Справа № 700/407/22
Провадження № 2/700/187/22
15 липня 2022 року Лисянський районний суд Черкаської області в складі
головуючого - судді: Пічкура С.Д.
за участю секретаря судового засідання: Сіденко Н.П.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в смт.Лисянка, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу №700/407/22, провадження №2/700/187/22 за позовною заявою ОСОБА_1 до Лисянської селищної ради Звенигородського району Черкаської області про визнання права власності на спадкове майно,
установив:
До Лисянського районного суду Черкаської області звернулася ОСОБА_1 із позовною заявою до Лисянської селищної ради Звенигородського району Черкаської області про визнання права власності на спадкове майно.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачі зазначили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилась спадщина яка складається із житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки під даним будинком. Вона є спадкоємцям ОСОБА_2 за законом та фактично прийняла спадщину. 16.06.2022 року приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок, оскільки відсутні оригінали правовстановлюючих документів на даний будинок. За таких обставин вона змушена звернутися до суду із вказаним позовом.
У судове засідання позивач не з'явилися, звернулися до суду із заявою в яких просять справу розглянути без її участі, позов підтримує повністю.
Представник відповідача Лисянської селищної ради Звенигородського району Черкаської області у судове засідання не з'явився, направили суду клопотання про розгляд справи без їх участі.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, встановивши обставини справи та відповідні до них правовідносини, суд виходить з наступного.
Із свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 02.03.2021 року вбачається, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до договору про поділ спадщини від 17.11.2016 року ОСОБА_2 отримала свідоцтво на право на спадщину за законом на цілий житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивач є спадкоємцями за законом та звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. 16.06.2022 року отримала відмову у видачі свідоцтва на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, за адресою: в АДРЕСА_1 у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів (постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 33/02-31 від 16.06.20222).
Відповідно до ч.1 ст.1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Згідно зі ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
На підставі ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Статтями 1218, 1233 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
За вимогами ст.1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, тобто зміна власника майна, що підлягає державній реєстрації, неможлива без перереєстрації права власності. Тому свідоцтво про право на спадщину є обов'язковим, коли об'єктом спадкування є нерухоме майно, що підлягає обов'язковій державній реєстрації.
В свою чергу право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця лише з моменту державної реєстрації цього майна (ч.2 ст.1299 ЦК України).
Згідно зі ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання права власності на майно, у разі коли це право оспорюється або не визнається, а також у разі втрати документів на право власності на майно.
З огляду на викладене, визнання права власності на спадкове майно є винятковим способом захисту, який має застосовуватися якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, суд вважає, що вимоги позивачки підлягають задоволенню.
За таких обставин, необхідно визнати за позивачкою право власності на житловий будинок, що залишився після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 5, 12, 13, 71, 74, 81, 142, 200, 211, 258, 259, 263, 265, 273, ЦПК України, суд ,
вирішив:
Позов задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) право власності на житловий будинок з надвірними спорудами, та право користуватися земельною ділянкою площею 0,60 га, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належав ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С. Д. Пічкур