Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/1296/22
Провадження № 2/711/1361/22
14 липня 2022 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого - судді Кондрацької Н.М.
за участю секретаря судового засідання - Мелещенко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Черкаси цивільну справу за позовом представника ОСОБА_1 адвоката Соколишиної Лесі Богданівни до ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права власності нерухомим майном шляхом визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Соколишина Л.Б., звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовом, в якому просить усунути йому перешкоди у здійсненні права власності нерухомим майном, а саме житловим будинком по АДРЕСА_1 , шляхом визнання ОСОБА_2 такою, що втратила право користування даним житловим будинком.
Позовні вимоги обгрунтованні тим, що згідно витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 21.01.2022 та 18.02.2022 позивач є власником житлового будинку по АДРЕСА_1 . Так, ѕ указаного житлового будинку він придбав у ОСОБА_3 , згідно Договору купівлі-продажу частини житлового будинку від 21.01.2022, а ј позивач у ОСОБА_4 , згідно Договору купівлі-продажу частини житлового будинку від 18.02.2022. У частині житлового будинку зареєстрована 1 особа - ОСОБА_2 , яка не є членом сім'ї позивача та яка з 2009 року у будинку не проживає, не навідується, її особисті речі в будинку відсутні. Добровільно з місця реєстрації відповідачка не знімається, оскільки з 2009 року у будинку не проживає, речі її відсутні, майном не цікавиться, проживає у РФ, перепон у користування житлом їй ніхто не чинив. Таким чином, відповідач повністю втратила зв'язок з помешканням, оплату за комунальні послуги не здійснює, утриманням житла не займається та не цікавиться його станом протягом багатьох років. Позивач в свою чергу позбавлений можливості вирішити питання щодо оформлення субсидії, сплачує додатково за відповідача комунальні послуги, не може на власний розсуд розпоряджатися будинком, що порушує його права як одноосібного власника будинку.
Відповідно до даних протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.03.2022, суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Кондрацька Н.М. визначена для розгляду судової справи № 711/1296/22.
Ухвалою суду від 18.03.2022 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Відповідачу встановлено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Соколишина Л.Б. не з'явилися, до початку розгляду справи від представника надійшла заява, в якій просила справу розглядати без її участі, позовні вимоги підтримала в повному обсязі та не заперечувала проти винесення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_2 будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи повторно в судове засідання не з'явилася, про причини своєї неявки суд не повідомила, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалася.
Згідно з ч. 1 ст. 174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи. У разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
З урахуванням положень ст. ст. 280, 281 ЦПК України, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи в їх сукупності, всебічно, повно та об'єктивно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд встановив такі обставини та дійшов до відповідних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником житлового будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 295789877 від 21.01.2022 та № 300388289 від 18.02.2022.
У вказаному будинку зареєстрована ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 19.12.1987 по теперішній час, проте з 2009 року за місцем своєї реєстрації не проживає, особистих речей у домоволодінні немає. Вказані обставини підтверджується Актом опитування сусідів №1663 від 23.02.2022, завіреним Головою комітету самоорганізації населення мікрорайону «ЯБЛУНЕВИЙ» Личко Д.Ю., та довідкою Управління з питань державної реєстрації Черкаської міської ради № 3162-01-10 від 16.02.2022.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказує, що реєстрація місця проживання відповідачки у вказаному житловому будинку не відповідає її фактичному місцю проживання та створює йому, як власнику, перешкоди у вільному користуванні та розпоряджанні майном, оскільки він вимушений нести додаткові витрати, пов'язані зі сплатою комунальних послуг.
Таким чином, правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України та Житловим кодексом України.
Відповідно до статей 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно до статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.
Згідно частини 1 статті 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
За положеннями статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Стаття 321 ЦК України визначає, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно зі статті 383 ЦК України, власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб.
Згідно з положеннями статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Аналіз зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що власник має право вимагати від осіб, які не є членами його сім'ї, а також не відносяться до кола осіб, які постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство, усунення порушень свого права власності у будь-який час.Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення, ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.
Приймаючи до уваги, що позивач є одноосібним власником житлового будинку АДРЕСА_1 , відповідач ОСОБА_2 хоча і зареєстрована у даному домоволодінні, але не проживає в ньому понад тринадцять років, участі в утримані житла не приймає, будь-які домовленості стосовно збереження за відповідачем права користування житлом між сторонами відсутні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись 15, 16, 317, 319, 391 ЦК України, ст.ст. 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд, -
Позов представника ОСОБА_1 адвоката Соколишиної Лесі Богданівни до ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права власності нерухомим майном шляхом визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.
Усунути ОСОБА_1 перешкоди у користуванні власністю шляхом визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 такою, що втратила право користування житловим будинком по АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його ухвалення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржено в загальному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, а відповідачем в той же строк з дня залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено 14.07.2022.
Головуючий: Н. М. Кондрацька