлену Законом України «Про дорожній рух» періодичність проходження обов'язкового технічного контролю транспортними засобами.
Згідно із вимогами статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Враховуючи, що відповідач не скористався своїм правом та не надав суду доказів протилежного, при розгляді справи суд обмежився доказами, наданими позивачем.
З таких підстав суд вважає, що спірний договір не відповідає вимогам, зокрема, статті 17 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статті 12 Закону України «Про страхування» та частині п'ятій статті 203 ЦК України, а саме укладений за відсутності обов'язкового технічного контролю.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, з відповідача слід стягнути судовий збір в розмірі 2 270,00 грн.
Керуючись статтями 4, 11, 12, 13, 76-81, 89, 141, 265, 268 ЦПК України, статтями 15, 16, 993, 230 ЦК України, Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Законом України «Про дорожній рух», суд,
Позов Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» до ОСОБА_1 про визнання недійсним полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, - задовольнити.
Визнати недійсним поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 24 березня 2020 року № ЕР-140172508, укладений між Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» та ОСОБА_1 , відповідно до якого забезпечено транспортний засіб «Toyota Corolla», державний номерний знак НОМЕР_1 .
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків не відомо, на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» (код ЄДРПОУ 39433769, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Васильківська, 14) судові витрати в розмірі 2 270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Повне рішення суду виготовлено 18 липня 2022 року.
Суддя О.О. Хромова