Справа № 755/3507/21
"14" липня 2022 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Чех Н.А.,
за участі секретаря судового засідання - Буткевич Л.В.,
розглянувши в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаінвест Сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості за кредитним договором посилаючись на те, що 17.01.2008 року між ВАТ «Сведбанк», правонаступником якого є ПАТ АКБ «ТАС-Комерцбанк», та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 2706/0108/88-009 та Іпотечний договір № 2706/0108/88-009-Z-1. Згідно умов Кредитного договору відповідач отримав грошові кошти у розмірі 10 000,00 доларів США, на строк з 17.01.2008 року по 17.01.2018 року, та зобов'язався сплатити проценти. Забезпечення виконання грошового зобов'язання виступив предмет іпотеки - квартира АДРЕСА_1 . Згідно Протоколу електронного аукціону № UA-EA-2019-08-13-000560-b від 01.10.2019 року Товариство стало переможцем на електронних торгах на електронній площадці «Національна електронна біржа» за номером лоту GL3N08254, склад лоту - право вимоги за Кредитним договором № 2706/0108/88-009. 02.10.2019 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Мегаінвест Сервіс» було укладено Договір № 1987/К купівлі-продажу (відступлення) прав вимоги, за умовами якого Товариство отримало право вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором № 2706/0108/88-009 та Іпотечним договором № 2706/0108/88-009-Z-1. З розрахунку боргу відповідач здійснив останній платіж 01.08.2014 року. Таким чином, сума боргу відповідача на дату відступлення права вимоги становить 8 356,75 доларів США, з яких: сума боргу за кредитом - 3 790,56 доларів США, сума боргу за відсотками - 2 370,51 доларів США, пеня - 2 019, 66 доларів США (еквівалент 56 348,61 грн.), штраф - 176,02 доларів США (еквівалент 4 911,06 грн.).
Представник позивача до суду не з'явився, подав заяву про розгляд справи без його присутності.
Відповідач подав заяву про розгляд справи без його присутності та врахувати його аргументи на безпідставність поданого позову.
22.02.2021 року матеріали зареєстровано в Дніпровському районному суді м. Києва.
23.02.2021 року проведено автоматизований розподіл судової справи між суддями.
25.02.2021 року здійснено запит до Електронного реєстру територіальної громади м. Києва «ГІОЦ/КМДА» щодо відомостей про реєстрацію місця проживання та інші персональні дані відповідача.
03.03.2021 року позов залишено без руху.
04.03.2021 року надійшла відповідь з Електронного реєстру територіальної громади м. Києва «ГІОЦ/КМДА».
01.04.2021 року позивачем подано документи на виконання вимоги суду.
Згідно ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 02.04.2021 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Відповідачу був встановлений п'ятнадцятиденний строк з дня вручення вказаної ухвали подати відзив на позовну заяву.
18.05.2021 року ухвалено перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
11.05.2021 року надійшов відзив на позовну заяву.
27.07.2021 року від позивача надійшли заперечення на відзив та клопотання.
17.09.2021 року відповідачем подано заяву про застосування строків позовної давності.
20.09.2021 року зареєстровано відповідь на відзив.
06.10.2021 року зареєстровано пояснення відповідача.
Ухвалою від 04.11.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
В суді встановлено, що 17.01.2008 року між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 2706/0108/88-009, за умовами якого позичальник отримав на умовах строковості, платності грошові кошти у розмірі 10 000,00 доларів США, розмір процентів - 11,9 % річних за весь строк фактичного користування кредитом. Строк повернення кредиту до 17.01.2018 року.
З метою виконання грошового зобов'язання між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_1 укладено Іпотечний договір № 2706/0108/88-009-Z-1, згідно якого позичальник передав в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 .
По даній справі позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором № 2706/0108/88-009 від 17.01.2008 року в сумі 8 356,75 доларів США, з яких: сума боргу за кредитом - 3 790,56 доларів США, сума боргу за відсотками - 2 370,51 доларів США, пеня - 2 019, 66 доларів США, штраф - 176,02 доларів США.
Згідно Протоколу електронного аукціону № UA-EA-2019-08-13-000560-b від 01.10.2019 року ТОВ «Мегаінвест Сервіс» стало переможцем на електронних торгах на електронній площадці «Національна електронна біржа» за номером лоту GL3N08254, склад лоту - право вимоги за Кредитним договором № 2706/0108/88-009.
02.10.2019 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Мегаінвест Сервіс» було укладено Договір № 1987/К купівлі-продажу (відступлення) прав вимоги, за умовами якого Товариство отримало право вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором № 2706/0108/88-009 та Іпотечним договором № 2706/0108/88-009-Z-1.
Відповідно до ст.ст. 526, 615 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись у встановлений термін, відповідно до вимог закону та умов договору.
Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
За нормою ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 1056-1 ЦК України визначено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).
Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочинів (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
По даній справі позивач просить стягнути борг, розмір якого на дату відступлення права вимоги ПАТ «Дельта Банк» становить 8 356,75 доларів США. До позову додано Розрахунок заборгованості, який здійснено ПАТ «Дельта Банк». З даного розрахунку убачається, що сума боргу за тілом кредиту - 3 790,56 доларів США, за процентами - 2 370,51 доларів США. Однак, в графі щодо нарахування відсотків вказано нулі, дане свідчить про те, що ПАТ «Дельта Банк» не здійснював розрахунку відсотків.
Проте, сума боргу за тілом кредиту по Кредитному договору № 2706/0108/88-009 від 17.01.2008 року становить 3 790,56 доларів США, дане свідчить про те, що відповідач взяті на себе зобов'язання по поверненню кредитних коштів не виконав. Жодного доказу на спростування даної обставини відповідач не надав.
Встановлено, що кредитний договір було укладено 17.01.2008 року на строк до 17.01.2018 року.
Відповідно до ст.ст. 256, 257, 264 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дій, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.
Відповідно до ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленої до винесення ним рішення.
Європейський суд з прав людини у справах «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства» та «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії» наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей: забезпечувати юридичну визначеність та остаточність, а також захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів та запобігати несправедливості, яка може статися в тому випадку, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що відбувалися в далекому минулому, спираючись на докази, які вже могли втратити достовірність та повноту із плином часу.
Значення позовної давності полягає в тому, що цей інститут забезпечує визначеність та стабільність цивільних правовідносин. Він дисциплінує учасників цивільного обігу, стимулює їх до активності у здійсненні належних їм прав, зміцнює договірну дисципліну, сталість господарських відносин.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
Згідно із ч.3 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).
Початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
За змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.
Вказаний висновок щодо строку позовної давності наведено в постанові Верховного Суду від 22 жовтня 2020 року у справі № 457/462/16-ц, провадження № 61-21807св19.
Відповідачем подано заяву про застосування строків позовної давності, представником позивача подано заперечення, де він вважає, що строки ним не пропущено, право набуто з часу укладення договору при купівлю права вимоги - з 02.10.2019 року.
Встановлено, що строк виконання зобов'язання - до 17.01.2018 року, позов подано до суду 19.02.2021 року.
Статтею 262 ЦК України визначено, що заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.
Згідно статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.
Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.
Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
По даній справі встановлено, що позов подано лише 19.02.2021 року, що свідчить про пропуск строку позовної давності. Доказів того, що кредитором було вчинено дії, передбачені ч. 2 ст. 262 ЦК України, не було надано.
Відповідно до положень ч. 3 та ч. 4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Частинами першою та третьою статті 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Таким чином, проаналізувавши надані докази та враховуючи вимоги законодавства України, суд дійшов висновку, що вимоги позивача мають бути залишені без задоволення.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 81, 141, 258, 259, 264, 265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаінвест Сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складання повного судового рішення - 14.07.2022 року.
Суддя: