Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/6081/21
03 червня 2022 року м. Черкаси
Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого - судді Позарецької С.М.
при секретарі Осадчій А.Ю.,
за участю представника
за довіреністю Лекіашвілі В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в інтересах Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -
Позивач Приватне акціонерне товариство «Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» звернувся у Придніпровський районний суд м. Черкаси з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.
Свої вимоги обгрунтовує тим, що ПрАТ «Черкаське хімволокно» в особі ВП «Черкаська ТЕЦ» на підставі відповідної ліцензії забезпечує тепловою енергією населення, організації та підприємства всіх форм власності у м. Черкаси. Надання послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання у будинку АДРЕСА_1 здійснюється ПрАТ «Черкаське хімволокно» в особі ВП «Черкаська ТЕЦ».
Відповідно до п.5 ч.2 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», п.п. 18,20,30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630, п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України 08.10.1992 №572, споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами або законом. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо).
Оскільки, у будинку АДРЕСА_1 , встановлено будинковий лічильник загального обліку теплопостачання, то відповідно до п. 12 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630, у разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії споживач оплачує послуги згідно з їх показаннями пропорційно опалюваній площі (об'єму) квартири. Як зазначено, лічильник обліку гарячого водопостачання у квартирі АДРЕСА_2 відсутній, тому згідно з п. 21 вищевказаних правил у разі відсутності у квартирі та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання на одну зареєстровану особу.
У позовній заяві також зазначено, що відповідач ОСОБА_1 є власником вищевказаної квартири з 18.05.2018, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №271339092.
Крім того, відповідно до листа-інформації Управління з питань державної реєстрації Черкаської міської ради № 10732-01-10 від 25.05.2021, за адресою: АДРЕСА_3 , зареєстровані: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
Частиною 1 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Обов'язок щодо укладання договору про надання житлово-комунальних послуг одночасно покладено як на споживача (відповідача), так і на виконавця (позивача) (п. 1 ч. 2 ст. 7, п. 2 ч. 2 ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Відповідно до ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, або з управителем багатоквартирного будинку з метою постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку.
Згідно з ч. 5 ст. 13 вищевказаного Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відмова споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача) від укладання договору з виконавцем комунальної послуги не звільняє його від обов'язку оплати фактично спожитої комунальної послуги, наданої таким виконавцем.
Відмова споживача послуг від укладення договору суперечить вимогам ч. 3 ст. 6, ст.ст. 627, 630 ЦК України, ст.ст. 19, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Споживачі зобов'язані оплачувати житлово-комунальні послуги.
Відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Стаття 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачає, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інших порядок та строки не визначені відповідним договором.
Як зазначено, відповідачі своєчасно та у повному обсязі з січня 2013 року не вносили плату за отримані послуги централізованого опалення та гарячого водопостачання, а також не здійснювали внески за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку комунальних послуг з постачання теплової енергії, гарячої води, згідно із ст. 17 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та відповідно до рішення Черкаського міськвиконкому №1021 від 17.09.2019, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на 01.06.2021 складає 62620,19 грн., що підтверджується розрахунком по особовому рахунку № НОМЕР_1 .
Позивач вказує, що відповідачі, фактично споживаючи вищезазначені послуги, не надсилали позивачу жодних скарг чи претензій щодо наявності послуг, якості чи кількості їх надання. Це свідчить про те, що позивач надавав відповідачу житлово-комунальні послуги належним чином, а саме: якісно, своєчасно та у повному обсязі. Заходи досудового врегулювання спору з відповідачами не проводилися, оскільки чинним законодавством такого обов'язку не передбачено.
Вищезазначена квартира не від'єднана від мереж централізованого опалення та гарячого постачання у встановленому законодавством порядку.
Крім того, відповідно до п. п. 5.10.11 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов'язаний сплачувати надані житлово-комунальні послуги» за цінами та тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами, у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню в розмірах, установлених законом або договорами про надання житлово-комунальних послуг, інформувати управителя, виконавців комунальних послуг про зміну власника житла (іншого об'єкта нерухомого майна) та про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача.
Пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Згідно з ч. 3 ст. 13 Конституції України встановлено, що власність зобов'язує. Відповідно до ст. 332 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Крім того, відповідачам на суму боргу, відповідно до ст. 625 ЦК України, нараховані інфляційні втрати у сумі 19760 грн. 40коп. та 3 % річних, що становить 5113 грн. 91 коп.
На підставі викладеного вище, позивач просить суд, - стягнути солідарно з відповідачів на свою користь заборгованість за послуги з централізованого опалення, гарячого водопостачання у розмірі 62620грн. 19коп., інфляційну складову боргу - 19760грн. 40коп., 3% річних - 5113грн. 91коп., а всього - 87494грн. 50коп. та у рівних частках сплачений судовий збір у сумі 2270,00 грн.
Ухвалою суду від 01.11.2021 позовну заяву прийнято, відкрито провадження по справі та призначено її до судового розгляду. Дана цивільна справа визнана судом малозначною і розглядалася у порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням сторін. Сторонам встановлено строк для подачі заяв по суті справи. Крім того, сторони заперечень щодо такого порядку розгляду справи не надали (а.с. 38, 39).
23.12.2021 судом ухвалено заочне рішення, яким позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в інтересах Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» про стягнення заборгованості - задоволені. Вирішено: стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в інтересах Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» заборгованість за послуги з централізованого опалення, гарячого водопостачання у розмірі 62620грн. 19коп., інфляційні - 19760грн. 40 коп., 3 % річних - 5113грн. 91коп., а всього - 87494грн. 50коп. Крім того, стягнуто з відповідачів на користь позивача судовий збір з кожного у сумі по 756грн. 66 коп. (а.с. 152-157).
21.02.2022 відповідачка ОСОБА_1 звернулася до Придніпровського районного суду м. Черкаси із заявою про перегляд заочного рішення від 23.12.2021 у справі № 711/6081/21. Разом зі вказаною заявою, ОСОБА_1 подано заяву про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення (а.с. 162-171).
Ухвалою суду від 09.03.2022 заяву ОСОБА_1 про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення - задоволено. Вирішено: поновити їй зазначений строк, прийняти до розгляду заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 23.12.2021 по справі № 711/6081/21 та призначити до розгляду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи (а.с. 174, 175).
Крім того, ухвалою суду від 14.04.2022 скасовано заочне рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 23.12.2021 по справі № 711/6081/21. Призначено дану цивільну справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (ас. 190-193).
У судове засідання представник позивача за довіреністю Лекіашвілі В.В. не з'явився, будучи належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи. Подав заяву про розгляд справи за його відсутності, підтримав позовні вимоги.
У судове відповідачка ОСОБА_1 не з'явилася, хоча повідомлялася судом про час, дату та місце проведення судового розгляду у встановленому законом порядку. Подала письмове клопотання про розгляд справи без її участі. Відзив на позов не подала.
У судове засідання відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не з'явилися, хоча повідомлялися судом про час, дату та місце проведення судового розгляду у встановленому законом порядку. Про причини неявки суду не повідомлено. Відзив на позов не подали.
Враховуючи думку представника позивача, враховуючи думку відповідачки, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи в їх сукупності, всебічно, повно та об'єктивно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд встановив такі обставини та дійшов до відповідних висновків.
Як передбачено ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч.ч. 3, 4 ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).
Відповідно до статті 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.
Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї. Виконання цивільних обов'язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства. Особа може бути звільнена від цивільного обов'язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (ст. 14 ЦК України).
У судовому засіданні встановлено, що на ПАТ «Черкаське хімволокно» (у подальшому ПрАТ) покладено обов'язок щодо забезпечення тепловою енергією населення, організації та підприємства всіх форм власності, що підтверджується ліцензією Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.11.2012 № 374 (переоформлено рішенням від 29.12.2016 № 2444).
Відповідно до п.п. 3, 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», виконавцем послуг з постачання теплової енергії є теплопостачальна організація, а послуг з постачання гарячої води - суб'єкт господарювання, який є власником (або володіє і користується на інших законних підставах) теплової, тепловикористальної або теплогенеруючої установки, за допомогою якої виробляє гарячу воду, якщо споживачами не визначено іншого постачальника гарячої води. Згідно вищенаведеного ПрАТ «Черкаське хімволокно» як суб'єкта господарювання з постачання теплової енергії, законодавством визначено виконавцем послуг з централізованого постачання гарячої води.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, з інформації з Державного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкту нерухомого майна (інформаційна довідка № 271339092 від 19.08.2021), - одноосібним власником квартири АДРЕСА_2 з 18.05.2018 є відповідачка ОСОБА_1 на підставі договору дарування квартири №2479 від 18.05.2018, посвідченого приватним нотаріусом Фіщук С.О. (а.с. 20).
Обов'язок по утриманню майна, включаючи обов'язок по сплаті житлово-комунальних послуг, покладається законом на відповідача як на власника квартири, незалежно від факту його реєстрації чи проживання його у житловому приміщенні. Так, у постановах Верховного Суду від 02.04.2020 у справі № 757/29813/17-ц, 25.06.2020 у справі № 520/16591/16-ц сформульовано правову позицію, про те, що факт відсутності реєстрації особи в квартирі не звільняє її, як власника квартири, від обов'язку нести витрати по оплаті житлово-комунальних послуг.
Частиною третьою статті 13 Конституції України визначено, що власність зобов'язує. Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не передбачено договором або законом.
Крім того, відповідно до інформаційної довідки Управління з питань державної реєстрації Черкаської міської ради від 08.07.2021 № 14484-01-10, за адресою: АДРЕСА_3 , зареєстровані відповідачі: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 13.11.2005 і дотепер; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з 24.06.2016 і дотепер; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з 11.01.2018 і дотепер (а.с.18-19).
Вказану інформацію перевірено судом та підтверджено довідками з відділу реєстрації місця проживання Управління з питань державної реєстрації Черкаської міської ради від 30.09.2021, отриманих судом 02.10.2021, з яких вбачається, що за адресою: АДРЕСА_3 , зареєстровані відповідачі: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 13.11.2015; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з 24.06.2016; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з 11.01.2018 (а.с.33-35).
До квартири АДРЕСА_2 надаються послуги з теплопостачання та гарячого водопостачання від ВП «Черкаська ТЕЦ», відкрито о/р № НОМЕР_1 , за яким станом на 01.06.2021 наявна заборгованість за надані послуги з централізованого опалення, гарячого водопостачання та внески, яка становить 62620 грн. 19 коп., оскільки відповідачі ухиляються від перерахування щомісячної оплати за послуги централізованого опалення, гарячого водопостачання та внесків, про що свідчить наданий позивачем розрахунок заборгованості (а.с. 5).
Відповідно до п. п. 18, 20, 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, споживач зобов'язаний оплачувати комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо). Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.
З моменту надання позивачем споживачам послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання, відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» між сторонами виникли правовідносини, які полягають у виконанні споживачем зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати спожитих послуг.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VІІІ (в редакції Закону України №2454-VІІІ від 07 червня 2018 року, що чинна з 09 червня 2018 року; діє в частині положень частини третьої статті 11, абзаців першого та другого частини п'ятої статті 18 з 1 січня 2019 року; введено Закон в дію з 01 травня 2019 року відповідно до Прикінцевих та Перехідних положень ЗУ), житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
До житлово-комунальних послуг належать, зокрема, комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами п. 2 ч. 1 ст. 5 цього Закону). Права та обов'язки споживача визначені у статті 7 згаданого Закону.
Частиною першою статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-ІV (у редакції, що чинна до дії вище вказаного Закону, тобто й на час виниклих правовідносин) визначено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 1 Закону № 1875-ІV споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.
Згідно зі статтею 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-ІV залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються зокрема й на: комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньо-будинкових систем), газопостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо).
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VIII від 09.11.2017 (в першій редакції, яка була чинною з 10.12.2017, в т.ч. і на час виниклих правовідносин), комерційний облік комунальних послуг з постачання теплової енергії, гарячої води, централізованого водопостачання здійснюється вузлами обліку відповідних комунальних послуг, що забезпечують загальний облік їх споживання в будівлі, її частині (під'їзді), обладнаній окремим інженерним вводом, згідно з показаннями його (їх) засобів вимірювальної техніки. Розподіл обсягів спожитих у будівлі послуг з постачання теплової енергії, гарячої та холодної води між споживачами здійснюється відповідно до законодавства. Внески за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку комунальних послуг з постачання теплової енергії, гарячої води, централізованого водопостачання включаються до плати виконавцю відповідної комунальної послуги і в рахунку відображаються окремо.
Рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради від 17.09.2019 №1021 встановлено розміри внесків за обслуговування вузлів комерційного обліку теплової енергії та постачання гарячої води власникам (співвласникам) будівель, які приєднані до інженерних мереж ВП «Черкаська ТЕЦ» ПрАТ «Черкаське хімволокно» із додатком, за яким визначено і адресу: АДРЕСА_1 .
Як зазначено у статті 19 згаданого Закону, відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем.
Статтями 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (№ 1875- ІV) визначено права та обов'язки споживача й виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, правом споживача є одержання вчасно та відповідної якості житлово-комунальних послуг згідно з законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, а обов'язком споживача - є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом. Обов'язком виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення із споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.
Відповідно до ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-ІV, плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору, розмір плати за комунальні послуги розраховується, виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.
Крім того, згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2454-VІІІ від 07 червня 2018 року, в редакції, що чинна з 09 червня 2018 року, споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води передбачені статтями 21 та 22 цього Закону. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг (ч. 3 ст. 9 Закону).
Також, відповідно до ст. 17 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та рішення Черкаського міськвиконкому №1021 від 17.09.2019 передбачено необхідність здійснення споживачем внесків за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку комунальних послуг з постачання теплової енергії, гарячої води.
До того ж, нарахування позивачем оплати житлово-комунальних послуг за нормами споживання відповідає вимогам Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630.
Відповідно до п.12 Правил, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, у разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії у багатоквартирному будинку, де окремі або всі квартири обладнані квартирними засобами обліку теплової енергії, споживачі, які не мають таких засобів та які не передали виконавцю показання квартирних засобів обліку теплової енергії, оплачують таку послугу за показаннями будинкового засобу обліку теплової енергії пропорційно опалювальній площі (об'єму) квартири, не враховуючи витрати теплової енергії виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які є власниками або орендарями приміщень у цьому будинку, та сумарних витрат тепла за показаннями усіх квартирних засобів обліку.
У період до встановлення будинкового лічильника обліку теплопостачання нарахування за послуги здійснюється згідно із п.п.40-49 вказаних Правил, а саме, - у разі відсутності будинкових засобів обліку теплової енергії споживач сплачує послуги пропорційно опалювальній площі квартири та з урахуванням температури повітря зовнішнього середовища.
Плата за послуги нараховується згідно з показаннями будинкового засобу обліку теплової енергії, а у разі його відсутності (несправності) за нормативами (нормами) споживання у таких випадках, зокрема, - у разі відсутності у виконавця показань квартирних засобів обліку теплової енергії за розрахунковий період з подальшим перерахунком відповідно до п.18 цих Правил. Після отримання показань квартирних засобів обліку, якщо вони відрізняються від розрахованих за показаннями будинкових засобів обліку, виконавець здійснює коригування плати за надану послугу в наступному розрахунковому періоді шляхом зменшення або збільшення обсягів спожитої кожним споживачем послуги, що відображається в платіжному документі періоду, наступного за здійсненням коригування.
Правовідносини між співвласниками майна як суб'єктами цивільних правовідносин та іншими особами регулюються законами України та договорами, укладеними власниками (співвласниками) майна та іншими особами. Правовідносини власників житлових приміщень щодо оплати комунальних послуг з підприємствами, які надають ці послуги, регулюються нормами ЦК України та законодавства, яке регулює користування житловими комунальними послугами.
Правове регулювання правовідносин власників житлового приміщення належного їм на праві приватної власності, здійснюється на підставі норм ЦК України, які регулюють правовідносини з права власності. У статті 13 Конституції України зазначено, що власність зобов'язує. Вказана норма кореспондує зі статтею 322 ЦК України - власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Отже, чинне законодавство визначає обов'язок для власника, незалежно від фактичного проживання, сплачувати комунальні послуги на утримання житла.
За змістом частини першої статті 901, частини першої статті 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення глави 63 ЦК України можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Зобов'язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов'язанням.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Положеннями ст.ст. 526, 530 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Як зазначено у ст. 610 ЦК України, - порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до положень ст. 611 ЦК України, - у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом. Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідачка ОСОБА_1 , як власник нерухомого майна, в якому зареєстрована та є споживачем послуг, які надаються до квартири, а також відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , як споживачі, які також зареєстровані у вказаній квартирі, мають право на проживання та проживають у ній, своєчасно та у повному обсязі не вносили плату за надані послуги централізованого опалення, гарячого водопостачання та внесків, тож згідно з розрахунком ПАТ «Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ», повинні сплатити заборгованість по оплаті вказаних послуг. Відповідачами не було надано доказів на спростування наявної заборгованості по сплаті комунальних послуг, а також свого розрахунку заборгованості, або ж доказів про повне погашення заборгованості, яка утворилася у зв'язку із неналежним виконанням ними зобов'язань з оплати за отримані послуги. Крім того, відповідачами не доведено наявністю розбіжності між здійсненими оплатами та тими оплатами, які зараховані позивачем. Також відсутні докази, що позивач неналежно надавав послуги, або будь-хто з відповідачів відмовились від отримання вказаних послуг.
При вирішенні спору судом враховані висновки Верховного Суду, які висловлені у постановах від 02.04.2020 у справі №757/29813/17-ц, від 25.06.2020 у справі №520/16591/16ц.
Що стосується відсутності укладеного договору між позивачем та власником (споживачами) квартири, то слід звернути увагу на висновки Верховного Суду, які висвітлені у постанові по справі №210/5796/16-ц від 18.03.2019. Зокрема, зазначено, що споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність письмово оформленого договору з позивачем не позбавляє відповідачів обов'язку оплачувати надані йому послуги, так як вони є споживачами наданих послуг. Закон передбачає, що споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору. Крім того, якщо споживач не відмовляється від оплати послуг, а оспорює об'єм наданих житлово-комунальних послуг виконавцем або їх якість, у справі повинні бути певні акти - претензії, як докази спростування заявленої суми стягнення.
Таких документів споживачами - відповідачами по справі надано не було. Як і не наведено обставин про те, що відповідачі не користувалися послугами, наданими позивачем, які постачаються централізовано.
До того ж, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі (ч.ч. 1, 2 ст. 543 ЦК України).
Проте, суд вважає, що позиція представника позивача щодо необхідності саме солідарного стягнення заборгованості з відповідачів, є не у повній мірі обґрунтованою.
Так, у ході розгляду справи встановлено, що відповідно до інформації з Державного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкту нерухомого майна (інформаційна довідка № 271339092 від 19.08.2021), - одноосібним власником квартири АДРЕСА_2 , з 18.05.2018 є відповідачка ОСОБА_1 на підставі договору дарування квартири №2479 від 18.05.2018, посвідченого приватним нотаріусом Фіщук С.О. (а.с. 20). Відповідно до вказаного вище договору, ОСОБА_2 (відповідач по справі) подарував, а ОСОБА_1 (відповідачка по справі) прийняла у дар квартиру АДРЕСА_2 (а.с. 169-170).
Також, слід зазначити, що відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлена тривалістю три роки (ст. 257 ЦК України). Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України). Частинами першою, п'ятою статті 261 ЦК України встановлено, що перебіг починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Позовна давність відповідно до частини першої статті 260 ЦК України обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.
У заяві про перегляд заочного рішення відповідачкою ОСОБА_1 зазначено про сплив строків позовної давності і дана заява прийнята судом. При цьому, позивачем не було спростовані такі доводи сторони відповідача.
Отже, що стосується застосування строків позовної давності по даній справі, то слід зазначити наступне: позивачем нарахована заборгованість за період часу з січня 2013 року по липень 2021 року включно. Зазначена позовна заява подана до суду лише 23.09.2021.
Судом встановлено, що права та інтереси позивача відповідачами порушені - останніми не вносились кошти за надані житлово-комунальні послуги, але позовна давність спливла, починаючи з січня 2013 року по липень 2016 року включно, про що зроблено відповідачкою ОСОБА_1 відповідну заяву, а тому слід відмовити позивачеві у задоволенні позову про стягнення заборгованості з відповідачів за цей період у зв'язку із спливом позовної давності і за відсутності поважних причин її пропущення.
За таких обставин, оцінивши докази надані позивачем, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» підлягають до часткового задоволення.
Так, враховуючи той факт, що відповідачка ОСОБА_1 є власницею нерухомого майна ( АДРЕСА_3 ) з 18.05.2018, в якому зареєстрована з 13.11.2015 та відповідач ОСОБА_2 , зареєстрований у вказаній вище квартирі з 24.06.2016 і, відповідно, є споживачами послуг, які надаються до квартири, а тому до солідарного стягнення з них підлягає заборгованість за послуги з централізованого опалення, гарячого водопостачання, внески за період часу (з серпня 2016 року по липень 2021 року включно), тобто у межах строку позовної давності, у розмірі 39851грн. 38коп., інфляційні - 7381грн. 54 коп., 3 % річних - 2973грн. 81коп., а всього - 50206грн. 73коп.
Крім того, враховуючи той факт, що відповідач ОСОБА_3 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , з 11.01.2018, і відповідно він є споживачем послуг, які надаються до квартири саме з 11.01.2018, а тому до стягнення з нього підлягає заборгованість за послуги з централізованого опалення, гарячого водопостачання, внески за період з січня 2018 по липень 2021 включно у розмірі 29520грн. 34коп., інфляційні - 3467грн. 81 коп., 3 % річних - 1626грн. 91коп., а всього - 34615грн. 06коп.
В іншій частині позову слід відмовити.
Щодо розподілу судових витрат, то відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, - судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Позивачем при зверненні до суду з позовом було сплачено судовий збір у сумі 2270грн., що підтверджується платіжним дорученням № 284 від 15.09.2021.
Разом з тим, судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи (загальне захворювання), що підтверджується Довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ №348328.
Отже, відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.
Частиною шостою статті 141 ЦПК України визначено, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, судові витрати (судовий збір у розмірі 651 грн. 38 коп.), слід компенсувати позивачу за рахунок державного бюджету у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, оскільки відповідачка ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи, та відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору.
У свою чергу, оскільки позовні вимоги ВП «Черкаська ТЕЦ» ПрАТ «Черкаське хімволокно» задоволені частково, то з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 651 грн. 38 коп., тобто пропорційно до розміру задоволених вимог (солідарно з двох відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - 57,39% від 87494грн. 50коп. = судовий збір 1302грн. 76коп.; 1302грн. 76коп. : 2 = 651грн. 38коп. з кожного), а з відповідача ОСОБА_3 - 898 грн. 24 коп., тобто пропорційно до розміру задоволених вимог (39,57% від 87494грн. 50коп. = судовий збір 898грн. 24коп.).
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 12-13, 76-84, 89, 141, 164, 223, 259, 264-265, 268, 353, 354 ЦПК України суд, -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , код НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , код НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в інтересах Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» (м. Черкаси, просп. Хіміків, 76, код ЄДРПОУ 00204033) заборгованість за послуги з централізованого опалення, гарячого водопостачання, внески у розмірі 39851грн. 38коп., інфляційні - 7381грн. 54 коп., 3 % річних - 2973грн. 81коп., а всього- 50206грн. 73коп.
Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , код НОМЕР_4 , АДРЕСА_3 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в інтересах Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» (м. Черкаси, просп. Хіміків, 76, код ЄДРПОУ 00204033) заборгованість за послуги з централізованого опалення, гарячого водопостачання, внески у розмірі 29520грн. 34коп., інфляційні - 3467грн. 81 коп., 3 % річних - 1626грн. 91коп., а всього - 34615грн. 06коп.
В іншій частині відмовити.
Компенсувати Приватному акціонерному товариству «Черкаське хімволокно» в інтересах Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» (м. Черкаси, просп. Хіміків, 76, код ЄДРПОУ 00204033) за рахунок Державного бюджету України судовий збір у розмірі 651грн. 38 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , код НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в інтересах Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» (м. Черкаси, просп. Хіміків, 76, код ЄДРПОУ 00204033) судовий збір в розмірі 651грн. 38 коп.
Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , код НОМЕР_4 , АДРЕСА_3 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в інтересах Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» (м. Черкаси, просп. Хіміків, 76, код ЄДРПОУ 00204033) судовий збір в розмірі 898грн. 24 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення через суд першої інстанції до Черкаського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст судового рішення складено 10.06.2022.
Головуючий: С. М. Позарецька