Справа № 561/1082/21
Номер провадження 2/570/492/2022
09 червня 2022 року Рівненський районний суд Рівненської області
в особі судді Остапчук Л.В.
за участю: секретаря судових засідань Захарук Г.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рівне в порядку спрощеного позовного провадження
цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних,
У зв'язку з тим, що 12 червня 2018 року між ОСОБА_3 , як позикодавцем, та ОСОБА_4 , як позичальником, був укладений договір позики 60217 грн. зі строком повернення не пізніше 01 серпня 2018 року, факт отримання грошей підтверджується підписаною відповідачкою ОСОБА_4 розпискою, у строк, зазначений у розписці позичальник борг не повернув, рішенням Зарічненського районного суду Рівненської області від 26 листопада 2018 року, яке набрало законної сили 27 грудня 2018 року було стягнуто із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 заборгованість за договором позики в сумі 60217 грн., однак відповідачка повернула лише частину боргу і залишається несплаченою заборгованість в сумі 54307,91 грн., позивач звернувся з позовом до суду і просить стягнути з відповідачки інфляційне збільшення суми боргу в сумі 9857,48 грн., три відсотки річних в сумі 5113,04 грн., а всього 14970,52 грн. та судові витрати по справі.
Позивач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, хоча повідомлявся про слухання справи своєчасно і належним чином. Від його представника, адвоката Хильчук К.Ю. до суду надійшла заява, в якій вона просить слухати справу у відсутності позивача та її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі і просить позов задоволити. В разі неявки в судове засідання відповідачки не заперечила проти слухання справи у її відсутності і винесення заочного рішення.
Відповідачка ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилася, хоча повідомлялася про слухання справи своєчасно і належним чином. В одне із судових засідань подала заяву, в якій просила слухати справу у її відсутності за участю її представника, адвоката Зражевського О.В., позов не визнавала і просила відмовити у його задоволенні з доводів і підстав, які будуть зазначені у відзиві на позовну заяву.
Представник відповідачки ОСОБА_4 , адвокат Зражевський О.В., в судове засідання не з'явився, хоча повідомлявся про слухання справи своєчасно і належним чином. Подав до суду заяву, в якій просить слухати справу у відсутності позивачки та його відсутності, позовні вимоги не визнає і просить відмовити у їх задоволенні. Додатково подав клопотання про зменшення розміру судових витрат на правову допомогу, в якому просив зменшити розмір судових витрат на правову допомогу із заявлених 5000 грн. до 1000 грн. і відмовити у стягненні додатково 2000 грн. за кожне судове засідання за участю адвоката, оскільки представник відповідача взагалі не була присутня під час жодного із призначених судових засідань і в позові просила слухати справу у її відсутності. Крім того, зазначив, що в матеріалах справи немає жодних належних доказів, що позивачем дійсно були понесені витрати на правову допомогу.
Відзив на позовну заяву ні відповідачка ОСОБА_4 ні її представник, адвокат Зражевський О.В., суду не подали.
Виходячи з вищенаведеного, суд вважає за можливе справу слухати у відсутності сторін, на підставі наявних документів.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що 12 червня 2018 року між ОСОБА_3 , як позикодавцем, та ОСОБА_4 , як позичальником, був укладений договір позики грошових коштів в сумі 60217 грн. зі строком повернення не пізніше 01 серпня 2018 року, факт отримання грошей підтверджується підписаною відповідачкою ОСОБА_4 розпискою. У строк, зазначений у розписці, позичальник борг не повернула, тому рішенням Зарічненського районного суду Рівненської області від 26 листопада 2018 року, яке набрало законної сили 27 грудня 2018 року, було стягнуто із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 заборгованість за договором позики в сумі 60217 грн.
З моменту набрання вищевказаним рішенням суду законної сили ОСОБА_4 повернула ОСОБА_3 лише частину позики і станом на 12 листопада 2021 року за нею рахується заборгованість в сумі 54307,91 грн.
Відповідно до ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Стаття 1047 ЦК України передбачає, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Стаття 509 ЦК України встановлює, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що відповідачка ОСОБА_4 не належним чином виконувала свої зобов'язання за договором позики, виникла заборгованість, яку в добровільному порядку вона не погашає, рішення Зарічненського районного суду Рівненської області не виконує, доказів, які б це спростовували суду не надано, тому в наявності є порушення прав позивача, за захистом яких спрямоване його звернення до суду, позов є обґрунтованим, доведеним належними доказами, а отже підлягає до задоволення і підлягають стягненню інфляційні втрати і три проценти річних за невиконання умов договору позики. Розрахунок інфляційних втрат та трьох процентів річних, проведений позивачем, сумніву у суду не викликає, тому суд погоджується з цим розрахунком.
В зв'язку з задоволенням позову, відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідачки належить стягнути судові витрати, а саме судовий збір, який був сплачений позивачем при подачі позову до суду.
Що стосується стягнення витрат на правничу допомогу, то статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Разом з тим, у разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Представник відповідачки ОСОБА_4 , адвокат Зражевський О.В., подав до суду клопотання, в якому просив зменшити розмір судових витрат на правову допомогу із заявлених 5000 грн. до 1000 грн. і відмовити у стягненні додатково 2000 грн. за кожне судове засідання за участю адвоката, оскільки представник відповідача взагалі не була присутня під час жодного із призначених судових засідань і в позові просила слухати справу у її відсутності. Крім того, звертав увагу суду на ту обставину, що підставою розрахунку ціни позову є лише одна норма ЦК України, а саме ст.625 ЦК України, розрахунок структури боргу проводився з використанням загальнодоступного джерела обрахунку - калькулятора нарахування процентів та інфляційних втрат, заявлена до стягнення сума складає 14970,52 грн., а витрати на правничу допомогу по обґрунтуванню такої суми майже 30% від заявленого позову, тому просив суд, зважаючи на відсутність доказу сплати такої суми гонорару позивачем на рахунок свого представника, зменшити розмір витрат на правову допомогу.
Виходячи з вищенаведеного, зважаючи на клопотання представника відповідачки про зменшення суми судових витрат на правову допомогу, а також те, що жодних документально підтверджених доказів сплати позивачем таких витрат суду не надано, суд приходить до висновку, що з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню витрати на правову допомогу в сумі 2500 грн. і вказана сума є співмірною тому обсягу правової допомоги, яка була надана позивачу адвокатом.
Керуючись ст.ст.76, 78, 137, 141, 263-265, 273, 352, 354 ЦПК України, ст.ст.509, 526, 530, 536, 610, 625, 1046, 1047, 1048, 1049, 1050 Цивільного кодексу України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних - задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за порушення грошового зобов'язання, а саме: неналежне виконання договору позики від 12 червня 2018 року і рішення Зарічненського районного суду Рівненської області, за період з 27 грудня 2018 року до 28 листопада 2021 року, а саме:
- інфляційне збільшення суми боргу в сумі 9857 (дев'ять тисяч вісімсот п'ятдесят сім) гривень 48 копійок ;
- 3% річних від простроченої суми заборгованості в сумі 5113 (п'ять тисяч сто тринадцять) гривень 04 копійки,
а всього стягнути 14970 (чотирнадцять тисяч дев'ятсот сімдесят) гривень 52 копійки.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 :
- сплачений при подачі позову до суду судовий збір в сумі 908 (дев'ятсот вісім) гривень 00 копійок;
- витрати на правничу допомогу в сумі 2500 (дві тисячі п'ятсот) гривень 00 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Рівненського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 17 червня 1998 року Рівненським МУ УМВС України в Рівненській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Відповідачка - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт № НОМЕР_3 , виданий 06 червня 2017 року органом 5618, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .
Суддя Остапчук Л.В.